У столиці нині створюються перші в Україні навчальні заклади нових типів: професійні коледжі й регіональні центри професійної освіти. Про це, зокрема, йшлося на серпневій конференції педагогічних працівників столичних ПТНЗ у Київському міському будинку вчителя. Освітяни обговорили й інші актуальні питання – виконання держзамовлення, працевлаштування випускників, партнерство з роботодавцями. Начальник управління професійної освіти Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Микола Кучинський визнає – питання оптимізації непросте, все­-таки йдеться про злиття колективів. Але зауважує: в сучасних економічних умовах це є політично й економічно обґрунтованим кроком. Об’єктивним поштовхом до цього процесу стало зменшення контингенту учнів. Наприклад, якщо в 2013–2014 навчальному році кількість учнів столичних ПТНЗ становила 20 027 осіб, то наступного року – вже 18 277, а в 2014–2015 н.р. – 16 750. Ще один важливий чинник, зазначає Микола Кучинський: в умовах спаду економіки зменшилася кількість роботодавців, які надають замовлення на підготовку робітничих кадрів, забезпечують учнів робочими місцями для проходження виробничої практики і працевлаштування. Проте з’явилася потреба у підготовці робітничих кадрів нового формату, що базується на широких компетенціях, із різними формами інтеграції, з оновленим змістом навчання. Крім того, зріс попит на робітничі професії, які є дотичними до військових спеціальностей. Нові заклади Унаслідок детального аналізу контингенту навчальних закладів, напрямів професійної підготовки, перспектив розвитку галузей економіки столиці, вивчення запитів роботодавців Управління професійної освіти ДОНМС запропонувало варіанти оптимізації ПТНЗ. Такі ініціативи, за словами Миколи Сигізмундовича, підтримало і МОН. Отже, навесні 2015 року розпочався процес створення сучасних професійних навчальних закладів нового типу. – На сьогодні 8 ПТНЗ столиці реорганізовано у 3 регіональні центри професійної освіти та перший в Україні професійний коледж із посиленою військовою та фізичною підготовкою, – розповідає Микола Кучинський. Зокрема, Державний навчальний заклад «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» створено шляхом приєднання Київського професійного ліцею «Авіант» до Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку. Київський професійний центр інформаційних технологій, поліграфії та дизайну створили, приєднавши Київське вище професійне училище сервісу і дизайну до Київського вищого професійного поліграфічного училища. – Таке об’єднання дасть змогу на новому рівні впроваджувати IT­-технології при підготовці з професій різногалузевого спрямування, – коментує пан Кучинський. Ще один новостворений заклад – Київський професійний центр технологій та дизайну – з’явився після об’єднання Київського професійного ліцею сфери послуг і Київського вищого професійного училища технологій та дизайну виробів із шкіри. – Тепер учні ліцею здобуватимуть загальну середню освіту в стінах свого навчального закладу, зберігаються унікальні професії взуттєвиків та підготовка молоді з обмеженнями життєдіяльності, розширюються напрями підготовки для потреб сфери послуг, – зауважує Микола Сигізмундович. Ще один державний навчальний заклад – Київський центр професійно­-технічної освіти – організували шляхом приєднання Київського професійного ліцею «Політехнік» до Державного навчального закладу «Київський професійний електромеханічний ліцей». Як наголошує Микола Кучинський, у результаті об’єднання з’явилася можливість підвищити статус навчального закладу до третього атестаційного рівня, готувати кваліфікованих робітників до V розряду включно, надавати учням повну загальну середню освіту в стінах навчального закладу, а також упроваджувати нові професії для металообробної галузі. Очікування і перспективи Що ж очікують менеджери освіти від оптимізації? Наприклад, у новостворених навчальних закладах об’єднаними зусиллями створюватиметься матеріально­-технічна база для підвищення конкурентної привабливості професійної освіти й розширюватиметься спектр підготовки з робітничих професій. – У цих навчальних закладах буде акумульовано перспективні адміністративні кадри та творчий педагогічний потенціал, – розповідає Микола Сигізмундович. – Водночас унаслідок такої оптимізації скорочено мінімальну кількість штатних одиниць персоналу – лише 25. Також проведено розробку інтегрованих навчальних планів і програм з нових професій та для навчання за програмами з посиленою військово­-професійною та фізичною підготовкою відповідно до запитів Міністерства оборони України. Крім того, навчальні заклади ІІ атестаційного рівня (ліцеї) перейшли на більш високий – ІІІ рівень (центри професійної освіти), тож мають право здійснювати підготовку висококваліфікованих робітників (V–VІ розряди) і надавати освітні послуги освітньо­кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», що відповідає вимогам роботодавців. Децентралізація управління Серед найбільш вагомих подій минулого навчального року Микола Кучинський називає децентралізацію управління закладами освіти. У столиці 1 вересня минулого року починали з мережею у 28 державних ПТНЗ, 19 із них були підпорядковані й фінансувалися зі столичного бюджету шляхом міжбюджетних трансфертів. А 9 знаходились в управлінні й фінансувалися безпосередньо МОН. Із прийняттям закону про Держбюджет у січні 2015 року була сформована єдина мережа державних закладів ПТО міста, до якої ввійшло 30 закладів різних форм і типів, які фінансуються КМДА через субвенцію державного бюджету. – У результаті з’явився цілісний комплекс державних закладів профтех­освіти, – коментує Микола Кучинський. – Спростився і процес прийняття оперативних управлінських рішень, покращено стан фінансування потреб ПТНЗ. Тобто зроблено перший крок у процесі децентралізації, яка, безумовно, є пріоритетним напрямом державної політики. Про доступність і працевлаштування Ще одним досягненням системи начальник управління називає збереження принципу доступності професійно­-технічної освіти для учнівської молоді. ПТО столиці залишається однією з найдоступніших галузей з надання освітніх послуг. Також вона є надзвичайно вдалою траєкторією кар’єрного й професійного зростання для молоді з малозабезпечених родин. Зберігається і попит роботодавців на кваліфіковані кадри. Підтвердженням є рівень працевлаштування випускників. Цього року 86 % абітурієнтів отримали гарантоване перше робоче місце за обраною професією. Цікава деталь: за офіційними даними, в 2014 році до районних центрів зайнятості звернулися лише троє випускників ПТНЗ. – Вони захотіли змінити свою робітничу кваліфікацію, отримати іншу спеціальність. Вважаю, що це є свідченням надійності і якості підготовки, а також свідомості вибору робітничої професії, – коментує цей показник Микола Кучинський. Найбільш гострою проблемою ПТО Києва, як і в останні кілька років, залишається стан виконання державного замовлення (цього року – 7 133 учні). Навчальні заклади на сьогодні (28 серпня) зарахували на навчання 6 225 учнів, що становить 80 % від плану. Проте, без сумніву, ці показники зростуть, адже, як повідомила учасникам конференції заступник директора Департаменту ПТО МОН Вікторія Карбишева, міністерство продовжило прийом у ПТНЗ до 1 жовтня. Пряма мова Алла Гончаренко, директор Київського професійного центру інформаційних технологій, поліграфії та дизайну: – За основу реформування ПТО було взято досвід Нідерландів, а саме – створення багатопрофільних центрів, які готують фахівців із різних професій, коли використовуються елементи міждисциплінарності, коли знання, уміння й навички одного профілю можуть застосовуватися і в інших напрямах. Історія розвитку двох закладів, на основі яких створено наш, має кілька спільних рис. У 2003 році обидва стали вищими професійними закладами. Нас об’єднували творчі колективи, активна учнівська молодь, широке використання в навчальному процесі інформаційних технологій, високий рівень загальноосвітньої підготовки тощо. Організація центру дала змогу об’єднати зусилля навчальних закладів. У новому центрі підготовка робітничих кадрів здійснюватиметься за 13 професіями та трьома спеціальностями рівня молодшого спеціаліста. Розширився і штат працівників – до 142 осіб. Створення єдиного колективу – це завдання нашого центру. Використання найкращих традицій, кадрового потенціалу, діяльність навчального закладу нового типу повинні дати поштовх для розвитку європейської моделі успішного професійного закладу. Дмитро ШУЛІКІН, газета «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Коментарі закриті.