Переможець міжнародних конкурсів, учорашній випускник магістратури Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр ОЛЕНЕВ нині працює менеджером проектів у корпорації Intel. У рамках проекту «STEM: професії майбутнього», до якого долучилися 20 столичних шкіл, він прочитав лекції на тему «Інтернет речей». Інтернет речей – явище не з далекого майбутнього. Невдовзі, переконаний молодий дослідник, воно змінить світ на краще, і дуже радикально. Адже ключова мета створення такої інфраструктури – покращити наше повсякдення. Олександр розповідає: – Інтернет речей – це еволюція нашого суспільства. Вона стосуватиметься мобільних пристроїв, побуту, виробництва й індустріальної галузі. Усе буде з’єднано в єдиній мережі – наче нервова система сенсорів, сполучених з інтернетом. Усі пристрої будуть об’єднуватися в підсистеми, «спілкуватимуться» між собою, а дані відправлятимуть у «хмару», де проходитиме їх обробка. Таким чином з’являтиметься та корисна інформація, яка й допоможе змінити наше повсякденне життя: чи то виробництво, чи то охорона здоров’я. І, безумовно, інтернет речей у виробництві дасть нам змогу повністю змінити своє життя: вироби можна буде виготовляти дешевше, менше витрачаючи на це енергії та ресурсів. Хлопець наводить приклад. Звичайна камера, що спостерігає за трафіком на дорогах, уміє бачити кількість автомобілів і визначати погоду. Зокрема, інформацію з багатьох таких камер можна зібрати й обробити у «хмарі». Завдяки отриманим даним можна показати водіям, як краще об’їхати затор, тощо. Це лише один примітивний приклад того, як така система може змінити світ. Однак він доводить: перед нами відкриваються величезні можливості. – Інтернет речей можна поділити на три сегменти: мобільний, побутовий та індустріальний. Дуже розповсюдженими є персоналізовані пристрої. Наприклад, у нас завжди з собою є телефон. Я не знаю жодної людини, в якої його не було б, – пояснює Олександр. – У ньому міститься багато наших даних. Нові автівки від Mercedes­Benz або BMW уже самостійно приєднуються до вашого телефону: вмикають улюблену музику та підлаштовують комфортну температуру, пропонують маршрути – щоб потрапити до крамниці або забрати дитину зі школи. Тобто це все вже починає розвиватися. І невдовзі така «нервова система» буде оснащена датчиками і контролерами, що потребуватимуть економного енергоживлення. І дуже скоро з’являтимуться чудернацькі речі. Ми вже сьогодні маємо близько 50 мільярдів обчислювальних пристроїв. Аналітики прогнозують: на кожного з нас будуть 6–7 під’єднаних до інтернету пристроїв, що безпосередньо «спілкуватимуться». MAKE IT WEARABLE Статистика доводить: останнім часом стрімко розвиваються технології. Ще років десять тому ніхто не міг уявити, що телефон буде потужнішим за перший домашній комп’ютер. А сьогодні вже існує комп’ютер розміром із поштову марку – Intel Edison. До нього також можна доєднати багато датчиків – зібрати нову річ, як конструктор у дитинстві. – Корпорації вкладають величезні гроші у розвиток технологій. Але самих технологій недостатньо. Потрібно багато ідей. І ці ідеї можуть бути достатньо простими. Наприклад, «розумний горщик для квітів», який самостійно напише вам у Twitter: «Агов, полий мене!», – каже Олександр. – Для стимулювання розвитку подібних проектів та ідей ми започаткували глобальний конкурс Make it wearable. Електроніка для вдягання нині розвивається дуже стрімко. Нещодавно я бачив цікавий концепт – «розумний шарф». Він складається із секцій: в одній – батарейка, в іншій – модуль зв’язку з телефоном, у третій – датчик температури, який «відчує», що людині може стати холодно, в четвертій – власне нагрівальний елемент. І таких шалених ідей – чимало! Переможці конкурсу Make it wearable (Intel) отримали кошти на реалізацію власних ідей. Півмільйона доларів отримав проект Nixie – відео­камера-браслет, яку можна носити на руці. Олександр Оленев пояснює, як працює цей пристрій: – Відеокамера схожа на маленький мобільний квадрокоптер. Коли ви його жбурляєте, він відлітає на певну відстань, робить вашу фотографію і повертається до вас знову. Або, щоб зробити відео, треба сильніше його запустити в повітря – пристрій спостерігатиме за вами і зніматиме. За словами розробників, цей винахід відкриє можливості для зйомки, наприклад, екстремальних видів спорту. Друге місце посів проект «Система керування протезом», зараз він знаходиться на стадії апробації. На третій сходинці – рукавички для працівників на виробництві. Вони оснащені датчиками й сканерами – можуть розповісти про товщину шару фарби, перевірити напругу, струм, одним дотиком прочитати QR­-код. Чимало проектів уже перейшло в стадію пошуку інвестицій, відтворення прототипів і розвитку. Як, наприклад, автомат для збирання пластикових пляшок, тренажер, що навчає читати шрифтом Брайля, «розумні гантелі», що відслідковують техніку виконання вправ і показники здоров’я, та корсет, що стежить за постаттю людини. Останній планують тестувати в офісі компанії Intel. МЕЙКЕРИ Й ІВЕНТИ – Ми зараз відшукуємо «мейкерів»: дітей, студентів, дорослих, які намагаються робити щось особливе самостійно, «в гаражі». Прагнемо знайти таких ентузіастів по всій країні, – розповідає Олександр. – Далі – допомагаємо їм втілити задуми, створити бізнес­-ідеї. Прикладом є ­стартап школяра Богдана Саса – «розумні гантелі» Helco. З учнем ми познайомилися на одному з конкурсів. У світі, за словами Олександра, культура мейкерства дуже розвинена: самодєлкіни показують свої вироби, обмінюються контактами, знаходять інвесторів. Це – величезний ярмарок, куди люди привозять свої креативні розробки. До того ж необов’язково айтішні. Цього року такий фестиваль – Kyiv Mini Maker Faire – вперше проводився і в Україні. Він об’єднав доволі широку аудиторію: від школярів до бізнесменів. Наступна така зустріч відбудеться у листопаді. Олександр Оленев знає достеменно: школярам і студентам буде цікаво подивитися на ті шалені ідеї, які презентують їхні однолітки. – З таких «гаражних» старт­апів (яким у 60­-х роках була й компанія Intel) з’являються дуже потужні інновації. Я вважаю, що саме культура мейкерства нам дасть дуже багато результатів уже у найближчому майбутньому, – наголошує хлопець. – Ми живемо в цікавий час: нові технології народжуються щодня. І це починає безпосередньо впливати на культуру суспільства.   Дарина МАТАТ, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу