Нове законодавство повинно створити умови для повноцінної інтеграції української науки у світовий дослідницький простір, так вважає наша фахова спільнота. Для досягнення цієї мети є різні шляхи. Сьогодні маємо аж чотири законопроекти про наукову і науково-технічну діяльність, зареєстровані в парламенті. У чому їх спільні й відмінні риси, яку вони мають перспективу – про це йшлося під час слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Головна мета нового законодавства – створити умови для повноцінної інтеграції української науки в світовий дослідницький простір, щоб український науковий, інноваційний продукт міг на рівних конкурувати в Європі та світі. Про це заявила Лілія Гриневич, Голова Комітету з питань науки та освіти під час брифінгу перед Комітетськими слуханнями щодо нового закону про науку та науково-технічну діяльність 16 вересня 2015 року.

На думку Голови Комітету, новий закон повинен бути сумісним з європейським науковим простором. Зокрема, відповідати принципам бюджетної прозорості, чесної конкуренції, максимальної відкритості ринку праці для всіх дослідників, академічної мобільності, а також активно сприяти обігу, передачі наукової інформації та  трансферту технологій. “Європейський ринок Україна має завойовувати інноваційним продуктом. І у нас є всі можливості зробити це”, – сказала Лілія Гриневич.

Також нове законодавство має відповідати рекомендаціям минулорічних Парламентських слухань “Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”. Ще одним завданням є демонополізація науки. “Важливо не виростити нового дракона, замінивши одну забюрократизовану монополізовану систему іншою”, – наголосила Лілія Гриневич.

Під час комітетських слухань розглянули чотири законопроекти про науку та науково-технічну діяльність (№№ 2244а, 2244 а-1, 2244 а-2, 2244 а-3). Законопроект 2244а представив М.В. Стріха, заступник міністра освіти і науки. Присутні також заслухали доповіді: І. Г. Кириленка щодо законопроекту 2244а-1, І. М. Мриглода щодо законопроекту 2244а-2 та В. А. Чебанова щодо законопроекту 2244а-3. Під час слухань не ухвалювали рішення щодо того, який законопроект брати за основу, оскільки не було кворуму депутатів. Рішення ухвалюватимуть члени Комітету на засіданні Комітету.

“Урядовий законопроект є найкращою основою для подальшої роботи”, – зазначила голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич. Водночас вона вказала на низку принципових моментів, на які урядовцям слід звернути увагу у своєму документі. Зокрема, йдеться про розширення прав наукових закладів, поліпшення соціального статусу вчених, а також залучення молодих вчених до формування наукової політики._DSC2354

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій, національних академій наук, громадських наукових організацій, директори наукових установ, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів.

Для довідки. Необхідність розробки нового законодавства про наукову та науково-технічну діяльність було визначено під  час Парламентських слухань “Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”, що відбулися 2 липня минулого року. Розробку нового закону передбачено Коаліційною угодою та Програмою дій уряду.

Докладніше – читайте на сторінках газети  “Освіта України”

Відео: Дмитро Погорєлов, Тарас Руденко
Освітній портал “Педагогічна преса”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *