22 вересня 2015 року у Міжнародному Виставковому центрі в рамках XII Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека – 2015» за участі заступника міністра освіти і науки Максима Стріхи відбувся інформаційно-комунікативний захід «Перспективи науково-технологічного забезпечення оборонно-промислового комплексу України».

У заході взяли участь військові експерти, провідні вчені наукових установ та вищих навчальних закладів, інженери та конструктори державних підприємств, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, національних академій наук, представники установ та організацій оборонно-промислового комплексу, студенти провідних ВНЗ.

Максим Стріха наголосив на значущості виставки «Зброя та безпека – 2015», метою якої є представлення науковими установами та вищими навчальними закладами своїх останніх наукових розробок.

Максим Стріха повідомив, що військова загроза, яка існує на сході країни, – це великий виклик для наукового середовища, а також шанс втілити у життя потрібні державі наукові напрацювання. «Наші експозиції та розробки привертають увагу українського виробника – це ознака дуже позитивних зрушень», –  наголосив заступник міністра.

Під час пленарного засідання представники наукових установ та університетів експерти намагалися обговорили питання щодо тісної співпраці з виробником, ефективності інноваційних розробок та їх пріоритетних напрямів розвитку.

Директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОН Віктор Шовкалюк зазначив, що сучасна економіка потребує нових знань, технологій та інноваційних рішень. А вони, відповідно, є ключовими ресурсами для її зростання.

За його словами, в Україні продукується багато науково-технічних ідей, але актуальним питанням залишається інтеграція наукових та інноваційних процесів у ринковий простір, у реальний сектор економіки країни. «Рушійною силою наукового процесу має стати не лише масова пропозиція, а масовий попит на результати наукової праці», – наголосив Віктор Шовкалюк.

На думку директора департаменту, реалізація інноваційного розвитку країни повинна відбуватися за рахунок впливу держави на розвиток економіки та механізм її функціонування. Сьогодні, як зазначив Віктор Шовкалюк, питання переходу на інноваційну модель розвитку знайшло своє відображення в Коаліційній угоді і Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

Як він повідомив, за минулий рік інноваційною діяльністю у промисловості займалося 16 % українських підприємств. Найбільш активними серед них були підприємства Херсонської, Запорізької, Харківської, Київської областей. На наукові дослідження підприємства витратили 11 млрд гривень. При цьому зменшилася частка коштів, залучених від іноземних інвестицій, та зросли надходження з місцевих бюджетів.

За словами директора департаменту, сьогодні з метою формування пріоритетів розвитку інноваційної діяльності Міністерство освіти і науки підготувало проект змін до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності технологічних парків», зміни до Закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо врегулювання деяких питань та стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій)» та зміни до Закону «Про інноваційну діяльність».

Заступник директора з наукової роботи Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з дослідним виробництвом Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України Володимир Маслов запропонував новий підхід до оцінки ефективності винаходів – логістичний. На його думку, логістика – це механізм управління ресурсами. Зокрема, треба навчитися керувати процесом і знайти в ньому закономірність. Науковець упевнений, що інноваційний процес складається з кривих, які можна описати математичним шляхом і знайти оптимальну модель ефективності наукової праці.

Проректор із питань науки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Михайло Ільченко розповів про досвід і можливості Київської політехніки у виконанні науково-технічних розробок подвійного використання. Він зазначив, що університет продовжує традиції співпраці з оборонною галуззю. Зокрема, університет долучився до вирішення питань АТО і працює за трьома напрямками: зброя і захист від неї, системи зв’язку та інформаційної безпеки, системи забезпечення військової діяльності.

Михайло Ільченко також зазначив, що Київська політехніка має позитивний досвід співпраці з виробництвом ВАТ «Мередіан» ім. С.П. Корольова. «Ми хочемо цей досвід тиражувати на інші розробки. Зосередити середовище, яке поєднує освітню, наукову і виробничу діяльність», – пояснив проректор.

Інформація МОНУ
Фото Міністерства оборони України

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *