На історичному факультеті Запорізького національного університету відбулася Міжнародна наукова конференція «Підземний простір: освоєння, вивчення, вторинне використання». Тематика наукового заходу була унікальною не лише для вчених-істориків вишу, а й для представників усієї вітчизняної науки. Про важливість та актуальність запропонованих для розгляду й обговорення тем свідчить той факт, що у конференції взяли участь близько 40 науковців із провідних вищих навчальних закладів з усіх областей України. Також свої тези для участі в конференції надіслали дослідники з Великої Британії, Німеччини, Польщі, Росії та з Султанату Оману.  Читайте також: Спортсмени ЗНУ – достойні своїх славетних попередників Конференція відбулася завдяки співпраці Запорізького національного університету, Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» та Запорізького наукового товариства ім. Якова Новицького. Варто зазначити, що проведення заходу відбулося завдяки гранту Європейського товариства екологічної історії. Річ у тім, що в Україні майже не розвинений такий історіософський напрям досліджень, як екологічна історія, що набуває дедалі більшої популярності в країнах Європи та в Сполучених Штатах Америки. На сьогодні в нашій державі у вишах ще не готують фахівців із цієї галузі, відсутнє належне методичне забезпечення. Тож організація конференції, тези доповідей учасників якої планують видати англійською мовою, стали важливим кроком на шляху до створення нової дисципліни у вітчизняній історичній науці й водночас – до інтеграції до європейського наукового простору. Читайте також: Студенти ХНУ отримали сертифікати SolidWorks На початку заходу із вітальним словом до присутніх звернувся проректор із наукової роботи ЗНУ, професор Геннадій Васильчук, який наголосив, що спілкування вчених, які добре знають одне одного та які «налаштовані на одну хвилю», має бути плідним і надихнути на невтомну роботу в новому перспективному напрямі. «У нашому університеті завжди радо підтримують розвиток науки, тим паче, якщо вона пов’язана із міжнародною співпрацею, з виходом науковців на якісно новий рівень досліджень», – наголосив Геннадій Миколайович. До щирих вітань приєднався і декан історичного факультету, професор Володимир Мільчев. Він розповів учасникам заходу про сучасний стан наукової діяльності історичного факультету та про перспективи її розвитку. Крім того, Володимир Іванович зупинився на важливості досліджень підземного простору для Запорізької області. На його думку, згадки про територію, на якій розташоване наше місто, а саме про Хортицю та Зміїні печери, зустрічаються ще в Геродота. Володимир Іванович відзначив цікаву особливість фольклору нашої області: «У багатьох населених пунктах, навіть там, де до цього не пристосований природний ландшафт, існують легенди про таємниці печер і підземні ходи. Упевнений, що дослідження науковців у цьому напрямі не лише не призведуть до загибелі цікавого міфу, а слугуватимуть накопиченню фактичного матеріалу, пов’язаного з підземним простором». Читайте також: Екологічні інновації для бізнесу презентували в ХНУ Також учасників наукового зібрання привітав почесний гість заходу – директор Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (Київ) Петро Кривошеєв. Він зазначив, що заявлена тема є дуже актуальною на сьогодні, коли перед нашою державою постало питання, як зберегти підземні комплекси Києво-Печерської Лаври та Софії Київської, як не допустити руйнування центрів Одеси та Львова тощо. Тому необхідно вивчати, як старовинне використання підземного простору впливає на сучасну міську забудову. Це – робота не лише для інженерів, але й для фахівців інших наукових дисциплін, зокрема для істориків. Також під час пленарного засідання перед його учасниками виступила випускниця Запорізького національного університету, співголова організаційного комітету конференції, яка й виграла грант на її проведення, Анна Олененко. Вона зазначила, що екологічна історія як наукова дисципліна була започаткована ще 30 років тому, в США. Причиною для її виокремлення у важливий напрям досліджень стала екологічна криза другої половини ХХ століття. На сьогодні екологічна історія набуває дедалі більшої популярності серед європейських та американських істориків. Однак в Україні такі дослідження не вписувалися в національну парадигму історіописання. Та на сьогодні чимраз частіше вітчизняні вчені намагаються вийти за її межі та приділяти свою увагу таким новим напрямкам досліджень, як історія повсякдення, ґендерна історія, усна історія та екологічна історія. Анна Олененко висловила сподівання, що в майбутньому в Запоріжжі буде створений Центр екологічної історії. Читайте також: Студенти ЖДУ ім. І. Франка їдуть на семестрове навчання до Польщі Доцент Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Ушинського (Одеса) Андрій Красножон презентував свою доповідь про підземні споруди та комунікації XVI-XVIІІ ст. у Бендерській та Акерманській фортецях. Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, професор Іван Мойсієнко представив на розгляд присутнім спільний україно-польський науковий проект. Він, а також професор Варшавського університету Барбара Суднік-Войциковська, докторант цього ж вишу Івона Дембіч та асистент Херсонського національного університету Анастасія Шапошнікова разом дослідили таке питання, як природоохоронне значення рослинного покриву курганів та оптимізацію їх охорони. Завершилося пленарне засідання виступом директора комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей «Садиба Попова» Валерія Стойчева, який детально розглянув численні таємниці Василівського замку, зупинившись на фактах історії, пов’язаних із цією спорудою, а також розглянувши найпопулярніші гіпотези. Згодом робота продовжилася за секційними напрямами. Так, у секції «Історія підземного простору в Україні та за її межами» вчені з Києва, Кривого Рогу, Львова, Івано-Франківська та інших міст розглянули різноманітні аспекти практики освоєння та використання підземного простору й особливості дослідження поховальної культури та підземель. Учасники другої секції – «Підземний простір: актуальні виклики сьогодення» – презентували доповіді, присвячені науковому вивченню підземного простору та його музеєфікації й включенню до туристичної галузі. Крім того, всі учасники конференції з інших міст побували на екскурсії у Василівському історико-архітектурному музеї-заповіднику «Садиба Попова», де на власні очі могли побачити підземелля. Також у Василівці пройшло засідання круглого столу «Туристичний потенціал підземного простору України». Його модератором виступив Валерій Стойчев. Учасники заходу продуктивно дискутували про те, чи варто включати до туристичної галузі нашої держави екскурсії підземеллями й підземними ходами, а також природними печерами. Науковці з різних регіонів нашої країни обговорили, як зробити ці об’єкти привабливими для туристів, до яких відомих і нових маршрутів вони стали б вдалим доповненням тощо. За словами співголови організаційного комітету конференції, випускниці історичного факультету Запорізького національного університету Анни Олененко, всі учасники заходу залишилися дуже задоволеними рівнем організації конференції та результатами її роботи. «Ми дуже раді, що нам пощастило зацікавити вчених із різних областей нашої країни новою для них темою, зібрати разом фахівців різних галузей, перетворити Запорізький національний на базу для плідного наукового діалогу», – зазначає Анна Геннадіївна. – Результатом дводенної напруженої роботи стало те, що деякі учасники конференції вирішили згуртуватись заради створення спільних наукових проектів. Ще одним свідченням того, що ми порушили актуальну та цікаву для багатьох тему, можна вважати те, що багато учасників зверталося до нас із проханням, аби наступного року в Запоріжжі знову пройшла конференція, присвячена освоєнню та вивченню підземного простору».  Прес-центр ЗНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу