Святкування Дня Національного університету «Острозька академія» відбулося 21 жовтня. Цьогоріч першому вищому навчальному закладу Східної Європи виповнилося 439 років від часу заснування і 21 – від моменту відродження. 

Розпочалося відзначення з урочистого молебню в студентсько-викладацькому храмі преподобного Федора Острозького. Студенти, викладачі й працівники  університету помолилися не лише за процвітання закладу, а й за мир в Україні.

«Важливо не тільки те, що наша академія — найстаріший інтелектуальний осередок Східної Європи та України, а й те, що ми одні з найкращих у багатьох сферах. Та й хіба може бути інакше, якщо ректор університету настільки вболіває за нас, викладачі приїжджають із далеких міст, аби викладати студентам, а самі студенти після закінчення навчання тут ще й свої сім’ї приводять сюди навчатися? Усе це багато про що свідчить. Ми щиро дякуємо Богові за Острозьку академію, за постійну підтримку, яку ми відчуваємо кожного дня», ? йшлося у проповіді настоятеля храму Василя Жуковського.

Далі на всіх чекали відкриття аж двох унікальних виставок. Спочатку увазі глядачів представили виставку-реконструкцію українського побуту початку ХХ ст. з експонатами, подарованими першим Президентом України Леонідом Кравчуком.

Наступна ж експозиція була організована спільно з благодійним фондом «Платар. Пам’яті Сергія Платонова» ? у рамках виставково-освітнього проекту «Шляхами древніх світів» відкрилася виставка «Світ Трипілля».

«Українці думають, що їм нема чим пишатися. Я зовсім не згодна, і виставка “Світ Трипілля” ? свідчення на мою користь. Ми не просто частина Європи, а частина світу, і нам не треба доводити це», ? вважає представниця фонду, історик, екскурсовод Ірина Ліпінська.

Під час відкриття обох виставок аудиторія мала можливість і подивитися на експонати, і почути чимало цікавих історій від Ірини Ліпінської та ректора Острозької академії Ігоря Пасічника.

Під час офіційної частини святкування не забули традиційно відзначити найкращих студентів та співробітників НаУОА грамотами та подяками за здобутки в громадській і викладацькій діяльності, а також за значний внесок у розвиток університету. Також ректор Ігор Пасічник розповів про цьогорічні досягнення академії та про плани й перспективи на майбутнє.

«Попри все, ми продовжуємо будівництво нового корпусу — завершуємо зведення міської вежі, яка стане принадою для туристів і справжнім архітектурним шедевром. Я впевнений, що незабаром до Острога приїжджатимуть, щоб передусім побачити новий корпус Острозької академії. Хоча держава нам не виділяє коштів, але ми знаходимо їх самостійно й не припиняємо будівництво. Сьогодні ми започатковуємо проект «Місія сучасного університету» до 440-річчя Острозької академії, яке відзначатимемо наступного року. Таким чином ми хочемо показати роль Острозької академії у становленні інших шкіл вищого типу в Україні й Східній Європі загалом. Сподіваємося, що до цього обговорення ми залучимо передусім наших урядовців, адже місія сучасного університету в Україні має бути чітко визначена. Лише тоді можна говорити про місію університету в світі відповідно до сучасних викликів. Я вже давно переконався: якщо немає мотивації, людина просто згасає. Для мене таким мотивом була, є і буде Острозька академія. Що більше вивчаєш цей культурно-освітній феномен, то більше переймаєшся, що необхідно відродити історію слави Острозької академії. Моє натхнення — це люди, які зі мною працюють, мій чудовий колектив. І, без сумніву, студенти… Коли я дивлюся в їхні світлі очі, які очікують позитивних змін, то намагаюся докласти максимум зусиль, щоб їхні сподівання на те, що, закінчивши Острозьку академію, вони зможуть будувати омріяну Україну, виправдалися», — зауважив ректор Острозької академії Ігор Пасічник.

У започаткуванні дискусійної платформи «Місія сучасного університету» взяли участь представники Острозької академії, а також доктор філософії, науковий дослідник Лотарингського Університету (Франція) Віолетта Москалу.

«Нам постійно кажуть, що українські університети володіють автономією. Хіба ж можна так стверджувати, якщо все — і навчальні дисципліни, й умови прийняття до університету і процес навчання — визначено законодавством від А до Я. Якби так було завжди, ми ніколи не дізналися б про Ейнштейна, який вчився на трійки, а отримав Нобелівську премію. Університет може впливати на особистість і змінювати її. У нинішніх умовах функціонування вишів нашої держави чимало молоді втрачає свій шанс на досягнення успіху лише тому, що в школі щось їм було менш цікаве чи важко давалося. У цьому теж полягає важливість визначення місії сучасного університету і визначення формату його подальшої діяльності», ? каже Ігор Пасічник.

Відділ зв’язків з громадськістю НаУОА

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *