Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник провів прес-конференцію щодо результатів діяльності МОНмолодьспорту з реалізації соціально-економічних реформ протягом другого року роботи уряду. Міністр оприлюднив звіт про здобутки в освітній галузі, модернізаційні впровадження та інноваційні проекти

Підсумки 2011 року довели, що українська освітня нива – багата, родюча і доглянута

 «Сіяльники знань на ниву народну» збирають урожай. Так висловився б класик, і важко з ним не погодитися – час підбивати підсумки настав. 20 березня міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник провів прес-конференцію для представників засобів масової інформації щодо результатів діяльності МОНмолодьспорту з реалізації соціально-економічних реформ протягом другого року роботи уряду. Міністр оприлюднив звіт про здобутки в освітній галузі, модернізаційні впровадження та інноваційні проекти. У доповіді Дмитра Табачника лунало мало закликів, але багато цифр. Перед нами – якраз той випадок, коли красномовність цифр отримує впевнену перемогу над переконливістю слів.

І ці цифри — показники успі­ху світового масштабу. За да­ними Всесвітнього звіту з кон­курентоспроможності держав Світового економічного форуму (Швейцарія), Україна ввійшла до першої половини світового рей­тингу за рівнем освітньої сис­теми (56 місце серед 139 кра­їн). Експерти оцінили українську освіту вище за освітні системи Польщі (62 місце), Російської Федерації (78 місце), Грузії (119 місце) та інших країн. Тож не дивно, що міністрові на прес-конференції було чим поділити­ся з представниками ЗМІ: вжиті за два роки роботи уряду заходи з реформування системи освіти не лише наблизили освітню сис­тему країни до рівня конкурен­тоспроможності у світі, а й ви­вели її на орбіту міжнародного престижу.

Тож чим за 2011 рік поповни­лася скарбниця національного освітнього досвіду?

ВІД ТРЬОХ – ДО ШЕСТИ

Обличчям до дошкілля — саме так можна сформулювати осно­вний принцип політики уря­ду протягом останніх двох ро­ків. Здобутки в цьому напрямі не викликають сумнівів — від­соток охоплення всіма формами дошкільної освіти дітей трьох — шести років у 2011 році стано­вить 85,2 %. А залучення до до­шкільної освіти п’ятирічних малюків досягло 99,8 %.

«Не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально», — го­ворив відомий літературний ге­рой. Цей заклик не втратив ак­туальності й нині. 5 мільярдів 26 мільйонів 440 тисяч гривень — ось сума, яку витратить держа­ва на розвиток дошкільної освіти. Великий розмір фінансування передбачено Державною цільо­вою соціальною програмою роз­витку дошкільної освіти на пе­ріод до 2017 року, розробником якої є МОНмолодьспорту.

Освітяни не спочивають на лаврах: попри досить розгалу­жену мережу дошкільних на­вчальних закладів різних типів і форм власності (близько 16 ти­сяч), постійно ініціюється від­криття нових дошкільних уста­нов. Лише протягом минулого року було відкрито 472 заклади, а в уже існуючих — додатко­во створено 1 126 груп. У сіль­ській місцевості відкриваються й новобудови за надсучасними проектами. У Львівській області (с. Зимна Вода) в 2011 році було відкрито садок, проектна потуж­ність якого становить 250 дітей, а матеріально-технічне забезпе­чення відповідає всім потребам сьогодення.

— Приємно чути, що в сіль­ській місцевості відкриваються й приватні навчальні заклади, — зазначив Дмитро Табачник.

Близько мільйона 340 тисяч ді­тей в Україні сьогодні здобува­ють дошкільну освіту. А це на 120 тисяч більше, ніж у 2009 році. Чим це пояснити — міфічним демографічним вибухом чи все-таки успіхами державної політи­ки в галузі дошкілля? Для тих, хто не хоче бачити цифр і ви­знавати фактів, залишимо це пи­тання риторичним.

МОДЕРНІЗАЦІЙНИМИ КРОКАМИ – У ШКІЛЬНЕ МАЙБУТНЄ

Коли лунають негативні комен­тарі щодо реформування освіт­ньої галузі, напрошується запи­тання: а ви будете послідовними, коли йтиметься про реформуван­ня систем виробництва мобіль­них телефонів, ноутбуків, лікар­ських препаратів, урешті-решт? Чому ніхто не кидається на ба­рикади, коли на ринок випуска­ють новітні продукти інновацій­них технологій чи антибіотики? Але варто лише згадати про «освіту нового покоління», на­самперед ті, хто зневажав осві­ту будь-якого покоління, сканду­ють: «Геть!».

Про початок справжнього реформування — модернізації змісту освіти — заявив на прес-конференції міністр освіти і на­уки, молоді та спорту України. І процес стартував: про це свід­чить затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти, на основі якого розробле­но навчальні програми для почат­кової школи. Наступним кроком з реалізації Державного стандар­ту, поступове впровадження яко­го розпочнеться з 1 вересня 2012 року, є підготовка підручників — і за формою, і за змістом — но­вого покоління. До початку на­вчального року їх отримають усі першокласники України.

Модернізація освітньої галузі охопила і її адміністративні ас­пекти: у 2011 році в країні по­чало функціонувати понад 1 900 освітніх округів, до складу яких увійшло більш ніж 8 тисяч на­вчальних закладів. У них здо­бувають освіту понад мільйон учнів.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої осві­ти, розроблений МОНмолодьспорту — ще один помітний успіх у процесі модернізації. По­ступове його впровадження роз­почнеться з 1 вересня 2013 року. Окрім того, готується оголошен­ня Всеукраїнського конкурсу підручників.

Міністерством розроблено і затверджено урядовою постано­вою Державну цільову соціаль­ну програму підвищення якості шкільної природничо-математич­ної освіти на період до 2015 року. А в квітні 2011 року уряд затвер­див Державну цільову програму впровадження у навчально-ви­ховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформа­ційно-комунікаційних техноло­гій «Сто відсотків» на період до 2015 року. За перший рік реа­лізації Програми фактично 100 відсотків учителів на початко­вому рівні освоїли використан­ня інформаційно-комунікацій­них технологій.

«ХЛІБ І ВИДОВИЩА» ДЛЯ ШКІЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ

Для римлян, як відомо, саме ці два «інгредієнти» становили простий рецепт щастя — поєд­нання духовного й матеріально­го. Сьогодні забезпеченню ду­ховних потреб молоді надається велике значення. Але й мате­ріальну складову влада не за­лишає поза своєю увагою. Так, за кошти державного бюджету (105 мільйонів гривень) у 2011 році придбано майже 1 100 комп’ютерних комплексів, 357 з них — мобільні, які вперше отримали інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених бать­ківського піклування. Ці комп­лекси сформовані на основі ноутбуків, що можуть викорис­товуватися і в навчальному про­цесі, і в позаурочний час.

Крім того, триває формуван­ня національної системи моніторингових досліджень якості освіти. Так, у 2011 році укра­їнські восьмикласники взяли участь у міжнародному порів­няльному дослідженні якості природничо-математичної осві­ти «TIMSS-2011». Сьогодні між­народні організації аналізу­ють результати дослідження, які планується оприлюднити в 2012 році.

ДОСТУПНЕ НАВЧАННЯ – ЯКІСНА ОСВІТА

Таке гасло висунув на прес-конференції Дмитро Табачник. І це не лише гасло, а й кон­статація фактів. Адже пробле­ма своєчасного надання освіт­ніх послуг дітям у віддалених куточках країни була протягом десятиріч. Тож Державна про­грама «Шкільний автобус» ста­ла справжнім подарунком, а в деяких випадках — і порятун­ком для школярів та їх батьків. У 2011 році уряд асигнував 75 мільйонів гривень, що дало мож­ливість придбати 209 машин. У 2012 році вперше за роки існу­вання програми заплановано ви­ділити безпрецедентну суму — 352 мільйони гривень, з яких 20 мільйонів — на шкільні автобуси для перевезення учнів з особли­вими потребами. Це дасть змо­гу закупити понад 900 шкільних автобусів і більш як 40 спеціаль­них шкільних автобусів (стільки було придбано за всі попередні роки реалізації програми).

— Такий підхід є результатом планомірної політики уряду. За­мість популістських закликів — реальні справи, — наголосив Дмитро Табачник.

Революційним етапом стало й те, що вперше в Україні за­конодавчо врегульовано питання інклюзивного навчання та роз­роблено Концепцію розвитку інклюзивної освіти. У зв’язку з інтеграцією дітей з особливими освітніми потребами у загально­освітні навчальні заклади, їх кіль­кість в інтернатах зменшилася на тисячу. За даними органів управ­ління освітою обласних держад­міністрацій, у ЗНЗ інтегровано понад 120 тисяч дітей з особли­вими освітніми потребами. З них 71,5 тисячі — це діти, які по­требують корекції психофізич­ного розвитку, створення спеці­ального навчального середовища (з них — 45 % дітей з інвалід­ністю). Під час прес-конференції пролунало запитання, чи можуть дітки із синдромом Дауна навча­тися разом із своїми здоровими однолітками?

— Це залежить від ступеня розвитку хвороби в дитини, — зазначив Дмитро Володимиро­вич. — Але, якщо медичні по­казники дозволяють, такі діти можуть і будуть навчатися на загальних засадах.

Украй важливим напрямом є також організація навчання дітей-сиріт. Одним із пріоритет­них завдань є реалізація Держав­ної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбав­лених батьківського піклування. Перепрофільовано 15 інтернат­них закладів у загальноосвітні навчальні установи інших ти­пів: санаторні, навчально-реабі­літаційні центри, дошкільні на­вчальні заклади.

ПРОФЕСІОНАЛИ ШИРОКОГО ПРОФІЛЮ ЗАВОЙОВУЮТЬ РИНОК

Фундаментом для формуван­ня генерації кваліфікованих фа­хівців різних спеціальностей в Україні є професійно-технічна освіта. Значущість цього секто­ру освітньої галузі ґрунтується на широкому попиті ринку праці. Близько тисячі ПТНЗ МОНмолодьспорту функціонують нині в Україні. В їх стінах навчаєть­ся понад 406 тисяч осіб.

Як зазначив на прес-конференції Дмитро Табачник, державна політика спрямована на розвиток і вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні. Підтвердженням стали законотворчі ініціативи й захо­ди. Так, уряд затвердив Держав­ну цільову програму розвитку професійно-технічної освіти на 2011 — 2015 роки, обсяг фінан­сування якої понад 3,5 мільярда гривень. Уперше створено На­ціональну рамку кваліфікацій. Ця робота пройшла експертизу в європейських освітніх устано­вах, Раді Європи і відповідає єв­ропейським стандартам.

Крім того, в 2011 році було затверджено 34 державних стандарти з професій, що ко­ристуються попитом на ринку праці. В їх розробці активну участь брали науковці і, що осо­бливо важливо, — роботодавці, котрі визначали кваліфікаційні вимоги до кожної професії. Так, разом з Інститутом електрогазозварювання ім. Є. О. Патона НАН України було розроблено і затверджено новий державний стандарт з професії «зварник». Сьогодні триває робота ще над більш як 60 державними стан­дартами з актуальних на ринку праці професій. «Деревооброб­ник будівельний», «верстат­ник широкого профілю», «опоряджувальник будівельний», «оператор інформаційно-ко­мунікаційних мереж» — ці та інші стандарти проходять нині апробацію. До кожної укрупне­ної професії ввійшли від трьох до п’яти монопрофесій.

Про ефективність соціальної співпраці в освітній галузі свід­чать результати залучення мі­ністерством до всіх складових діяльності системи ПТО соці­альних партнерів. Уже сьогодні на базі профтехучилищ функ­ціонують 24 навчально-прак­тичних інноваційних центри з упровадження будівельних тех­нологій компанії «Хенкель Баутехнік Україна», 13 центрів компанії «Кнауф Маркетінг Україна». У 2012 році плану­ється відкриття ще трьох та­ких центрів.

А нещодавно український ринок праці збагатився ще од­нією професією: 6 березня 2012 року відбулося урочисте від­криття Центру навчання ква­ліфікації «укладальник підло­гових покриттів». Центр, який функціонує на базі Київського професійно-педагогічного коле­джу імені Антона Макаренка, створено з ініціативи Концер­ну Uzin Utz AG (ФРН), Мініс­терства з економічної співпраці і розвитку Федеративної Респу­бліки Німеччини, Міністерства освіти і науки, молоді та спор­ту України.

ПРИЄМНЕ ДОЗВІЛЛЯ В МЕЖАХ

Запитання: «Куди йде ваша ди­тина після уроків?» — не всім батькам поліпшує настрій. Такі негативні явища, як дитячий ал­коголізм, куріння, ігрова й вір­туальна залежності, наркоманія, на жаль, сьогодні ще не вико­рінені. І масштабною стратегі­єю запобігання таким явищам міністерство визначило саме розвиток системи позашкільної освіти. Близько 1 500 державних і комунальних позашкільних на­вчальних закладів діють сьогод­ні в Україні, зокрема 80 — у сільській місцевості. Функціо­нує більш як 80,3 тисячі гуртків і творчих об’єднань художньо-естетичного, науково-технічно­го, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, фіз­культурно-спортивного та ін­ших напрямів. Зростає відсоток дітей, охоплених позашкільною освітою (2009 рік — 35,3 %; у 2011— 37,5 %).

Своєрідною «Нобелівською церемонією в мініатюрі» ста­ла щорічна Всеукраїнська виставка-звіт дитячої творчості «Країна юних майстрів». Дру­гий рік поспіль почесним гос­тем заходу є Президент Укра­їни Віктор Янукович. Під час цьогорічної виставки вперше було вручено свідоцтва, зареє­стровані Державною службою інтелектуальної власності Укра­їни на набуття авторських прав учням — членам Малої акаде­мії наук.

АРБІЇР ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ

Єдиним «арбітром» у зма­ганні абітурієнтів за місце у ВНЗ може бути лише рі­вень знань, — переконані у МОНмолодьспорту. А тому на постійному контролі відом­ства — подальше розширен­ня доступу талановитої молоді до вищої освіти через удоско­налення Умов прийому до ви­щих навчальних закладів.

Експериментальною, проте вже сьогодні вельми популяр­ною стала система «Електро­нний вступ». Про її успішність свідчить той факт, що з допо­могою системи в 2011 році по­дано близько половини від за­гальної кількості заяв.

Наступним ноу-хау стала ін­формаційно-пошукова система «Конкурс» як об’єктивне відо­браження подання заяв абіту­рієнтами, конкурсної ситуації, рейтингового списку вступни­ків. Було зафіксовано понад 82 мільйони відвідувань системи з 99 країн світу.

Попит на майбутніх про­фесіоналів повинен бути відо­бражений у державному за­мовленні — і саме від його прогностичного обґрунтуван­ня залежить подальше праце­влаштування потенційних фа­хівців. У 2011 році державне замовлення за напрямами (спе­ціальностями) було розподілено для ВНЗ і розміщено на їх офі­ційних сайтах до початку при­йому документів абітурієнтів.

ВІКНО В ЄВРОПУ

Інтеграція молодих українських науковців у європейську інте­лектуальну еліту неможлива без обміну досвідом носіїв різ­них культур і ментальностей. Уряд усвідомлює, що важли­вою умовою входження Укра­їни до єдиного Європейського та світового освітнього просто­ру є забезпечення академічної мобільності студентів, виклада­чів і науковців. Саме тому з особистої ініціативи прем’єр-міністра України Миколи Аза­рова з квітня 2011 року впро­ваджено бюджетну програму з навчання студентів і аспіран­тів та стажування наукових і науково-педагогічних праців­ників за кордоном. А в 2011 році МОНмолодьспорту прове­ло конкурсний відбір студентів, аспірантів і науково-педагогіч­них працівників на навчання або стажування у провідних за­кордонних вишах. Обсяги фі­нансування цього напряму рік у рік зростають, що дає змо­гу пришвидшити налагоджен­ня інтелектуального діалогу між Україною та Європою.

У ДЕСЯТКУ!

Саме так: у десятку держав — лідерів у галузі міжнародної освіти ввійшла Україна минуло­го року. А тим самим «влучним пострілом» став високий рівень української системи освіти.

280 мільйонів доларів — стільки грошей вдалося зароби­ти за останні три роки вищим навчальним закладам Украї­ни за надання освітніх послуг іноземним громадянам. У нашій країні навчається близько 55 ти­сяч іноземців із 137 країн світу. І їх число зростає.

Міжнародне співробітництво в освітній галузі досягло без­прецедентно високого рівня. 22 — 23 вересня в Києві від­бувся Форум міністрів освіти європейських країн «Європей­ська школа ХХІ століття: Київ­ські ініціативи», на якому об­говорювали шляхи розвитку сучасної школи. Вперше в прак­тиці Ради Європи підсумковий документ — Київське комюні­ке — розглядали не за кілька місяців після відповідних про­цедур, а вже 3 жовтня 2011 року в Празі на засіданні Комітету з питань освіти. Після цього його надіслали до всіх європейських країн.

НАЦІОНАЛЬНИЙ КУБОК ШКІЛЬНОГО ФУТБОЛУ ЄВРО – 2012

Усі регіони країни охопле­ні специфічною «пандемі­єю» — чотири літери і чоти­ри цифри викликали лихоманку «ЄВРО — 2012». Популяриза­ція фінального етапу Чемпіо­нату Європи в Україні досягла апогею. І заходи, до яких вда­лося Міністерство освіти і на­уки, молоді та спорту Украї­ни, всіляко сприяють цій події. Так, упроваджено факультатив­ний курс для старшокласників «Ми господарі ЄВРО». В ор­ганізації та проведенні уроків беруть участь футболісти, тре­нери, футбольні функціонери, спортивні журналісти. Також міністерство організувало багатопрофільний конкурс «Ми господарі ЄВРО», який охоплює футбольну вікторину, презен­тації міст України, фотоквест, творчі змагання екскурсоводів тощо.

Блискучою репетицією май­бутнього Чемпіонату Європи стане організований МОНмолодьспорту за підтримки Фе­дерації футболу України та інших організацій Національ­ний Кубок шкільного футболу ЄВРО — 2012. Всеукраїнський оргкомітет Національного Кубка очолив віце-прем’єр-міністр — міністр інфраструк­тури Борис Колесников. Турнір такого рівня серед учнівської молоді в Україні проводити­меться вперше, прогнозова­на кількість його учасників — 300 тисяч. Вирішальний матч відбудеться на НСК «Олімпій­ський» — арені майбутнього фі­налу ЄВРО — 2012.

Пора сіяти та збирати зна­ння. І підсумки 2011 року до­вели, що вітчизняній системі освіти справді є чим пишатися.

Людмила Медведська, «Освіта України» № 13

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Один коментар до “ПОРА ЗБИРАТИ РОЗУМНЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *