Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник провів прес-конференцію щодо результатів діяльності МОНмолодьспорту з реалізації соціально-економічних реформ протягом другого року роботи уряду. Міністр оприлюднив звіт про здобутки в освітній галузі, модернізаційні впровадження та інноваційні проекти
Підсумки 2011 року довели, що українська освітня нива – багата, родюча і доглянута
«Сіяльники знань на ниву народну» збирають урожай. Так висловився б класик, і важко з ним не погодитися – час підбивати підсумки настав. 20 березня міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник провів прес-конференцію для представників засобів масової інформації щодо результатів діяльності МОНмолодьспорту з реалізації соціально-економічних реформ протягом другого року роботи уряду. Міністр оприлюднив звіт про здобутки в освітній галузі, модернізаційні впровадження та інноваційні проекти. У доповіді Дмитра Табачника лунало мало закликів, але багато цифр. Перед нами – якраз той випадок, коли красномовність цифр отримує впевнену перемогу над переконливістю слів.
І ці цифри — показники успіху світового масштабу. За даними Всесвітнього звіту з конкурентоспроможності держав Світового економічного форуму (Швейцарія), Україна ввійшла до першої половини світового рейтингу за рівнем освітньої системи (56 місце серед 139 країн). Експерти оцінили українську освіту вище за освітні системи Польщі (62 місце), Російської Федерації (78 місце), Грузії (119 місце) та інших країн. Тож не дивно, що міністрові на прес-конференції було чим поділитися з представниками ЗМІ: вжиті за два роки роботи уряду заходи з реформування системи освіти не лише наблизили освітню систему країни до рівня конкурентоспроможності у світі, а й вивели її на орбіту міжнародного престижу.
Тож чим за 2011 рік поповнилася скарбниця національного освітнього досвіду?
ВІД ТРЬОХ – ДО ШЕСТИ
Обличчям до дошкілля — саме так можна сформулювати основний принцип політики уряду протягом останніх двох років. Здобутки в цьому напрямі не викликають сумнівів — відсоток охоплення всіма формами дошкільної освіти дітей трьох — шести років у 2011 році становить 85,2 %. А залучення до дошкільної освіти п’ятирічних малюків досягло 99,8 %.
«Не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально», — говорив відомий літературний герой. Цей заклик не втратив актуальності й нині. 5 мільярдів 26 мільйонів 440 тисяч гривень — ось сума, яку витратить держава на розвиток дошкільної освіти. Великий розмір фінансування передбачено Державною цільовою соціальною програмою розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, розробником якої є МОНмолодьспорту.
Освітяни не спочивають на лаврах: попри досить розгалужену мережу дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності (близько 16 тисяч), постійно ініціюється відкриття нових дошкільних установ. Лише протягом минулого року було відкрито 472 заклади, а в уже існуючих — додатково створено 1 126 груп. У сільській місцевості відкриваються й новобудови за надсучасними проектами. У Львівській області (с. Зимна Вода) в 2011 році було відкрито садок, проектна потужність якого становить 250 дітей, а матеріально-технічне забезпечення відповідає всім потребам сьогодення.
— Приємно чути, що в сільській місцевості відкриваються й приватні навчальні заклади, — зазначив Дмитро Табачник.
Близько мільйона 340 тисяч дітей в Україні сьогодні здобувають дошкільну освіту. А це на 120 тисяч більше, ніж у 2009 році. Чим це пояснити — міфічним демографічним вибухом чи все-таки успіхами державної політики в галузі дошкілля? Для тих, хто не хоче бачити цифр і визнавати фактів, залишимо це питання риторичним.
МОДЕРНІЗАЦІЙНИМИ КРОКАМИ – У ШКІЛЬНЕ МАЙБУТНЄ
Коли лунають негативні коментарі щодо реформування освітньої галузі, напрошується запитання: а ви будете послідовними, коли йтиметься про реформування систем виробництва мобільних телефонів, ноутбуків, лікарських препаратів, урешті-решт? Чому ніхто не кидається на барикади, коли на ринок випускають новітні продукти інноваційних технологій чи антибіотики? Але варто лише згадати про «освіту нового покоління», насамперед ті, хто зневажав освіту будь-якого покоління, скандують: «Геть!».
Про початок справжнього реформування — модернізації змісту освіти — заявив на прес-конференції міністр освіти і науки, молоді та спорту України. І процес стартував: про це свідчить затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти, на основі якого розроблено навчальні програми для початкової школи. Наступним кроком з реалізації Державного стандарту, поступове впровадження якого розпочнеться з 1 вересня 2012 року, є підготовка підручників — і за формою, і за змістом — нового покоління. До початку навчального року їх отримають усі першокласники України.
Модернізація освітньої галузі охопила і її адміністративні аспекти: у 2011 році в країні почало функціонувати понад 1 900 освітніх округів, до складу яких увійшло більш ніж 8 тисяч навчальних закладів. У них здобувають освіту понад мільйон учнів.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, розроблений МОНмолодьспорту — ще один помітний успіх у процесі модернізації. Поступове його впровадження розпочнеться з 1 вересня 2013 року. Окрім того, готується оголошення Всеукраїнського конкурсу підручників.
Міністерством розроблено і затверджено урядовою постановою Державну цільову соціальну програму підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року. А в квітні 2011 року уряд затвердив Державну цільову програму впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року. За перший рік реалізації Програми фактично 100 відсотків учителів на початковому рівні освоїли використання інформаційно-комунікаційних технологій.
«ХЛІБ І ВИДОВИЩА» ДЛЯ ШКІЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ
Для римлян, як відомо, саме ці два «інгредієнти» становили простий рецепт щастя — поєднання духовного й матеріального. Сьогодні забезпеченню духовних потреб молоді надається велике значення. Але й матеріальну складову влада не залишає поза своєю увагою. Так, за кошти державного бюджету (105 мільйонів гривень) у 2011 році придбано майже 1 100 комп’ютерних комплексів, 357 з них — мобільні, які вперше отримали інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Ці комплекси сформовані на основі ноутбуків, що можуть використовуватися і в навчальному процесі, і в позаурочний час.
Крім того, триває формування національної системи моніторингових досліджень якості освіти. Так, у 2011 році українські восьмикласники взяли участь у міжнародному порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти «TIMSS-2011». Сьогодні міжнародні організації аналізують результати дослідження, які планується оприлюднити в 2012 році.
ДОСТУПНЕ НАВЧАННЯ – ЯКІСНА ОСВІТА
Таке гасло висунув на прес-конференції Дмитро Табачник. І це не лише гасло, а й констатація фактів. Адже проблема своєчасного надання освітніх послуг дітям у віддалених куточках країни була протягом десятиріч. Тож Державна програма «Шкільний автобус» стала справжнім подарунком, а в деяких випадках — і порятунком для школярів та їх батьків. У 2011 році уряд асигнував 75 мільйонів гривень, що дало можливість придбати 209 машин. У 2012 році вперше за роки існування програми заплановано виділити безпрецедентну суму — 352 мільйони гривень, з яких 20 мільйонів — на шкільні автобуси для перевезення учнів з особливими потребами. Це дасть змогу закупити понад 900 шкільних автобусів і більш як 40 спеціальних шкільних автобусів (стільки було придбано за всі попередні роки реалізації програми).
— Такий підхід є результатом планомірної політики уряду. Замість популістських закликів — реальні справи, — наголосив Дмитро Табачник.
Революційним етапом стало й те, що вперше в Україні законодавчо врегульовано питання інклюзивного навчання та розроблено Концепцію розвитку інклюзивної освіти. У зв’язку з інтеграцією дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітні навчальні заклади, їх кількість в інтернатах зменшилася на тисячу. За даними органів управління освітою обласних держадміністрацій, у ЗНЗ інтегровано понад 120 тисяч дітей з особливими освітніми потребами. З них 71,5 тисячі — це діти, які потребують корекції психофізичного розвитку, створення спеціального навчального середовища (з них — 45 % дітей з інвалідністю). Під час прес-конференції пролунало запитання, чи можуть дітки із синдромом Дауна навчатися разом із своїми здоровими однолітками?
— Це залежить від ступеня розвитку хвороби в дитини, — зазначив Дмитро Володимирович. — Але, якщо медичні показники дозволяють, такі діти можуть і будуть навчатися на загальних засадах.
Украй важливим напрямом є також організація навчання дітей-сиріт. Одним із пріоритетних завдань є реалізація Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Перепрофільовано 15 інтернатних закладів у загальноосвітні навчальні установи інших типів: санаторні, навчально-реабілітаційні центри, дошкільні навчальні заклади.
ПРОФЕСІОНАЛИ ШИРОКОГО ПРОФІЛЮ ЗАВОЙОВУЮТЬ РИНОК
Фундаментом для формування генерації кваліфікованих фахівців різних спеціальностей в Україні є професійно-технічна освіта. Значущість цього сектору освітньої галузі ґрунтується на широкому попиті ринку праці. Близько тисячі ПТНЗ МОНмолодьспорту функціонують нині в Україні. В їх стінах навчається понад 406 тисяч осіб.
Як зазначив на прес-конференції Дмитро Табачник, державна політика спрямована на розвиток і вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні. Підтвердженням стали законотворчі ініціативи й заходи. Так, уряд затвердив Державну цільову програму розвитку професійно-технічної освіти на 2011 — 2015 роки, обсяг фінансування якої понад 3,5 мільярда гривень. Уперше створено Національну рамку кваліфікацій. Ця робота пройшла експертизу в європейських освітніх установах, Раді Європи і відповідає європейським стандартам.
Крім того, в 2011 році було затверджено 34 державних стандарти з професій, що користуються попитом на ринку праці. В їх розробці активну участь брали науковці і, що особливо важливо, — роботодавці, котрі визначали кваліфікаційні вимоги до кожної професії. Так, разом з Інститутом електрогазозварювання ім. Є. О. Патона НАН України було розроблено і затверджено новий державний стандарт з професії «зварник». Сьогодні триває робота ще над більш як 60 державними стандартами з актуальних на ринку праці професій. «Деревообробник будівельний», «верстатник широкого профілю», «опоряджувальник будівельний», «оператор інформаційно-комунікаційних мереж» — ці та інші стандарти проходять нині апробацію. До кожної укрупненої професії ввійшли від трьох до п’яти монопрофесій.
Про ефективність соціальної співпраці в освітній галузі свідчать результати залучення міністерством до всіх складових діяльності системи ПТО соціальних партнерів. Уже сьогодні на базі профтехучилищ функціонують 24 навчально-практичних інноваційних центри з упровадження будівельних технологій компанії «Хенкель Баутехнік Україна», 13 центрів компанії «Кнауф Маркетінг Україна». У 2012 році планується відкриття ще трьох таких центрів.
А нещодавно український ринок праці збагатився ще однією професією: 6 березня 2012 року відбулося урочисте відкриття Центру навчання кваліфікації «укладальник підлогових покриттів». Центр, який функціонує на базі Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, створено з ініціативи Концерну Uzin Utz AG (ФРН), Міністерства з економічної співпраці і розвитку Федеративної Республіки Німеччини, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
ПРИЄМНЕ ДОЗВІЛЛЯ В МЕЖАХ
Запитання: «Куди йде ваша дитина після уроків?» — не всім батькам поліпшує настрій. Такі негативні явища, як дитячий алкоголізм, куріння, ігрова й віртуальна залежності, наркоманія, на жаль, сьогодні ще не викорінені. І масштабною стратегією запобігання таким явищам міністерство визначило саме розвиток системи позашкільної освіти. Близько 1 500 державних і комунальних позашкільних навчальних закладів діють сьогодні в Україні, зокрема 80 — у сільській місцевості. Функціонує більш як 80,3 тисячі гуртків і творчих об’єднань художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного та інших напрямів. Зростає відсоток дітей, охоплених позашкільною освітою (2009 рік — 35,3 %; у 2011— 37,5 %).
Своєрідною «Нобелівською церемонією в мініатюрі» стала щорічна Всеукраїнська виставка-звіт дитячої творчості «Країна юних майстрів». Другий рік поспіль почесним гостем заходу є Президент України Віктор Янукович. Під час цьогорічної виставки вперше було вручено свідоцтва, зареєстровані Державною службою інтелектуальної власності України на набуття авторських прав учням — членам Малої академії наук.
АРБІЇР ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ
Єдиним «арбітром» у змаганні абітурієнтів за місце у ВНЗ може бути лише рівень знань, — переконані у МОНмолодьспорту. А тому на постійному контролі відомства — подальше розширення доступу талановитої молоді до вищої освіти через удосконалення Умов прийому до вищих навчальних закладів.
Експериментальною, проте вже сьогодні вельми популярною стала система «Електронний вступ». Про її успішність свідчить той факт, що з допомогою системи в 2011 році подано близько половини від загальної кількості заяв.
Наступним ноу-хау стала інформаційно-пошукова система «Конкурс» як об’єктивне відображення подання заяв абітурієнтами, конкурсної ситуації, рейтингового списку вступників. Було зафіксовано понад 82 мільйони відвідувань системи з 99 країн світу.
Попит на майбутніх професіоналів повинен бути відображений у державному замовленні — і саме від його прогностичного обґрунтування залежить подальше працевлаштування потенційних фахівців. У 2011 році державне замовлення за напрямами (спеціальностями) було розподілено для ВНЗ і розміщено на їх офіційних сайтах до початку прийому документів абітурієнтів.
ВІКНО В ЄВРОПУ
Інтеграція молодих українських науковців у європейську інтелектуальну еліту неможлива без обміну досвідом носіїв різних культур і ментальностей. Уряд усвідомлює, що важливою умовою входження України до єдиного Європейського та світового освітнього простору є забезпечення академічної мобільності студентів, викладачів і науковців. Саме тому з особистої ініціативи прем’єр-міністра України Миколи Азарова з квітня 2011 року впроваджено бюджетну програму з навчання студентів і аспірантів та стажування наукових і науково-педагогічних працівників за кордоном. А в 2011 році МОНмолодьспорту провело конкурсний відбір студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників на навчання або стажування у провідних закордонних вишах. Обсяги фінансування цього напряму рік у рік зростають, що дає змогу пришвидшити налагодження інтелектуального діалогу між Україною та Європою.
У ДЕСЯТКУ!
Саме так: у десятку держав — лідерів у галузі міжнародної освіти ввійшла Україна минулого року. А тим самим «влучним пострілом» став високий рівень української системи освіти.
280 мільйонів доларів — стільки грошей вдалося заробити за останні три роки вищим навчальним закладам України за надання освітніх послуг іноземним громадянам. У нашій країні навчається близько 55 тисяч іноземців із 137 країн світу. І їх число зростає.
Міжнародне співробітництво в освітній галузі досягло безпрецедентно високого рівня. 22 — 23 вересня в Києві відбувся Форум міністрів освіти європейських країн «Європейська школа ХХІ століття: Київські ініціативи», на якому обговорювали шляхи розвитку сучасної школи. Вперше в практиці Ради Європи підсумковий документ — Київське комюніке — розглядали не за кілька місяців після відповідних процедур, а вже 3 жовтня 2011 року в Празі на засіданні Комітету з питань освіти. Після цього його надіслали до всіх європейських країн.
НАЦІОНАЛЬНИЙ КУБОК ШКІЛЬНОГО ФУТБОЛУ ЄВРО – 2012
Усі регіони країни охоплені специфічною «пандемією» — чотири літери і чотири цифри викликали лихоманку «ЄВРО — 2012». Популяризація фінального етапу Чемпіонату Європи в Україні досягла апогею. І заходи, до яких вдалося Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, всіляко сприяють цій події. Так, упроваджено факультативний курс для старшокласників «Ми господарі ЄВРО». В організації та проведенні уроків беруть участь футболісти, тренери, футбольні функціонери, спортивні журналісти. Також міністерство організувало багатопрофільний конкурс «Ми господарі ЄВРО», який охоплює футбольну вікторину, презентації міст України, фотоквест, творчі змагання екскурсоводів тощо.
Блискучою репетицією майбутнього Чемпіонату Європи стане організований МОНмолодьспорту за підтримки Федерації футболу України та інших організацій Національний Кубок шкільного футболу ЄВРО — 2012. Всеукраїнський оргкомітет Національного Кубка очолив віце-прем’єр-міністр — міністр інфраструктури Борис Колесников. Турнір такого рівня серед учнівської молоді в Україні проводитиметься вперше, прогнозована кількість його учасників — 300 тисяч. Вирішальний матч відбудеться на НСК «Олімпійський» — арені майбутнього фіналу ЄВРО — 2012.
Пора сіяти та збирати знання. І підсумки 2011 року довели, що вітчизняній системі освіти справді є чим пишатися.
Людмила Медведська, «Освіта України» № 13
You’ve rellay helped me understand the issues. Thanks.