Лаборант у білому халаті довго приміряється перед тим, як кинути в Дніпро пробозабірник. – Разом з водою боюся впіймати пірнальника,  – жартує науковий співробітник пересувної лабораторії МАН Євген Шаповалов. На вулиці – мінус 15. Але мороз науковців і школярів не лякає. Вони проводять експеримент: чи є відмінність між водою у звичайний день і на Водохреще? Восьмикласниця Дарина Кирилко записує показники: твердість, жорсткість, токсичність тощо. Каже: «Не думаю, що властивості води зміняться, але сам експеримент – надзвичайно цікавий». Результат виявився несподіваним: на Водохреще зменшилася токсичність води і вміст важких металів. Одні з кращих у світі Мета експерименту – зацікавити школярів науковими дослідженнями, розповісти про можливості лабораторії, запросити вчителів до співпраці. Пересувна лабораторія – лише частина наукової лабораторії МАН. Вона – одна з кращих у світі. Лабораторія Національного центру МанЛаб створена два роки тому. Керує нею Ігор Чернецький. Він – завідувач Відділу створення навчально-тематичних систем знань. – Перед нами поставили завдання – створити міжпредметну лабораторію з устаткуванням найкращих наукових брендів світу, – каже завідувач. За цей час науковці (заві­дувач і два лаборанти – Ілля Булгаков, Євген Шаповалов) зробили величезну роботу. Зібрали устаткування, розробили контент для дистанційної роботи з учнями й учителями. На спеціальному сайті «Лабораторія МанЛаб» виклали зразки експериментів. У лабораторії проводять дослідження з екології, фізики, хімії, біології, географії, астрономії. Що літає навколо «Серцевина» лабораторії – комп’ютерне устаткування, що дозволяє робити експерименти дистанційно. Цифрові вимірювальні комплекси, комп’ютери з великою кількістю датчиків дозволяють отримувати інформацію й аналізувати її у лабораторії і за її межами. – Наша гордість – дифузійна камера, – каже Ігор Чернецький. – В Україні така – одна! Вона дозволяє бачити радіоактивний фон у вигляді треків, тобто доріжок, які залишають часточки, що літають навколо нас. По фіксації цих треків можна ідентифікувати часточки. Це розробка корпорації Fuel. Таких камер у світі менше десяти. До речі, крім німецького устаткування в ­МанЛаб успішно працює й українське, що робить НВП «Учбова техніка» з м. Рівне. Ще одна гордість науковців – рентгенівська камера. Вона дозволяє проводити дослідження в безпечному (!) рентгенівському діапазоні й експериментувати з променями. За допомогою рентгенівської камери можна проводити експерименти в новому напрямі роботи лабораторії – нанотехнології. Найновіше обладнання випробовують у Києві Цікавлюся, звідки у бюджетної установи таке надсучасне обладнання? – Ми уклали пряму угоду із корпораціями, що виготовляють найсучасніше устаткування в світі, – пояснює Ігор Чернецький. – Нам безкоштовно надають експериментальні зразки, а ми тестуємо. Виробники отримують інформацію – як працює обладнання, яке вдосконалення потрібне. Це найновіші прилади! Незабаром у Лондоні буде проведена виставка, на якій традиційно демонструватимуть зразки найновішого обладнання. А в Києві воно вже діє. Відкрити віртуальний зошит Один з проектів лабораторії – «Експериментарій». Тут відпрацьовують навчально-дослідницькі роботи. На сайті розміщують зразки досліджень і експериментів. Перед тим, як почати якесь дослідження, школяр може відкрити віртуальний зошит і подивитися, як виконується робота. Крім того, в «Експериментарії» є детальний опис устаткування, що використовується під час роботи. За цими зразками можна працювати у будь-якій школі. Багато досліджень розраховані на устаткування звичайного кабінету хімії. Для участі в більш серйозних дослідженнях потрібно звертатися до лабораторії. Робиться це просто: на сайті потрібно заповнити електронний бланк (заявку) на дослідження з детальним описом роботи. Цей експеримент безкоштовно виконають для юних дослідників співробітники МанЛаб. – Таких експериментів ми виконали більш як сорок, – розповідає Ігор Чернецький. – Крім того, координуємо спілкування школярів і експертів, котрі радять, як краще зробити дослідження. Нещодавно, наприклад, дівчинка з Чернігівщини вирішила порівняти результати мінеральних вод. Нам привезли зразки води і співробітники МанЛаб їх проаналізували. Дитині відіслали результати. Далі вона використає ці результати як основу дослідницької роботи, що буде її інтелектуальною власністю. За найцікавіші дослідження «малі академіки» отримують патенти. Теж безкоштовно. Спостереження у космосі й на дні океану Устаткування лабораторії дає можливість проводити експерименти й онлайн. Школярам надають «ключ» дистанційного доступу до обладнання лабораторії та доступ до наукових веб-камер світу. Наприклад, до камери міжнародної космічної станції, а дитина з української «глибинки» має можливість написати наукову роботу про зміни на Сонці. Палицю в землю На спеціальній карті сайту розміщують світлини юних дослідників і теми їхніх робіт. У проекті «Лабораторія планети Земля» ці експерименти – нескладні. Але дуже цікаві. Учням пропонують зробити дослідження за допомогою найпростіших засобів. Наприклад – виміряти розмір планети. Дослід «Ератосфен» розповідає, що для цього достатньо встромити в землю палицю і простежити за її тінню. Так можна визначити широту і відстань до екватора. Цей метод винайшов Ератосфен у четвертому столітті до нашої ери. Результати (і своє фото!) також можна розмістити на карті досліджень. Голови без штампів Учасники проекту «Геліос» створюють карту соляризації України. Дані цієї карти стануть у пригоді для будівництва сонячних електростанцій. – Потрібно приклеїти маленьку сонячну батарейку до скла на вікні і місяць записувати показники, – каже Ігор Станіславович. – Якщо батарейки немає – ми вишлемо. Назва іншого проекту – «Джоуль». Улітку пересувна лабораторія допомагає школярам досліджувати водоспади в Чинадієві на Закарпатті, а також у Криму. Виїжджають працівники МанЛаб і на дослідження історичних будівель (вік деяких – кілька тисячоліть). Поставили собі за мету створити карту таких об’єктів, оскільки у «великої науки» руки до цього не доходять. Для дослідження дітям дають спеціальний зразок опису. Уже дослідили Скелі Довбуша в Болехові та скелі поблизу Бахчисараю. Останні є великою науковою загадкою: менгір (кам’яний блок) на одній з них та отвір в іншій багато вчених вважають «оптичною парою» для досліджень, які робили тисячі років тому. Але діти дійшли висновку: ці об’єкти аж ніяк не пов’язані. – Висновки учнів дуже важливі, – переконаний Ігор Чернецький. – Адже вони ще не мислять науковими штампами. Моя аксіома нескінченності У літні експедиції потрібно записуватися вже сьогодні. Наприклад, буде проведена археологічна школа в замку Сент Міклош на Закарпатті. Замок за власні кошти відроджує митець Йосип Бартош. Він уже дав згоду на дослідження. Разом з дітьми працюватимуть і фахівці Інституту археології. Ще одну експедицію планують провести на Вінниччині. Там знаходиться Іллінецький кратер – місце, де мільйони років тому впав метеорит. Діти досліджуватимуть, як змінювалися гірські породи під час удару. Проект має назву «Моя аксіома нескінченності». Діє в лабораторії й кабінет спілкування. Раніше він працював тільки в режимі офлайн – на запитання можна було отримати письмову відповідь. Уже тиждень кабінет працює і в режимі онлайн. Відповіді на запитання «малих академіків» дають і працівники лабораторії, і експерти з НАНУ. Міжнародний центр у Пущі-Водиці Але найбільше співробітники МанЛаб мріють про переїзд. У Пущі-Водиці на території табору «Вимпел» уже рік тривають роботи зі створення Центру міжнародної співпраці для розвитку творчості дітей. Саме там працюватиме лабораторія. – Залишилося зовсім трохи, – каже Ігор Чернецький. – Уже збудовано адміністративний корпус, відремонтовано їдальню, житловий корпус (для 360 дітей) готовий на 60 відсотків. Починаємо роботи з облаштування лабораторного корпусу. Там розмістяться наукові лабораторії біоенергетики, біоніки, мікробіології, фізики, хімії тощо. Простіше кажучи, устаткування є, залишилося добудувати стіни. Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу