Невипадково, що такі зібрання науковців останнім часом періодично відбуваються в історичній актовій залі головного корпусу  Національного університету “Львівська політехніка”. Адже чимало вчених “Львівської політехніки” є активними членами цього товариства, що має  давні і славні традиції. Заступником голови НТШ є, зокрема,  проректор із науково-педагогічної роботи університету професор Дмитро Федасюк. Вступив до нього ще у 1989 році, коли товариство відродили. Тривалий час був секретарем комісії з інформатики та кібернетики, членом президії, а 5 років тому його обрали заступником  голови НТШ. Читайте також: Молоді вчені України, Польщі та Швеції зібрались на форум у Львівській політехніці Нещодавно за ініціативи дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка ректора “Львівської політехніки” професора Юрія Бобала  утворено нову комісію  — електроніки і електротехніки. Її очолив професор Інституту радіоелектроніки, телекомунікацій та електронної техніки професор Зенон Готра. Секретар комісії — професор Михайло Сегеда з Інституту енергетики та систем керування. На загальних звітних зборах товариства директор Інституту українознавства, доктор історичних наук Микола Литвин виголосив доповідь на тему:  “Андрей Шептицький: суспільно-культурні ініціативи, державно-політичний чин”. Читайте також: Національний освітній тренінг. Лідерів студентського самоврядування навчали захищати права людини Член НТШ Петро Вольвач до окупації Криму очолював Кримське відділення товариства. Зараз живе на материковій Україні і приїхав до Львова, щоб виголосити доповідь про видатного мецената української культури Василя Симиренка. За словами доповідача, ця заможна людина  є прикладом для наших сучасних багатіїв, які не так щедро спосорують культуру і науку. Читайте також: В Уманському державному педагогічному університеті вшановували пам’ять Андрея Шептицького Директор Інституту фізики конденсованих систем, академік НАН України Ігор Мриглод зробив цікаву доповідь про життя і науковий шлях дійсного члена НТШ академіка НАН України Ігоря Юхновського, якому нещодавно минуло 90 років і який був присутній на  зборах. Голова НТШ, член-кореспондент НАН України Роман Кушнір виступив із доповіддю, у якій підсумував діяльність НТШ за цей  рік. Він, зокрема, навів такі цифри і факти. Зараз комісіями НТШ у Львові охоплено 1700 науковців, а осередками товариства у різних регіонах України та  зарубіжжя — 800 осіб. На жаль, довелося згорнути діяльність Донецького відділення НТШ. Але члени товариства у нових місцях проживання продовжують  виконувати дослідницько-видавничу роботу в галузі гуманітарних і точних наук. За цей час підготовлено  шість номерів аналітично-інформаційного  журналу “Схід” і “Донецького вісника НТШ”. Проте ці видання гостро потребують фінансової підтримки. Читайте також: У Львівській політехніці вперше відбулося Свято меду За словами Романа Кушніра, мало не найголовнішим у науковій і видавничій діяльності НТШ за 2015 рік є вихід у світ другого тому Енциклопедії НТШ. Нині завершується підготовча робота над наступним томом. Особливо слід відзначити велику та копітку працю над цим фундаментальним виданням почесного голови НТШ Олега Купчинського та підпорядкованої йому редакторської групи.  Проведено значну роботу з підготовки матеріалів щодо надання архівно-бібліотечному фонду НТШ статусу національного надбання. На жаль, нині НТШ  відчуває значну фінансову скруту. Воно виживає завдяки членським внескам і спонсорам. Чимало членів товариства спосорують за рік від однієї до п’яти тисяч гривень. Найбільш  щедрим жертводавцям Роман Кушнір вручив подяки. Читайте також: У Львівській політехніці відбувся міжнародний симпозіум із проблем сучасної архітектури та містобудування Учасники зборів визнали роботу товариства за звітний період задовільною. Одноголосно прийняли ухвалу, у якій закликають Кабінет Міністрів України у проекті бюджету на 2016 рік не зменшувати асигнувань на освіту і науку. Серед учасників зборів було чимало людей старшого віку. Скажімо, член НТШ, відомий біолог і еколог Роман Стойка перейшов рубіж 95 років. Чи стоїть завдання перед НТШ щодо омолодження її членів? Із цим запитанням ми звернулися до заступника голови товариства професора Дмитра Федасюка. “Це питання, — наголосив  він, — постійно  у нас на порядку денному. Щодо даної аудиторії, то на збори прийшли переважно голови і секретарі відповідних комісій, які мають вагомі здобутки у сфері науки та великий авторитет серед науковців. Втішно, що  останнім часом у нас з’явилося чимало молодих вчених”. Коментуючи підсумки зборів, голова комісії електроніки та електротехніки НТШ професор Зенон Готра поділився найближчими планами  роботи комісії: “Наразі, — сказав він, — маємо майже 30 осіб, це переважно львівські політехніки. Але будемо залучати також науковців із різних регіонів України. Проведемо аналіз здобутків у цій царині, розробимо перспективу розвитку електроніки і електротехніки, налагодимо координацію робіт, залучатимемо до цього зарубіжні гранти. Звісно, активізуємо й видавничу діяльність, зокрема плануємо випустити англомовний вісник НТШ у галузі електроніки й електротехніки”. Учасники зборів мали також змогу ознайомитися із виставкою, організованою товариством “Меморіал імені В. Стуса” і присвяченою видатним українським вченим, більшість яких  репресовані тоталітарним комуністичним режимом. Прес-служба Національного університету “Львівська політехніка”

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу