Черговий, п’ятий, випуск ”Кременецьких компаративних студій“ вийшов у двох частинах. Редакційна колегія ”Студій“ активно залучає до авторської співпраці науковців із різних країн близького і далекого зарубіжжя. У цьому їй допомагає Редакційна рада видання, до складу якої входять відомі українські науковці-філологи, професори А.Р.Волков (м.Чернівці), В.А.Зарва (Бердянський ДПУ), І.М.Зимомря (Ужгородський НУ), О.П.Куца (Тернопільський НПУ ім. Володимира Гнатюка), І. В.Лімборський (Черкаський ДТУ), В.Д.Нарівська (Дніпропетровський НУ ім. Олеся Гончара), Б.Б.Шалагінов (НУ ”Києво-Могилянська академія“) та їхні зарубіжні колеги – доктор гуманітарних наук, старший науковий співробітник Інституту литовської літератури і фольклору С.Гайжюнас (Литовська Республіка) і професор кафедри історії зарубіжної літератури Московського університету ім. М.В. Ломоносова Н.Т.Пахсарьян. Серед 64 авторів цього випуску – 5 представників польських науково-освітніх інституцій, по 4 – від Азербайджану і Литви, по 2 – від Республіки Білорусь і Російської Федерації. Читайте також: Молодіжний хор УДПУ презентував «Месу миру» Карла Дженкінса Перша частина збірника спрямована на висвітлення теми ”Актуальні проблеми сучасного порівняльного літературознавства“. Азербайджанські аналітики Г.Г.Абдуллабекова та Б.Г.Азізалієва здійснюють аналіз досліджень арабської літератури європейськими фахівцями і відображення європейської культури у творчості арабських літераторів. До української тематики звернувся білоруський науковець А.І.Бєльський у статті ”Особистість і поезія Павла Тичини: проблема рецепції в Білорусі (типологічний контекст)“. Російський автор С.В.Балаєва висвітлює зв’язок австрійської та італійської поезій через творчість окремих їх представників. Місце сучасної білоруської історичної прози в загальноєвропейському культурному просторі визначає ще один представник літературознавства Білорусі О.А.Ліденкова. Важливу проблематику порушують польські дослідники Катажина Бондос (елементи компаративістики у творчості окремих письменників), Зоряна Бунь (порівняння польського й українського бачення літературного життя Львова), Анна Насіловська ( географія поширення польської літератури на азійському культурному просторі). Читайте також: Чемпіонат України з карате кіокушинкайкан зібрав понад 40 спортсменів у Слов’янську Українські автори характеризують різносторонні аспекти творчості вітчизняних і зарубіжних письменників: Вільяма Блейка (І.Д.Бєлінська), В.Сігарєва (Л.В.Закалюжний), Моріса Метерлінка (О.І.Кіт), С.Мрожека (Ю.Ю.Полякова), Г.Джеймса (Н.І.Назаренко, І.І.Риба), Чжу Тяньвеня (В.В.Селігей). Вони здійснюють компаративний аналіз творчості українських майстрів слова і представників літератури різних країн: В.Ручинського і В.Кулікова (С.В.Бронських), В.Підмогильонго і А.Камю (Є.О.Лєпохін), М.Гоголя і Я.Неруди (В.Б.Мусій). Окремі аналітики вирішили компаративно ”препарувати“ твори відомих постатей національної літератури І.Карпенка-Карого та Я.Стельмаха (В.А.Мелешко) і зарубіжних письменників Ф.Кафки і Дж.Джойса (Б.М.Романцова), Т.Пінчона і В.Гесса (С.О.Сушко). Група дослідників висвітлює питання компаративістики в загальному літературознавчому аспекті: відображення Жовтневої революції в радянській та західноукраїнській поезії (М.С.Довіна), співвідношення живопису і масової літератури (М.М.Калініченко), музики і прози (С.П.Маценка). Знайшли своє місце на сторінках ”Студій“ статті, що стосуються теоретичних проблем компаративістики і дотичних до неї літературознавчих питань: ”Літературознавча концепція курйозної поезії“ (В.П.Бедрик), ”Молода Муза“: у колі демонічного“ (В.С.Кметь), ”Філософські твори притчового спрямування у світовій літературі ХХ століття: до проблеми сучасного прочитання“ (З.В.Савченко), ”Божественна комедія“: версія українського футуриста“ (І.І.Томбулатова). Читайте також: ЖДУ імені Івана Франка відвідав віце-консул Посольства США в Україні Фредерік Стокс Науковці нашої академії представлені статтями членів редакційної колегії, кандидатів філологічних наук О.В.Пасічник і О.В.Сафіюк ”Візійний світ смертників і пересильних“, Д.Ч.Чика ”Відьма у місті, в селі, на горі та в небі: типологія відомства в українській і англійській літературі першої половини ХІХ століття“ та О.І.Чик ”Жінка як текст і образ в українському та німецькомовному романі виховання другої половини ХІХ століття“. Другу частину збірника відкриває розділ ”Компаративний підхід у літературознавстві“. Науковець-філолог з Азербайджану Л.М.Хасанзаде аналізує проблеми перекладу німецької літератури азербайджанською мовою. Близьку проблематику, але в аспекті англійської та литовської мов, висвітлюють литовські фахівці Л.Селмістрайтіс і В.Петкевічюте. Питаннями перекладу творів окремих авторів цікавились Н.С.Борисенко, П.А.Борисенко, В.І.Давидов (переклад твору К.С.Люїса ”Хроніки Нарнії“ українською мовою), К.С.Дацер (семіотика в перекладах творів Дж.Р.Р.Толкіна). Загальнотеоретичними проблемами перекладу займались І.В.Лімборський, М.В.Рудіна, а методологія перекладу привернула увагу А.Ю.Марховської, Р.В.Поворознюка, Т.О.Цепенюк. На навчально-методичних аспектах підготовки перекладачів зупинились А.Г.Гудманян, І.А.Колодій, С.О.Царьова, В.В.Червонецький. Читайте також: МОН закликає ВНЗ звернути увагу на модернізацію фізичного виховання та розвиток студентського спорту Продовжує другу частину ”Студій“ розділ ”Сучасна компаративна лінгвістика: проблеми і перспективи“. Литовські дослідники Р.Матонене і Й.Русецька подають граматичні особливості перекладу французького тексту російською мовою, а український науковець Г.В.Онищак аналізує семантику окремих іменників в українській та англійській мовах. Наукове товариство нашої академії представлене статтями Т.С.Семегин ”Опозиція/ синхронія/діахронія у світлі різних наукових парадигм“ і О.В.Шайковського ”Фразеологічні еквіваленти й аналоги в англійській та українській лінгвокультурах“. Завершуються ”Студії“ розділом ”Актуальні проблеми загального літературознавства та лінгвістики“. Зарубіжні автори досліджують різноманітні аспекти творчості окремих представників національних літератур: А.Г.Фейзуллаєва – азербайджанської письменниці Афаг Масуд, К.Шимчак – польської поетеси Марилі Вольської, А.Трач – російського прозаїка Людмили Уліцької. Автори розділу вирішують проблеми літературознавства та лінгвістики через аналіз творів українських і зарубіжних письменників: ”Пігмаліон“ Б.Шоу (Т.В.Заболотна), ”Пригоди Олівера Твіста“ Ч.Діккенса (Н.С.Христич), ”Хлібний чоловічок“ В.Слапчука (С.В.Чуй), ”По Сибіру. Із живих вражень“ П.Грабовського (О.В.Юферева), ”Джен Ейр“ Ш.Бронте (Г.Є.Шовкопляс) і навіть староанглійської епічної поеми ”Беовульф“ (М.Ю.Рахно). Наші автори, професор кафедри англійської філології А.В.Янков і колишній студент академії, нинішній магістрант Сілезького Університету в Катовіцах (Республіка Польща) І.М.Прокіпчук представили дослідження ”Концепт природи як засіб вираження авторського “Я” Івана Буніна (на основі поетичних метафор)“. Читайте також: Історія і уроки Голокосту. Дитячі малюнки експонуватимуться в Києві П’ятий випуск ”Кременецьких компаративних студій“ характеризується високим науково-теоретичним рівнем і демонструє належний професіоналізм роботи редакційного колективу. Інформаційний центр Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу