На історичному факультеті Запорізького національного університету відбулося урочисте відкриття Музею радянського побуту. Його створення стало можливим завдяки півторарічній праці викладачів і студентів вишу. Відтепер експозиція стане не лише чудовою базою для практичних занять майбутніх істориків, але й буде відкритою для всіх, хто цікавиться новітньою історією України. Читайте також: Студентки ЖДТУ взяли участь у проекті «EU Study Days in Ukraine» Музей радянського побуту розміщений в аудиторії 301-б навчального корпусу № 5. Серед його експонатів – меблі, побутові речі та техніка, виготовлені в 30-80-х рр. ХХ століття. Велику увагу при його оснащенні приділяли промовистим деталям: у шифоньєрі розкладений одяг тих часів; відведене місце для біжутерії, косметики, парфумів, якими користувалися жінки за радянської епохи. Є в експозиції і зібрання платівок для програвача, журнали повоєнних часів, колекція дискових телефонів, виготовлених у різні роки, радіомагнітофон тощо. Також тут розміщено багато сімейних листів, фотографій, документів, грамот. Уже зараз кількість експонатів настільки значна, що близько 60 % речей не виставлені на загальний огляд, а чекають на розширення експозиції. Читайте також: За хабар затримано директора Прикарпатського юридичного інституту НУ «Одеська юридична академія» Проректор із наукової роботи ЗНУ, доктор історичних наук, професор Геннадій Васильчук зазначив, що відкриття музею – наслідок вагомих спільних зусиль колективу ЗНУ. «Я певен, що це – лише перший крок на обраному нам шляху, – наголосив Геннадій Миколайович. – Ми не збираємося романтизувати минулі часи. За допомогою цієї експозиції прагнемо показати побут звичайної людини радянської епохи. І завдяки цьому краще зрозуміти українців ХХ століття, розвіяти певні міфи, що склалися навколо цієї історичної доби. Адже перед нами, істориками, стоїть те саме завдання, що й перед журналістам: ми маємо доносити до людей правду». Декан історичного факультету, професор Володимир Мільчев, розповідаючи про історію створення Музею, наголосив, що ця експозиція цілком природно виросла з іншого підрозділу, що діє на базі факультету, – Музею етнографії півдня України. Володимир Іванович зауважив, що під час пошуку експонатів студентів жартома називали збирачами мотлоху. Колектив кафедри новітньої історії Україні неодноразово зазначав, що студентам важко уявити, як жили українці навіть у другій половині ХХ сторіччя. Саме тому, завдяки ініціативі доцента кафедри новітньої історії України Тетяни Грушевої, виникла ідея створити цей музей. Читайте також: Білорусь вивчатиме досвід Університету банківської справи щодо поширення фінграмотності Ще однією особливістю цієї експозиції стало те, що багато її експонатів можна використовувати для інтерактивності практичних занять на факультеті. Більшість техніки дісталася організаторам справною. Тож молоді люди зможуть особисто спробувати, як користуватися друкарською чи швейною машинками, послухати радіопрогравач, правильно заправити бобінний магнітофон. Усе це підвищить їхню цікавість до епохи, про яку їм розповідають викладачі, допоможе краще збагнути своїх предків. Так, одна зі студенток принесла до музею сережки, котрі її дідусь подарував бабусі 9 травня 1945 року. Ювелірної цінності ця прикраса не має, однак це – справжня сімейна реліквія. Бабуся за все своє життя жодного разу не вдягла їх, зберігаючи її як найбільшу цінність. Потім її нащадки передали ці сережки з проханням зберегти їх, аби вони не були випадково втрачені. Є серед експонатів і листи з фронту. У них – побутові подробиці, розповідь про фронтове життя, багато ніжних звернень до рідних, що чекали на солдата, та надія, що він обов’язково повернеться додому. Читайте також: Педагоги та вихованці НВК “Кияночка” дали концерт до Дня Збройних сил України Студентки 3 курсу історичного факультету ЗНУ Людмила Данилюк, Анастасія Рябчевська, Яна Жминкова зокрема зазначили, що, попри те, що укладачі музейного фонду намагалися всіляко уникнути будь-якої політизації під час підбору експонатів, все одно стає зрозуміло, наскільки сильною була ідеологічна складова в житті радянської людини. Так, серед експонатів є вишивка, на якій зображений Ленін. «Зараз майстрині часто вишивають портрети Кобзаря, а ось тоді жінки використовували своє дозвілля, аби створити портрет Володимира Ульянова. Саме такі дрібниці допомагають краще збагнути, в яких умовах жили люди тієї епохи, яке суспільство їх формувало», – зазначає Анастасія. Доцент Тетяна Грушева, яка опікується новостореним підрозділом історичного факультету, наголосила, що всі охочі можуть ознайомитися з експозицією Музею радянського побуту, звернувшись на кафедру новітньої історії України (навчальний корпус № 5, 323 аудиторія), яка працює з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00. Надалі в планах представників історичного факультету – організація екскурсійного відвідування музею для груп школярів і студентів нашого міста. Читайте також: Студентів Уманського НУС кличуть на роботу аграрні компанії України Крім того, історики ЗНУ будуть щиро вдячні всім, хто захоче посприяти розвитку музею та збагаченню його експозиції. Речі радянської епохи також можна приносити на кафедру новітньої історії України. Прес-центр ЗНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу