17 грудня 2015 року у великій конференц-залі Національної академії наук України відбулась ІІІ Міжнародна конференція «Синергія: ІT-освіта та ІT-індустрія», у якій взяли участь заступник міністра освіти і науки – керівник апарату Олег Дерев’янко, народні депутати, керівники провідних університетів, представники найбільших в Україні та Східній Європі ІТ-компаній, національні та міжнародні експерти з питань розвитку ІТ-освіти.  Читайте також: У ЗНУ відбулися зустрічі та тренінги з представниками Національного ЕРАЗМУС+ офісу в Україні Учасники заходу обговорили питання створення механізмів визначення та вирішення кадрових проблем ІТ-галузі, зокрема щодо визначення відповідності рівня кваліфікації випускників потребам індустрії, підвищення інтересу молоді до ІТ-спеціальностей та вдосконалення процесу підготовки фахівців у сфері ІТ. Олег Дерев’янко наголосив на важливості імплементації нового Закону України «Про вищу освіту» для розвитку потенціалу вищих навчальних закладів. Як зазначив заступник міністра, закон надає можливість університетам розпоряджатися власними коштами поза системою держказначейства, а отже, розвивати наукові проекти та співпрацювати з бізнесом. Сьогодні також втілюється в життя постанова про скасування типових штатних розписів для вищих навчальних закладів. Тепер вищі навчальні заклади самі, без втручань, вирішуватимуть кадрові питання. На думку заступника міністра, великий прорив у вищій освіті може здійснити зміна системи фінансування університетів, відмова від старої – держзамовлення, та перехід на контрактне фінансування. «Держава, в особі Міністерства освіти і науки, висуває певні вимоги до університету й укладає з навчальним закладом індивідуальний контракт. Вищий навчальний заклад самостійно обиратиме, на які освітні програми скеровувати ці кошти і яких спеціалістів готувати», – пояснив Олег Дерев’янко. Заступник голови Комітету ВР України з питань науки і освіти Олександр Співаковський зазначив, що для вирішення проблем підготовки ІТ-фахівців профільна кафедра університету повинна мати третину викладачів, на яких тримається система фундаментальної підготовки, а також у її складі обов’язково повинні бути фахівці, які досконало володіють сучасними ІТ-технологіями. Це дасть можливість різним студентам надати індивідуальну траєкторію навчання. За словами народного депутата, для підтримки компетенції студентів треба запрошувати викладати спеціальні курси ІТ-спеціалістів компаній – колишніх випускників. Також для успіху в навчанні студентів необхідна підтримка їхньої практичної діяльності, мобільності викладачів, взаємодії кафедри та ІТ-компанії. «Ми повинні розглядати процес навчання студента як процес його власної капіталізації. Його успіх – це успіх кафедри й університету. Якщо ми працюватимемо зі студентами як із партнерами, ми створимо людський капітал високої вартості», – наголосив Олександр Співаковський. Президент компанії Міratech Микола Роєнко наголосив на значенні взаємодії бізнесу та університетської науки в розвитку ІТ-індустрії. За його словами, участь у європейській програмі «Горизонт 2020» надає нові можливості для університетської науки і бізнесу. «Сьогодні бізнес та наука можуть зробити в цьому напрямі прорив. Якщо за останні 15 років вдалося побудувати  багатомільярдну експортну індустрію, то сьогодні є можливості капіталізувати науку та вийти на європейські ринки. На цьому треба зосередити зусилля сьогодні», – вважає Микола Роєнко. Народний депутат України Олексій Скрипник звернув увагу учасників на взаємодію Міністерства освіти і науки з суспільством, а також розуміння відомством потреб ІТ-освіти. «Міністерство прислухається до всіх представників, готове до співпраці. Є розуміння того, що треба  повернути програмування в ті школи, які матимуть спеціалізацію з інформаційних технологій», – повідомив народний депутат. Олексій Скрипник також зазначив, що сьогодні залишається актуальним питання підвищення рівня викладання в університетах. Ректор Вінницького національного технічного університету Володимир Грабко зауважив, що існує попит на ІТ-спеціальності. Водночас існує проблема рівня підготовки випускників шкіл, а викладацький склад старшого віку в університетах не володіє в повній мірі сучасними технологіями. Крім того, в технічних університетах через низьку зарплату спостерігається проблема з молодими викладачами. А в останні роки талановиті випускники одразу йдуть працювати в бізнес, а не хочуть вступати до аспірантури. За словами ректора, у вищих навчальних закладах також бракує сучасного обладнання та програмного забезпечення, відсутні засоби навчання, ліцензоване програмне забезпечення. На його думку, ІТ-галузь повинна займати високий щабель у державі. Для цього треба створювати відповідні структури, які займатимуться дітьми зі здібностями з раннього дитинства, запроваджувати системи бонусів і стипендій. «Якщо говорити про державницький підхід, то ми повинні розвивати виробництво в усіх галузях, але ІТ-технології повинні проникати в будь-яку сферу нашої діяльності», – підбив підсумки ректор Вінницького національного технічного університету. Слід зазначити, що мета конференції – створити дієву платформу для діалогу і стратегічного співробітництва між керівниками державних органів, вітчизняних і закордонних вищих навчальних закладів і провідних ІТ-компаній. Організувала захід Асоціація «Інформаційні технології України». Організатори заходу переконані, що проведення конференції сприятиме поширенню кращого світового досвіду щодо розвитку ІТ-освіти та її складових, консолідації пропозицій всіх учасників ринку, а також сприятиме налагодженню відносин у цій сфері та об’єднанню зусиль між всіма учасниками освітнього процесу. Інформує МОН України