Учені Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара взяли участь у ІІ Міжнародній конференції з проблем оцінювання якості вищої освіти за її кінцевими результатами, що відбулася в Національному центрі оцінювання якості освіти, місто Ріад (Королівство Саудівська Аравія). Колектив авторів ДНУ у складі ректора професора Миколи Полякова та професорів факультету психології Ірини Аршави і Елеонори Носенко представив доповідь «Особистісно-орієнтований підхід до оцінювання якості вищої освіти». Варто зазначити, що доповідачі з ДНУ – члени Національної академії наук України, академії Вищої освіти та Національної академії педагогічних наук України. Учасники конференції підтримали ідею дніпропетровських науковців оцінювати якість освіти за критеріями: наближення рівня упорядкованості концептуальних знань студентів до відповідних ознак структури знання експерта галузі, тобто за рівнем метакогнітивної компетентності; за емоційними критеріями, зокрема за рівнем розвитку емоційного інтелекту та показником переважання позитивних емоцій над негативними під час навчання, що свідчить про впевненість студентів у власній ефективності, і за психологічним критерієм схильності до академічної самоінвалідизації, зокрема за частотою пропусків занять із вигаданих «поважних» причин. У конференції взяли участь науковці зі США, Королівства Саудівська Аравія, Королівства Марокко, Республіки Індія, Ісламської Республіки Іран, країн Європи: Великої Британії, Грецької Республіки. Це вже друга міжнародна конференція з проблем оцінювання якості освіти, що проводиться Центром оцінювання якості освіти із залученням найбільш репрезентативної делегації американських вчених, зокрема директора національного Інституту оцінювання якості освіти США George Kuh, директора Буросовського Центру тестування університету штату Небраска Kurt Geisinger, професора педагогіки Університету Джорджа Мейсона William Brozo та ін. Україна була лише однією зі східноєвропейських країн, що взяла участь у цій конференції. Як повідомила професор Ірина Аршава, серед нових ідей, що розглядалися під час форуму з важливих освітянських питань, була пропозиція оцінювати якість освіти за умовами, які створені в навчальному закладі для успішного оволодіння знаннями. Це фізичні умови, тобто комфорт і естетика приміщень, у яких навчають; емоційний клімат у колективі; якість підручників, навчальних матеріалів, розроблених викладачами, – чіткість викладення матеріалу, структурованість систем знань. Важливою є орієнтація практичних занять на демонстрацію реальних професійних функцій майбутніх фахівців. А передумовою успішного засвоєння знань є регулярність поточного контролю знань. На думку професора Елеонори Носенко, цікавий критерій оцінювання індивідуальних досягнень у освіті запропонував професор із Гарварда Georgios Sideridis. Це високий рівень кореляції між показниками ефективності оволодіння різними дисциплінами конкретної галузі знань. Професор Елеонора Носенко наголосила також на тому, що під час конференції детально розглядалися результати проекту оцінювання якості освіти, виконаного національним Центром вимірювання і оцінювання Саудівської Аравії за дорученням Міністерства освіти країни. «У проекті виокремлено критерії оцінювання якості 7 інженерних спеціальностей і 21 іншої (фізика, хімія, математика, економіка, соціологія, лінгвістика та інші)», – розповіла професор. Наприклад, розглядалося оцінювання якості освіти з інженерних спеціальностей на трьох рівнях. Перший рівень – це загальні навички, якими мають оволодіти фахівці різних галузей знань, а саме: організаційні, навички вирішування проблем, прогнозування перспектив розвитку галузі, комунікативні навички, морально-етичні принципи, критичне мислення, аналітичні вміння. Другий рівень – загально-інженерні навички (інженерне конструювання, дизайн, інженерний аналіз, інженерна практика). Третій рівень – навички типові, для конкретної галузі інженерії. Загалом учасники конференції обговорювали необхідність переорієнтації оцінювання якості освіти з її змісту на кінцеві результати. Проголошувалося гасло: «Неможливо оцінити те, що не піддається вимірюванню». Наголошували на потребі оцінювати освіту як на інституціональному рівні, так і на індивідуальному, тобто на рівні окремого фахівця. Важливими критеріями якості освіти на інституціональному рівні сучасні дослідники пропонують вважати співвідношення прийнятих на навчання студентів і тих, хто успішно завершив навчання (“degreecompletionrate”). Цікаві ідеї висловлювались відносно важливості опанування іноземними мовами, зокрема, англійською. Вивчення іноземної мови розглядають як щоденну «гімнастику для розуму», бо граматика – це алгебра мови. В університетах Саудівської Аравії пропонують навіть оцінювати засвоєння професійно-орієнтованих знань і вмінь за результатами виконання тестів, що пропонуються рідною та англійською мовами. Це – переконливий приклад орієнтації освіти на кінцевий результат. Науковці ДНУ привезли з конференції в Саудівській Аравії низку пропозицій для втілення у рідному університеті. Зокрема, пропонують започаткувати при ДНУ роботу постійно діючого науково-методичного семінару для викладачів ВНЗ регіону з розробки нових підходів до оцінювання якості освіти за її кінцевими результатами; провести на базі ДНУ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Умови забезпечення переорієнтації вищої освіти з її змісту на досягнення кінцевих результатів: світовий і регіональний досвід»; проводити конкурси серед викладачів на кращу розробку методичних засобів поточного і підсумкового оцінювання знань студентів і доповнити навчальні програми підготовки магістрів і докторів філософії модулями щодо нових тенденцій оцінювання якості освіти. За інформацією Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара