22 грудня 2015 року в Українському кризовому медіацентрі відбувся брифінг «Освіта майбутнього: як її створити в Україні?». У заході взяли участь заступник міністра освіти і науки – керівник апарату Олег Дерев’янко, директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія Вяткіна, координатор соціального проекту «Академія навичок» Марія Богуслав.

Під час брифінгу Олег Дерев’янко презентував бачення нової школи в контексті освіти майбутнього. За словами заступника міністра слід виділити чотири складові нової школи: програми; підготовлені та перенавчені вчителі; нова матеріально-технічна база; нова система управління освітою, зокрема децентралізація, а також створення опорних шкіл, оснащених найсучаснішими лабораторіями та обладнанням.

Як повідомив Олег Дерев’янко, зміст сучасної навчальної програми має охоплювати чотири елементи грамотності: фінансову, цифрову, громадянську, глобальну. Заступник міністра вважає, що для української освіти має бути розроблена власна модель управління освітою, але водночас необхідно враховувати світовий досвід. «Людина в ХХІ столітті повинна мислити креативно та творчо, володіти навичками комунікації, а також вміти грамотно донести свою думку іншим», – зауважив заступник міністра.

Олег Дерев’янко повідомив про основні завдання, які стоять перед Міністерством освіти і науки в контексті освіти майбутнього. Зокрема, серед них створення соціальних ліфтів, умов для навчання людей упродовж усього життя, престижності та привабливості професії учителя, взаємодії держави, освіти і бізнесу.

За словами директора Інституту модернізації змісту освіти Наталії Вяткіної сучасна освіта має підготувати дитину до життя, праці та забезпечити її становлення як громадянської особистості. «Ми знаходимось на шляху до того, щоб змінювати освіту та зробити її сучасною, а також вона повинна відповідати нашим завданням», – наголосила директор Інституту модернізації змісту освіти. За її словами, зміни в освіті повинні відбуватись навколо дитини та вчителя.

Наталія Вяткіна розповіла про діяльність новоствореного Інституту модернізації змісту освіти. Директор повідомила, що в установі працюють люди, які виконують завдання у сфері інформальної та неформальної освіти, STEM освіти, сприяння вивченню іноземних мов, національних меншин тощо.

Як наголосив Олег Дерев’янко, сьогодні Міністерство освіти і науки та Інститут модернізації змісту освіти є підтримкою для інноваційних проектів і поштовхом для нових ідей у реформуванні системи освіти.

Так, МОН підтримує соціальний проект «Академія навичок». Координатор цього проекту Марія Богуслав розповіла про створену освітню програму щодо громадянської освіти. За її словами, програма становить собою онлайн-платформу, онлайн-відеолекції та онлайн-тести від кращих експертів громадянського суспільства. «Ми зробили соціологічне опитування: запитали людей, чого їм не вистачає в освіті і що нового вони хочуть від неї отримати», – додала Марія Богуслав. Вона повідомила, що 98 % респондентів відповіли, що потребують додаткових навичок –  фінансової грамотності, психологічних навичок, позитивного мислення, стратегічного планування. Під час аналізу 40 онлайн-освітніх проектів за своєю унікальністю було виокремлено «Академію навичок». Цей проект містить не тільки онлайн-лекції та тести, а й систему рейтингу найбільш активних громадян, студентів, школярів або вчителів. «Тобто ми можемо відстежувати тих людей, які прагнуть самонавчатися», – підбила підсумки координатор проекту.

Інформація МОНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Один коментар до “Освіта майбутнього: як її створити в Україні?”
  1. Дуже цікаво і чесно. Хочеться додати декілька позицій. 1. Адекватність темпів і пріоритетів розвитку нашої освіти у відповідності до пріоритетів розвитку прогрма ЄС, які спрямовані на вимір 2020 (Європа 2020, Болонський процес 2020, Горизонти 2020) і в яких ідуть не обговорення, а активний пошук ефективних практик, стратегій і ресурсів. Українська освітня карта дорожньої реформи має вимір 2015-2025. 2. Швидкий пошук ефективних транзитів і трансферів, які наближать до сучасно освітнього ландшафту. 3. Відповіді на виклики освіті в ХХІ ст. Хоча б на рівні 3.1. Адекватність ринку прації при сучасних темпах напіврозпооду фахових компетенцій, а краще випереджальної освіти. 3.2. Інформаційна революція. Мова йдте про темпи розширення інформації і її страіння. У відповідності до цього виникають дуже прості проблеми. Що є критерієм інформаційного наповнення одиниці навчального часу? В нашому вимірі, чи є ефективною практика збереження обсягів умовно сучасної інформації при скороченні годин (в Ізраїлі з 2014 року уроки скороченні на третину і ввдедено індивідуальну систему досліджень для кожного школяра). Яка модель спілкування найбільш ефективна (глобальні пошуки йдуть в напрямку віруалізації, запровадження технологій мовивованої взаємодії, а не абстрактної інтеракції. Сьогодні попит на перегорнутий клас, технології колабораційного навчання…. ). 4.Наближення до практики як спроможності розробити нові знання та їх технологічно використати. Пріоритетність трикутника знань в ЄС. Дуже класний проект. особливо в напрямку прискорення освітніх реформ. М. Жук. Суми

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *