У абітурієнтів з’явився ще один шанс вступити до вишу. Міносвіти продовжило третю хвилю надходження і дало змогу вишам усіх рівнів акредитації, де недобрали потрібну кількість першокурсників на бюджетні місця, приймати оригінали документів до 15 серпня. Тепер абітурієнти, яких не зарахували до третього списку, можуть дізнатися у ВНЗ, чи ще є вільні місця і чи є в них шанси вступити. Таке рішення в МОНмолодьспорту  ухвалили після заявок від вишів, які не виконали держзамовлення. Нагадаємо, планувалося, що ВНЗ повинні остаточно сформувати списки до 11 серпня.

Також подати документи на контрактне навчання можна до 25 серпня. При цьому абітурієнт в межах одного вишу ще може змінити спеціальність, якщо на неї потрібні такі самі конкурсні предмети, що й на тому напрямі, куди абітурієнт вступав раніше.

Як розповів “Сьогодні” міністр освіти Дмитро Табачник, постраждали від браку абітурієнтів інженерні, природничі, физико-математичні спеціальності: “На такі напрями, як міжнародні відносини, економіка, юриспруденція, був величезний попит, і всі бюджетні місця швидко розподілили серед абітурієнтів з високими балами. Можна спробувати вступити на інший факультет, де ще залишилися вільні місця. Основне – щоб збігалися заздалегідь установлені вимоги до подання сертифікатів. Наприклад, він не вступив на факультет фізики, а на спеціальність “радіофізика” є вільні місця і збігаються списки необхідних предметів для вступу”.

У ВНЗ вважають, що недобір виник через багато причин. “У наших школярів низькі знання з математики, фізики, хімії, адже на техспециальности ці предмети профільні. До того ж підняли прохідний бал до 140 і збільшили держзамовлення на технічні спеціальності, – каже голова підкомітету ВР з питань профосвіти і почесний президент Луганського нацуніверситету Віталій Курило. – Виходить, що хлопці просто не дотягли, а ВНЗ не мало з кого вибирати. В нашому університеті також є невеликий недобір першокурсників на IT та інженерні спеціальності”. На його думку, таких проблем варто очікувати: “У половині українських шкіл немає обладнання і реактивів у кабінетах фізики і хімії. Зацікавити дітей цими предметами складно, проводячи дослідження на пальцях”.

Нашарувався і те, що абітурієнти могли подавати документи одразу на 15 спеціальностей – по три до п’яти ВНЗ.

“Приміром, у нашому виші (КНУ ім. Т. Шевченко. – Авт.) на бакалаврат було майже 36 тисяч заявок, а реальних людей – 18 тисяч. Адже абітурієнт, який ішов одразу на кілька факультетів, вибирає тільки один, хоча інші виші на нього також розраховували, – вважає проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров. – На щастя, наш університет з проблемою недобору не стикнувся”.

Проблема криється і в розгубленості самих школярів.

“Багато дітей досі не визначилися, ким хочуть стати. Приміром, був випадок, коли випускник подав документи на медика і на інженера, і в результаті обрав медицину”, – розповідає координатор громадської ініціативи “Студентський захист” Андрій Черних.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

6 коментар до “У яких вишах ще залишилися місця на держбюджет”
  1. Усім вельми поважним дописувачам призначається.
    Приємно знати, що в нашій країні є все-таки люди, яких по-справжньому турбує доля освіти і мовне питання.
    Тож, долучаючись до філологічної полеміки, дозволю собі зазначити, що термін «виш», який так обурив поборників високої культури мовлення, – складноскорочене слово (абревіатура), утворене від словосполучення «вища школа». До вищої школи належать університети, інститути тощо.
    Термін «виш» – загальновживане, літературне слово и до жаргонізмів чи діалектизмів не належить.
    Також широко вживаною є абревіатура «ВНЗ», що не викликає запитань. Так, це – вищій навчальний заклад.
    Щодо слова «учбовий», то це – русизм, тому вуз – вищий учбовий заклад – калька з російської. Адже лексеми «учба» немає в українській мові (на відміну від російського слова «учёба»).

    Ваш ДжекПОТ*

    *Складноскорочений псевдонім, утворений від повного ім’я – Джек-Проффесор Освітянович Тлумачеффський

    1. “Термін «виш» – загальновживане, літературне слово”
      Настолько общеупотребительное, что вводит в ступор читающих.
      Весьма показательно, что в комментариях к статье просматривается не беспокойство по поводу “недобора” а возмущения по поводу общеНАВЯЗЫВАЕМЫХ “вшей” (лиш бы не как у клятых москалей).

      Да… Пройдёт несколько лет и народ (под давленем неоспоримых псевдонаучных аргументов) поймёт, что он давно уже употребляет “вшей”. И вообще, москальские “вузы” это калька с украинских “вишій”.

      P.S. Забавно, что довольно популярный сервис онлайн переводов pereklad.online.ua про общеупотребимых “вшей” понятия не имеет:
      “В каких вишах еще остались места на госбюджет”

      1. Безпідставне пустослів’я. Для наукової дискусії потрібні ґрунтовні аргументи, що спираються на академічні словники і правопис. Крім того, не зайвими будуть знання з історії мови і способів словотвору.
        А навчатися можна і за «парканною грамотою». Це свобода вибору щодо культури мовлення.
        Серед переваг людини мислячої – здатність до навчання, зокрема до самоосвіти. Просто вивчайте мову. І російську, і англійську, і китайську також – на скільки вистачить часу і хисту. Це додасть честі кожній людині.

        З повагою, ДежкПОТ

  2. Мені,також бридко й не зрозуміло,що це за жаргон – ВИШ,катання на лижвах з гори Тростян??? Взагалі безліч ідіотичних висловів!!!!Журналісти ,мабуть поголовно з галицьких сіл….

    1. Жаргон чистейший. Равно как и “двадцать-двенадцать”. Это когда в школе недоучились и цифры больше 100 уже не подлежат пониманию.. Ведь так трудо произнести “две тысячи двенадцать”…

  3. А что такое ВИШ??? Объясните, пжлста.. Это Высшее Учебное Заведение? Тогда – ВУЗ. Это Вищий Учбовий Заклад? – Тогда тоже ВУЗ, або ВНЗ – навчальний. Что же это за зверь-то такой – ВИШ??? Прям родственник ШКРа, котрый в углу шкрЕБЕТ))))))))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *