У департаменті вищої освіти добре знають, що півроку – серйозний відтинок часу. За цей період у сфері вищої школи може відбуватися чимало подій. І вони були: формування нових стандартів вищої освіти, зміни в структурі держзамовлення, організація навчання й стажування за кордоном, продовження оптимізації мережі ВНЗ і багато іншого. Це півріччя для департаменту склалося непросто ще з однієї причини. У квітні його директор Ярослав Болюбаш перейшов на громадську роботу – обійняв посаду виконавчого секретаря Спілки ректорів, а пізніше очолив Громадську раду при міністерстві. Його наступником став Юрій Коровайченко – людина, теж добре відома освітянам. Новий керівник вирішив нічого істотно не міняти в роботі підрозділу. І мудро вчинив: департамент, який, за його словами, є «налагодженим механізмом і збоїв майже не дає», ще й збільшив оберти. Обсяг державного замовлення цього року найбільший за роки незалежності України. Він виріс як за окремими освітньо-кваліфікаційними рівнями, так і напрямами.   Департамент вищої осві­ти – специфічний під­розділ. У сфері його від­повідальності – найскладніша освітня галузь, яка до того ж активно реформується. Поле діяльності департаменту вели­чезне – лише перелік завдань займає три аркуші. Серед них законодавче й норма­тивне забезпечення, держав­не замовлення, умови прийо­му, модернізація мережі ВНЗ, міжнародні проекти, Націо­нальна рамка кваліфікацій і новітні стандарти, та багато чого іншого. І за цією величезною «ма­шиною» наглядає підрозділ, який складається з чотирьох відділів і трьох секторів, де працює всього 26 фахівців. До речі, нині, поки інші під­розділи МОНмолодьспорту пе­ребувають в літньому розсла­бленні, департамент працює в посиленому режимі – випус­кна кампанія плавно перейшла у вступну. ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЗОРОСТІ Можливо, вступна кампанія 2012 року принесла не так ба­гато новацій, як минулорічна. Зате всі «фішки» 2011 року пе­рейшли з тестового режиму в робочий, наприклад, система подачі документів «Електрон­ний вступ». А ще, як очіку­ється, організація, демокра­тичність і прозорість процесу поповнення студентського корпусу рекрутами знову бу­дуть на висоті. Проте такої стабільності навряд чи вдалося б досягти, якби не системна підготовча робота департаменту вищої освіти. Так, підрозділ реалі­зував кілька послідовних за­ходів, які мають забезпечити чіткі й зрозумілі процедури, прозорість й демократичність вступної кампанії. У квітні 2012 року в Киє­ві, Львові, Харкові, Донецьку, Одесі й інших містах депар­тамент провів регіональні ін­структивні наради з прорек­торами й відповідальними секретарями приймальних ко­місій з питань підготовки до проведення вступної кампа­нії 2012 року. 11 травня цьо­го року проведено інструктив­ну нараду з представниками міністерств і відомств, які ма­ють у підпорядкуванні вищі навчальні заклади, з питан­ня забезпечення координації роботи під час вступної кам­панії 2012 року. Також було створено оперативний штаб з питань вступної кампанії 2012 року у вищих і професійно-технічних навчальних закла­дах (наказ МОНмолодьспорту від 15.06.2012 № 705). Кілька слів варто сказати про «Умови прийому до вищих навчальних закладів України в 2012 році». Ще в листопаді – грудні минулого року департа­мент вищої освіти опрацював і погодив понад 1 025 правил прийому до ВНЗ усіх форм власності й підпорядкуван­ня. Хоча Умови прийому 2012 року не відрізняються карди­нально від документа минуло­го року, вочевидь вони «відтюнінговані» не менш ретельно. Що не в останню чергу зумо­вило відсутність нерозуміння процедурних моментів у прий­мальних комісіях. Серед прийнятих правил найбільш дискусійним вия­вився пункт про підвищення мінімального прохідного балу ЗНО для профільних предме­тів з 124 до 140. До речі, це небагато – викладачі вважа­ють, що 140 балів – десь трі­єчка за п’ятибальною шкалою. Щоправда, як і раніше, ВНЗ мають право підняти до 160 і вище балів. Підняття прохідного балу діє як простий і ефективний механізм: до ВНЗ потрапляють абітурієнти, які з допомогою тестування доводять, що їхні особисті якості дозволяють їм здобути вищу освіту. Ретель­ніший відбір вступників озна­чає, що після закінчення ВНЗ вітчизняний інтелектуальний ринок отримає кваліфікова­них фахівців з високим рівнем компетентностей з більшою ві­рогідністю, ніж до цього. Прозорість і демократич­ність правил вступу також були предметом посиленої уваги фахівців міністерства. Про те, що тут вдалося зро­бити, «Освіті України» розпо­вів директор департаменту ви­щої освіти МОНмолодьспорту Юрій Коровайченко: «Ми добре розуміли, що ін­формаційні технології безпо­середньо впливають на прозо­рість вступної кампанії, тому тут довелося працювати осо­бливо ретельно. На щастя, чи­мало було зроблено в цьому напрямі в минулих роках, тож ми просто продовжили розпо­чату роботу. У 2011 році відбувся екс­перимент подання вступника­ми електронних заяв. З допо­могою системи «Електронний вступ» було подано майже 400 тисяч заяв від 150 тисяч осіб, що становить близько поло­вини від усіх документів. І вперше за багато років ми по­збулися черг у приймальних комісіях. А всього поточну кампанію супроводжують шість інфор­маційних програмних комп­лексів, інтегрованих у єди­ну електронну базу (сайти МОНмолодьспорту, Україн­ського центру оцінювання якості освіти, інформацій­но-пошукової системи «Кон­курс», системи «Електронний вступ» і Державного центру прикладних інформаційних технологій). Завдяки цьому набір студентів відбувається інформаційно прозоро, демо­кратично й доступно для гро­мадськості. Нагадаю, що в продовж вступної кампанії працювала інформаційно-пошукова сис­тема «Конкурс» як об’єктивне відображення подання заяв абітурієнтами й оприлюднен­ня конкурсної ситуації і рей­тингового списку вступників. Інформування громадськості про подання заяв на вступ до ВНЗ І – IV рівнів акредитації повинно здійснюватися за даними інформаційної систе­ми «Конкурс», а приймальні комісії зобов’язані подавати до неї отримані від вступни­ків відомості. Щодо цьогорічних новацій, вперше за багато років у 2012 році підготовлено і видано до­відник для вступників до ВНЗ у 2012 році «Довідник абітурі­єнта – 2012», в якому розмі­щено Умови прийому з додат­ками, 110 запитань з питань вступної кампанії і відповідей на них, нормативні докумен­ти щодо пільгових категорій вступників, адреси сайтів вищих навчальних закладів та ін­формація про приймальні ко­місії, а також інші матеріали, необхідні вступникам». «ФАВОРИТИ» ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ Цього року МОНмолодьспорту істотно відкоригувало обсяги і структуру держзамовлення. В цьому процесі фахівці депар­таменту вищої освіти взяли ак­тивну участь. Перше, на що варто звер­нути увагу – обсяг державно­го замовлення цього року най­більший за роки незалежності України. Він виріс як за окре­мими освітньо-кваліфікаційни­ми рівнями, так і напрямами. Наприклад, підвищення обсягу прийому за освітньо-кваліфіка­ційним рівнем «Бакалавр» за­галом порівняно з 2011 роком становить 4,4 відсотка. А замов­лення за освітньо-кваліфікацій­ним рівнем «Молодший спеці­аліст» порівняно з 2011 роком збільшено на 2,1 відсотка. Зауважимо, формування об­сягу державного замовлення МОНмолодьспорту на підго­товку кадрів з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» здійснено з урахуванням збільшення в 2012 році кількості випускни­ків старшої школи порівняно з 2011 роком на 124,2 тис. осіб (з 195,8 тис. осіб до 320 тис. осіб (на 38,8 відсотка). То які спеціальності стали фаворитами у держави? Згідно з розпорядженням Кабмі­ну № 1036 «Про затвердження плану заходів щодо забезпе­чення розвитку освіти у сфе­рі інформаційних технологій на період до 2013 року», в пропозиціях 2012 року збіль­шено обсяги державного за­мовлення за напрямами: «Ін­форматика», «Системний аналіз», «Комп’ютерні нау­ки», «Програмна інженерія», «Комп’ютерна інженерія», «Системна інженерія», «Ав­томатизовані та комп’ютерно-інтегровані технології», «Мікро- та наноелектроніка», «Телекомунікації», «Безпека інформаційних і комунікацій­них систем», «Системи тех­нічного захисту інформації», «Управління інформаційною безпекою». Для забезпечення ступеневої підготовки фахівців з біль­шості перерахованих спеці­альностей підвищено обсяги прийому до 10 відсотків на основі освітньо-кваліфікацій­ного рівня молодшого спеці­аліста. Проте особливу увагу держава приділяє набору май­бутніх фахівців ІТ-галузі. В цілому обсяг прийому на ба­калавра за цим напрямом за кошти державного бюджету порівняно з 2011 роком зріс на 23,4 відсотка. У такий спосіб держава на­магається відповісти на запи­ти ринку праці, а в кінцево­му рахунку – підштовхнути розвиток економіки. Справ­ді, якщо в країні «надробництво» юристів, економістів і менеджерів, навіщо його сти­мулювати? У РАМКАХ КВАЛІФІКАЦІЙ Для більшості громадян сло­восполучення «Національна рамка кваліфікацій» нічого не скаже. Насправді це дуже важливий документ, який яв­ляє собою системний і структурований опис кваліфікацій­них рівнів. Національна рамка призначена для використання органами виконавчої влади, установами й організаціями, які працюють у сфері осві­ти, зайнятості, соціально-тру­дових відносин, а також для використання навчальними за­кладами й роботодавцями для розробки, ідентифікації й спів­відношення кваліфікацій. Від­повідно, вона необхідна для впровадження європейських стандартів і принципів забез­печення освіти. Метою її впро­вадження є сприяння міжна­родному визнанню отриманих в Україні кваліфікацій. Нагадаємо, для кожного з кваліфікаційних рівнів (усього їх в описі дев’ять) визначено стандарти: – Знань (осмисленої і за­своєної суб’єктом наукової ін­формації, що є основою його свідомої, цілеспрямованої діяльності); – Умінь (здатності застосо­вувати знання для виконання завдань і розв’язання проблем); – Комунікації (взаємозв’яз­ку суб’єктів для передачі інфор­мації, узгодження дій, спільної діяльності); – Автономності й відпові­дальності (здатності самостій­но виконувати завдання, вирі­шувати завдання і проблеми і відповідати за результати сво­єї діяльності). Звісно, департамент ви­щої освіти був одним з основних підрозділів МОНмолодьспорту, який від­повідав за розробку і впро­вадження в життя Національ­ної рамки. Власне, документ діє з 6 січня 2012 року, тож часу було досить, щоб зрозу­міти: документ не може бути догмою, з часом виникне не­обхідність змін, а це значить, що необхідна певна стратегія національних кваліфікацій. З іншого боку, очевидною ста­ла потреба в, так би мови­ти, конкретизації Національ­ної рамки. Підприємці «вирахували» ці речі дуже швидко. Вже 24 січ­ня 2012 року відбулася зустріч фахівців МОНмолодьспорту, зокрема, директора департа­менту вищої освіти Яросла­ва Болюбаша з представника­ми компанії «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), Конфе­дерації роботодавців, а також Федерації металургів. «Не се­крет, що така високотехнологічна галузь як металургія відчуває гостру потребу в ква­ліфікованих кадрах, підготов­лених відповідно до новітніх стандартів. На жаль, донедав­на в Україні не існувало діало­гу працедавців і системи осві­ти, що вело до неготовності випускників включитися в ро­боту на підприємстві», – та­кою була основна думка пред­ставників компаній. Тож ідеться про те, що зміс­това частина нових галузевих стандартів освіти має істотно відрізнятися від діючих, і насамперед тому, що вони базу­ватимуться на реальних про­фесійних стандартах. Для реалізації цих завдань розроблено проекти профе­сійних стандартів за профе­сійними назвами робіт у га­лузях «металургія» (майстер конверторного виробництва, інженер конвертерного ви­робництва), «енергетика» (інженер-електрик в енергетич­ній сфері), «вугільна галузь» (інженер-електромеханік гір­ничий), «журналістика» (жур­наліст мультимедійних засобів масової інформації, редактор мультимедійних засобів масо­вої інформації). І саме за цими стандартами базові навчальні заклади мають розробити на­вчальні плани за відповідними напрямами. ІЗ УКРАЇНИ З ДОПИТЛИВІСТЮ МОНмолодьспорту за підзвіт­не півріччя чимало зробило для організації навчання й ста­жування студентів і науковців у провідних ВНЗ за кордоном. Звичайно, левова частка робо­ти тут припала на долю фахів­ців департаменту вищої освіти, зокрема, вони брали участь у роботі Конкурсної комісії з від­бору на навчання студентів і аспірантів. До речі, бюджетну програ­му з навчання студентів і ста­жування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівни­ків за кордоном упроваджено з особистої ініціативи Прем’єр-міністра України Миколи Аза­рова ще в квітні 2011 року. В 2012 році проведено конкурс­ний відбір бажаючих навчатися за кордоном. Участь у конкур­сі брали студенти вітчизняних ВНЗ, які мають високі резуль­тати навчання й досягнення в студентській науково-дослідній роботі та володіють іноземною мовою на необхідному рівні. Нагадаємо, що з початку 2012 року працює Українсько-Американська робоча група Програми імені Фулбрайта, до складу якої входять представ­ники МОНмолодьспорту та По­сольства США в Україні. Ви­рішуються нагальні питання поглиблення співпраці у сфе­рі академічних обмінів, зокре­ма, щодо реалізації у 2012 році спільного «пілотного» Проекту з направлення на навчання за магістерськими програмами в провідні вищі навчальні закла­ди Сполучених Штатів Амери­ки українських студентів за такими пріоритетними напря­мами освіти і науки, як нанотехнології, енергозберігальні технології та нетрадиційні і відновлювані джерела енер­гії, авіаційна й ракетно-косміч­на техніка. У зв’язку з цим, підготов­лено: – Меморандум про вза­єморозуміння між Посоль­ством США в Україні та Мі­ністерством освіти і науки, молоді та спорту України щодо Американо-українського пілотного проекту «Про­грама імені Фулбрайта в га­лузях освіти й техногологій (Fulbright-STEP)»; – Положення про пілотний проект «Програма Фулбрайтівських грантів у галузях науки та технологій» для українських студентів рівня магістратури. Звичайно, цей процес не­обхідно було забезпечити відповідними наказами мі­ністерства. Певну участь у формуванні нормативної бази взяли й спеціалісти департа­менту. А всього в 2012 році на навчання або стажування до провідних вищих навчальних закладів за кордон направлено 353 особи. Це значно більше, ніж минулого року (див. гра­фік нижче). БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНА ОПТИМІЗАЦІЯ Оптимізація мережі ВНЗ – одне із завдань, яке стоїть пе­ред міністерством і департамен­том вищої освіти зокрема. Загалом, цей процес цілком логічний, адже в кінцевому ра­хунку він забезпечить уніфіко­вані умови прийому, реалізацію повноцінних досліджень ринку праці, щоб оптимальніше роз­поділяти державне замовлення. Крім того, моніторинг дотри­мання в перспективі запрова­джених стандартів викладання, підтримка наукових шкіл мо­гли б позитивно вплинути і на якість освіти. Статистика свідчить, що Укра­їна перенасичена ВНЗ. За да­ними Держслужби статистики, всього в нас – 854 ВНЗ, із них 349 – III IV рівнів акредитації, зокрема державної форми влас­ності – 228, у тому числі – 148 університетів, академій і 32 інститути. Якщо порівнювати із європейським співвідношенням кількості вишів і кількості насе­лення, українські вражають сво­єю чисельністю. На жаль, кіль­кість зазвичай не означає якість, а подекуди негативно впливає на рівень викладання. За підзвітне півріччя заходи щодо оптимізації мережі ВНЗ продовжувалися. Зокрема, ре­організовано Одеську державну академію холоду через приєд­нання до Одеської національ­ної академії харчових техноло­гій. Завдяки об’єднанню кількох ВНЗ утворено державний ви­щий навчальний заклад «Дон­баський державний педагогіч­ний університет». Також кілька ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації приєдна­но до ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації. Зокрема, ДВНЗ «Світловодський політехніч­ний коледж» приєднано до Кіровоградського національ­ного технічного університету, Полтавський нафтовий геоло­горозвідувальний технікум – до Полтавського національ­ного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Для підвищення статусу про­фесійно-технічних закладів і реалізації ступеневої освіти професійно-технічні навчальні заклади включено до структу­ри вищих навчальних закладів ІІІ – П7 рівнів акредитації, зо­крема: «Іллічівське вище про­фесійне училище морсько­го транспорту» приєднано до Одеського національного мор­ського університету як Іллічівський морський коледж Одеського національного мор­ського університету, Бурштинське вище професійне училище торгівлі та ресторанного серві­су – до Київського національ­ного торговельно-економічного університету як Бурштинський торговельно-економічний ко­ледж Київського національно­го торговельно-економічного університету, Вище професій­не училище № 63 м. Львова – до Національного транспортно­го університету як Львівське вище професійне училище транспортних технологій та сервісу Національного транс­портного університету, Івано-Франківське вище професій­не училище готельного сервісу і туризму – до Національно­го університету харчових тех­нологій як Івано-Франківський технікум ресторанного сервісу і туризму Національного універ­ситету харчових технологій. НАЙКРАЩА ПОРАДНИЦЯ – МОЛОДЬ? А чом би й ні – молодь, як відомо, креативна частина сус­пільства. В свіжих сміливих і навіть альтернативних ідеях мають потребу всі органи вла­ди, навіть Кабінет Міністрів. Крім того, активніший об­мін інформацією з громадянським суспільством підвищить відкритість влади, наблизивши її до європейських стандартів. Не так давно лідерам моло­діжних студентських організа­цій спало на думку створити Молодіжну раду при Кабміні. В досить оригінальний спо­сіб – під час онлайн-конференції на Facebook – вони запропонували Прем’єр-міністрові Миколі Азарову створити молодіжний орган управління при уряді. Ідея прем’єрові сподоба­лась і він підтримав ініціативу. Тож у МОНмолодьспорту було утворено робочу групу, яка, вивчивши питання створен­ня молодіжних консультативно-дорадчих органів, розро­била пропозицію сформувати Молодіжну раду як консультативно-дорадчий орган при Ка­бінеті Міністрів. Нещодавно Молодіжна рада була утворена, очолив її мі­ністр Дмитро Табачник. Тепер молодіжні організації мають подати до МОНмолодьспорту свої кандидатури. А міністер­ство повинне передати пропо­зиції щодо складу Молодіжної ради до уряду. При визначенні персонального складу ради пе­ревага надаватиметься претен­дентам, які мають державні чи відомчі нагороди або відзнаки в галузі молодіжної політики або за роботу з молоддю. Більше того, заплановано, що для зміцнення системи громадського діалогу міністер­ство й Молодіжна рада розпо­чнуть роботу з утворення Молодіжного парламенту, який, у свою чергу, зможе обрати Мо­лодіжний уряд. Тож, як бачи­мо, МОНмолодьспорту і депар­тамент вищої освіти зокрема, беруть безпосередню участь у молодіжній політиці. Зреш­тою, їхня роль тут є природньою, – робота з молоддю – одна з функцій міністерства і його підрозділи справляються з нею блискуче. Події, які від­бувалися в підзвітне півріччя у сфері взаємодії з молодіжни­ми організаціями, показали це якнайкраще. Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 32

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Коментарі закриті.