Нещодавно виповнилось 145 років від дня народження талановитої письменниці, драматурга, перекладача, фольклориста, волинської Мавки – Лесі Українки. Тож напередодні цієї річниці активні члени гуртка Львівського кооперативного коледжу економіки і права та його керівник І. Суховерська провели науково-пошукову роботу та довідались багато цікавих фактів про місце Львова у творчому зростанні Лесі Українки. Читайте також: У ЗНУ відбулася міжвишівська студентська конференція з фізико-математичних напрямів Доля Лесі Українки була тісно пов’язана зі Львовом. Для поетеси  особливе місце у творчості мала осіння пора – час натхнення та особливо плідної творчої праці. Саме осінній Львів  по-справжньому вражав красою талановиту письменницю. Восени 1899 р. у Львові побачила світ друга збірка поезій Лесі Українки “Думи і мрії”. “Осінні співи” – назва циклу віршів поетеси, що були надруковані у Львові на сторінках “Літературно-наукового вісника”. У 1903 р. письменниця востаннє приїздила до Львова, в Наукове товариство ім. Т. Шевченка, де філологічною секцією керував Іван Франко, який став редактором перших творів поетеси. Письменник відчув талант 13-річної Лариси Косач, і читачі львівського журналу “Зоря” дізналися про Лесю Українку. Цим псевдонімом були підписані перші друковані вірші поетеси  “Конвалія” та “Сафо”. Читайте також: В Уманському НУС проведено конференцію на честь професора Володимира Симиренка У рамках діяльності гуртка «Історія рідного краю» студенти груп ТМ-14 та КТ-14 також побували у Львівській обласній філармонії, де насолоджувалися літературно-музичною композицією «Не дивися на місяць весною», приуроченою до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки. Ліричні романси, що лунали з камерної сцени філармонії, торкнулись найтонших струн душі студентів, символізуючи, що «сім струн» Лесі Українки вічно нагадуватимуть українцям про магію і вразливість природи, а також про почуття і духовну красу людини та земний рай «Україну». Леся Українка ввійшла в українську літературу як енергійний та послідовний борець за консолідацію українського народу. Її творчість – це образ ідеальної землі, справжнього раю, що зветься «Україна». Цей образ, як кожен ідеал, не зміг втілитися до кінця  у земному бутті поетеси, але він зобов’язує українців бути сильними і досягати високої та вічної ідеї – вільної та незалежної України. Читайте також: Педагоги мають стати лоцманами медіаграмотності Михайло Голубка, викладач  Львівського кооперативного коледжу економіки і права

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу