«Я на сторожі коло їх поставлю слово», – читаємо в Шевченка. Біля кого? Авжеж біля нас. Яке воно різне те слово! Гостре, як меч, солодке, правдиве й лукаве, людське і Боже. Слово кидає долілиць і підіймає до висот. Слова людини – її духовне обличчя. У цьому переконалися студенти обліково-економічного факультету, для яких 25 лютого кафедра української словесності та культури провела лекторій «Мовленнєва культура – духовне обличчя людини». «Давайте глянемо на наш сьогоднішній день, заглянемо у молодіжне середовище, – звернулася до студентів Ліана Миколаївна Науменко, старший викладач кафедри. – Чи всі з присутніх спілкуються літературною мовою: в побуті, в транспорті, в інтернеті? На жаль, дослідники відзначають: набуває поширення таке явище, як сленг, й особливо в молодіжному середовищі». Крізь призму давнини Шевченківського слова і сучасних реалій бачимо: слово Кобзаря актуальне й донині. Тарас Шевченко – наш великий сучасник, бо кожне покоління має чого навчитися у генія українського народу. Усе рідне та близьке потребує захисту та збереження, і мова зокрема. На сленговій мові чуємо “гуглити” (шукати в інформацію в Інтернеті), “паті” (вечірка), “меседж” (повідомлення) та ін. Молодіжне мовлення відкрите до всього нового. За статистикою, що була наведена на лекторії, сленг найбільше сприймає молодіжне середовище: від 12 до 24 років. Із-поміж багатьох визначень цього поняття переклад, наприклад, з англійської (slang) говорить – це жаргон. Тобто слова або вислови, які використовують люди деяких професій, класових прошарків. Він виник у професійному середовищі, щоб зберегти певні рецепти, традиції, характерні саме тій чи іншій професії. Однак на сьогодні сленг почав виходити за межі даних об’єднань чи груп людей і ним дедалі частіше користуються люди дорослі та освічені (викладачі, вчителі, працівники міліції тощо). Так, із розвитком комп’ютерно-обчислювальної техніки сленг компю’ютерників поширився і на широкий загал. Це: комп (комп’ютер), перекачати, злити (отримати інформацію), глюк (помилка, збій), гектар (гігабайт), дірка (вразливість у програмному забезпечені) тощо. Студенти користуються сленгом через зручність скороченої вимови: “фотки” замість “фотографії”, “в неті” замість “користуватися Інтернетом”, “тяга” – електричка; через експресивність вимови: кайф (задоволення), гальмо (людина, яка повільно реагує); через приналежність до власне студентського середовища: стєпуха, прєпод, плавати (погано знати), статус (висловлення в соціальній мережі) та ін. Звісно, сленг має місце в нашому мовленні. Він починається з цікавості і, якщо вчасно не зупинитися, може стати щоденним, таким, що мимоволі використовується в спілкуванні. І тоді доведеться докладати зусиль, шукати потрібне літературне слово, щоб гідно висловити свою думку в певному середовищі, з керівництвом, скажімо, чи діловими партнерами. 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка примушує нас задуматися над всією спадщиною нашого народу, зокрема й українською мовою. «Для когось вона є рідною, для когось – вивченою. Тому шануймо українську мову, поважаймо й любімо її», – закликали організатори лекторію і порадили всім охочим переглянути цикл фільмів Макарова «Мій Шевченко». Щоб слово його зазвучало по-новому… Автор: Анна Цехмейструк    

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу