6 квітня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся семінар «Туринський процес – 2016: аналіз політики в галузі професійно-технічної освіти. Захід із запуску процесу на регіональному та національному рівні». У заході взяли участь заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей; національний координатор Туринського процесу в Україні, заступник директора департаменту професійно-технічної освіти МОН Вікторія Карбишева; представник Європейського Фонду Освіти (ЄФО) в Україні Маргарета Ніколовська; проректор з науково-педагогічної роботи, професор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров. Читайте також: Студенти коледжу навчились оцінювати нерухомість і земельні ділянки «Туринський процес дуже важливий для прийняття спільного рішення щодо змін і результатів у професійно-технічній освіті»,- повідомив заступник міністра. Читайте також: Переможців VI Всеукраїнського конкурсу на кращий веб-сайт навчального закладу привітали у МОН Павло Хобзей окреслив два основні напрями в системі професійно-технічної освіти: законодавчі зміни і децентралізація. За словами заступника міністра освіти і науки, 1 вересня 2018 року повинна стартувати нова профільна старша школа. Вона передбачає, що після 9-го класу учень матиме вибір вступу до академічного ліцею, професійного ліцею або коледжу. «Закінчивши дев’ятий клас, дитина повинна зробити свідомий вибір. На мою думку, якщо дитина має пробіли і загальній середній освіті, але має талант у робітничих професіях, то такому учню краще вступати до професійного ліцею»,- зазначив Павло Хобзей. Читайте також: У МОН відбулась зустріч з експертами Ради Європи з питань запобігання корупції Також заступник міністра акцентував увагу на важливості співпраці Міністерства освіти і науки та Федерації роботодавців України. «Професійними стандартами повинні займатися роботодавці. Вони повинні скласти профіль випускника з такою кваліфікацією, який для них є затребуваним», – наголосив Павло Хобзей. Та додав, що професійно-технічна освіта потребує інвестицій, а саме, в сучасне обладнання; підготовку тьюторів (майстрів), які навчають нові робітничі кадри; в матеріали, на яких відбувається навчання. Національний координатор Туринського процесу в Україні, заступник директора департаменту професійно-технічної освіти МОН Вікторія Карбишева презентувала «Досвід реалізації Туринського процесу в Україні та цілі залучення регіонів». Заступник директора наголосила, що особливість цьогорічної програми полягає в її реалізації на регіональному рівні. За її словами, участь України в Туринському процесі дає можливість аналізувати систему професійно-технічної освіти; відстежувати прогрес і проблеми; порівнювати напрям розвитку української системи ПТО з іншими країнами; пропонувати для впровадження інноваційні світові ідеї. Читайте також: Освітній портал “Педагогічна преса” надає інформаційну підтримку Маргарета Ніколовська звернула увагу учасників семінару, що Туринський процес надає чудову можливість дійти спільної згоди щодо процесу децентралізації. «Це одна із найскладніших цілей не лише в Україні, а й в будь-якій системі ПТО в інших країнах світу», – наголосила вона. Туринський процес – це підхід до аналізу політики в галузі професійно-технічної освіти, що базується на фактичних даних. Він реалізується кожні два роки в партнерських країнах і регіонах ЄФО та передбачає проведення аналізу напрацювань, задач, планів і впровадження стосовно політики в галузі професійно-технічної освіти, а також підготовку відповідної звітності. Читайте також: Майбутні програмісти вдосконалювали навички на підприємствах Львова Щодо циклу Туринського процесу 2016 року, то Україна обрала регіональний рівень стосовно національної звітності. Метою заходу є надання рекомендацій регіонам-учасникам щодо підготовки їх регіональних звітів і розвитку їх потенціалу.  Інформація МОНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу