Співробітники кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника виграли українсько-німецький грант “Клітинні механізми здорового старіння при обмеженні калорійності їжі”. Читайте також: Стань номінантом премії «Green Talents» Цей проект фінансуватиметься науковою фундацією Фольксваген (Республіка Німеччина). Керівник проекту з української сторони – завідувач кафедри біохімії та біотехнології доктор біологічних наук, професор Володимир Лущак. Як зазначає Володимир Лущак, суть трирічної програми досліджень полягає в тому, що вперше в мозку досліджуватимуть формування і функціонування мереж не тільки між нейронами, а й за участі астроцитів (клітин нейроглії). Якщо раніше вважалося, що астроцити в основному виконували допоміжні функції, то останніми роботами партнерів цього проекту професора Ольги Гаращук (університет м. Тюбінген, ФРН) та  професора Олексія Верхратського (університет м. Манчестер, Велика Британія) була встановлена активна участь астроцитів у реалізації основних функцій мозку. Оскільки закордонні партнери проекту є фізіологами, і виникла необхідність вивчати молекулярні регуляторні механізми, було створено міжнародний науковий консорціум за участю українських біохіміків. Читайте також: Учора – учень ПТО, сьогодні – науковець здобув диплом НАПН за педагогічний програмний засіб Дослідження української групи науковців полягатиме в біохімічній характеристиці енергетики мозку, протіканні вільнорадикальних процесів, що розглядаються серед основних причин старіння, а також ідентифікації молекулярних регуляторних механізмів, відповідальних за старіння. Оскільки практикувати режим обмеження доступності калорійності з їжі мало хто з людей може чи бажає, то постає питання про заміну його чимось більш привабливим. Пошук речовин, які можуть імітувати обмеження калорійності спожитої їжі, вважається мало не єдиною прийнятною для широкого загалу стратегією уповільнення старіння, профілактики пов’язаних зі старінням хвороб, а також омолодження, то саме цей підхід і буде розроблятися учасниками проекту. Співробітники кафедри біохімії та біотехнології ПНУ імені Василя Стефаника мають певний доробок у цій царині. Пошук таких речовин проводився ними на моделі плодової мушки дрозофіли, старіння в якої має дуже багато спільного з таким процесом у ссавців, зокрема й у людини. Але, на відміну від мишей, дрозофіла живе загалом менше двох місяців. Тому весь життєвий цикл на цій моделі можна вивчати до 60 днів, а то й менше. Тобто один день життя плодової мушки практично відповідає одному рокові життя людини. Основні життєві процеси дуже подібні в дрозофіли й людини, що створює основу для використання мух у вивченні молекулярних основ різноманітних патологій. Читайте також: ЖНАЕУ співпрацюватиме з Поліським державним університетом Тож наші науковці вибрали таку стратегію: спочатку відносно швидко на дрозофілах ідентифікуються речовини (переважно це препарати рослинного походження), які імітують калорійне обмеження, а потім перевіряється їх дія на мишах, які живуть до двох років. При підтвердженні позитивних результатів на мишах пропонується подальша розробка відповідних препаратів для людини. Комбінація фізіологічних і біохімічних підходів дасть змогу встановити молекулярні мішені, що забезпечують позитивну дію отриманих препаратів і в майбутньому проводити спрямований пошук лікарських чинників, які забезпечуватимуть як процеси здорового довголіття, так і  профілактику чи лікування пов’язаних із віком патологій людини. І це не лише патології нервової системи, а й такі системні хвороби, як метаболічний синдром, ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні та ракові захворювання.   Читайте також: Лондонські студенти спроектували літак майбутнього   За інформацією ПНУ імені Василя Стефаника