Днями в Запорізькому національному університеті відбувалася щорічна науково-практична конференція «Запорізькі єврейські читання – 2016», організована представниками Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження»), музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» і ЗНУ. У рамках заходу відбувалися засідання двох секцій – «Історія та історична пам’ять» та «Філософія та філологія». Читайте також: Студент ЗНУ здобув шість медалей на чемпіонаті України з плавання У перший день конференції відбулося пленарне засідання на базі ЗНУ, в якому взяли участь як науковці історичного факультету ЗНУ та Запоріжжя, так і представники інших ВНЗ України. Модераторами заходу виступили директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», кандидат історичних наук Ігор Щупак, завідувач кафедри новітньої історії України ЗНУ, професор Федір Турченко та професор кафедри політології та права ЗНТУ, син відомого науковця – дослідника історії євреїв Запоріжжя, одного із засновників конференції Семена Орлянського – Володимир Орлянський. Від імені університетської громадськості учасників конференції привітали проректор із наукової роботи, професор Геннадій Васильчук і декан історичного факультету, професор Володимир Мільчев. Читайте також: 150 учителів підвищили кваліфікацію на факультеті іноземної філології ЗНУ Усі доповідачі наголосили на важливості проведення заходу, який має не лише показати правдиві моменти історії єврейського народу, а й продемонструвати тісні соціокультурні зв’язки та процеси міжетнічної взаємодії у ході розгортання загальної європейської історії. Започаткований у 1989 році науковцями нашого університету, сьогодні цей захід проходить масштабно – в ньому беруть участь відомі науковці з усіх куточків нашої країни, що демонструє актуальність цього напряму досліджень. Читайте також: В Економіко-правничому коледжі ЗНУ відзначили молодих науковців Учасники пленарного засідання представили результати дослідження окремих питань і напрямів, пов’язаних із історією єврейського народу на території Європи та звернули увагу на їхній внесок у розвиток національної культури України, зокрема її східної частини, на територіях якої тривалий час перебували ці групи населення. Так, професор Володимир Мільчев розповів про «Єврейську масакру 1768 року у висвітленні польських хроністів-сучасників». Привернула увагу аудиторії й доповідь професора Вікторії Венгерської, створена у рамках досліджень лабораторії візуальної антропології кафедри історії України Житомирського державного університету ім.І.Франка, «Штетли Правобережної України: світ, який зник». Вказуючи на існування, розвиток і соціокультурне значення єврейських поселень на територіях Східної Європи у період до Голокосту, фахівець показала, як на початку ХХ ст. розпочинається швидкий процес занепаду цих культурних утворень (репресивні заходи на території СРСР у 20-30 рр., винищення єврейського народу фашистами у період Другої світової війни, репатріація євреїв на історичну батьківщину після створення держави Ізраїль), у результаті чого зникає унікальна культура цих утворень на території України і Європи. Читайте також: У Запорізькому національному університеті відкриють Інститут Конфуція Професор кафедри всесвітньої історії і міжнародних відносин ЗНУ Олександр Давлєтов у своїй доповіді «Ізолювання, бойкот, правові обмеження і відкритий терор: провідні вектори німецької антиєврейської політики на теренах Третього рейху (1933-1939 рр.)» продемонстрував, як у результаті цілеспрямованої державно-ідеологічної політики антисемітизму став можливим такий злочин проти людства, як Голокост. Так, під час реалізації послідовної та цілеспрямованої діяльності НСДАП втілювалися на законодавчому та економічному рівні завдання витіснення єврейського народу з усіх галузей життєдіяльності на територіях Німеччини. Репресивні заходи (зокрема події Кришталевої ночі, коли відбувалися спалення та руйнування синагог) у період 1936-39 рр., потім масові звільнення чиновників і працівників галузі вищої освіти, які отримали статус «неарієць», спалення літературних творів авторів єврейського походження тощо – все це врешті-решт створило підстави для Голокосту. На пленарному засіданні також відбулася презентація нової праці Ігоря Щупака – підручника для 7-х класів загальноосвітніх шкіл із «Всесвітньої історії». Автор продемонстрував, яким чином можна подолати історичні стереотипи  – книга побудована так, що розглядає не окремо взяті моменти регіональної (або державної історії), а показує багатогранні міжкультурні зв’язки. Укладач підручника під час його створення виходив із такої парадигми, що давала б змогу учневі поглянути на історію розвитку як свого краю, так і людської цивілізації через призму включеності насамперед власної родини в історію рідного краю, а потім уже власної національної культури – у загальносвітову історію. Надалі окремі питання історії єврейського народу у Східній Європі та їх включеності та впливу на розвиток місцевих культур розглядалися під час засідання секцій «Історія та історична пам’ять» та «Філософія і філологія». У рамках конференції також відбувся педагогічний семінар для викладачів із теми: «Вивчення та викладання історії Другої світової війни та Голокосту: методологія, візуальний та технічний інструментарій». Інформує прес-центр ЗНУ