У Житомирському національному агроекологічному університеті під час зустрічі 21 квітня учасники обговорювали стан природного середовища та ефективність робіт з радіаційного захисту населення.  Читайте також: Онлайн! 27 квітня о 9:30 – науково-практичний семінар щодо навчання іноземців в Україні Проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку ЖНАЕУ Людмила Романюк наголошує, що до Міжнародної науково-практичній конференції «30 років Чорнобильської катастрофи. Актуальні проблеми, напрями їх вирішення», що тривала на базі університету протягом 21 – 22 квітня, студенти і викладачі готувалися півроку. «Україна і світ 30 років тому пережили аварію на Чорнобильській атомній станції. Наслідки цього переоцінити не можливо. Наразі минуло 30 років – це період напіврозпаду таких радіонуклідів, як Цезій-137, Стронцій-90, що вносять найбільшу частку в дозове навантаження населення. Штучно очистити певну територію від радіаційного забруднення не можливо. Має пройти період напіврозпаду для кожного радіонукліда», – пояснює проректор Людмила Романюк. Читайте також: Студентки ХДУ – переможниці чемпіонату України з важкої атлетики Разом з тим, експерти кажуть, що є ще один  спосіб – зняття верхнього шару ґрунту, але ця процедура дороговартісна, яку наразі втілити дуже складно. Читайте також: НПУ ім.М.П.Драгоманова – володар студентського Кубка м. Києва з футзалу Захід має на меті привернути увагу спільноти і  керівників державних установ  задля проведення комплексного радіаційного моніторингу обстеження ґрунтів, рослин, продуктів харчування. Начальник управління агропромислового розвитку ОДА Руслан Кирилюк акцентує увагу на тому, що у північних регіонах Житомирщині – селах Чорнобильської зони, донині існує небезпека споживання в їжу радіоактивно забрудненої продукції. Втім до моніторингу цього питання тамтешнє населення ставиться досить пасивно з різних причин: економічна криза, низький рівень життя,  ситуація в країні, нестача фінансування відповідно до програм. Разом з тим Кирилюк наголошує на необхідності  поновлення системи заходів зменшення забруднення  сільськогоподарської продукції. Читайте також: Діти мають здобути в школі уміння і компетентності ХХІ століття, – Лілія Гриневич Загалом під час конференції  було охоплено кілька напрямків дискусії: сучасний стан вивчення наслідків Чорнобильської катастрофи; сільськогосподарська та лісогосподарська радіоекологія та реабілітація забруднених радіонуклідами угідь; забруднення навколишнього природного середовища та ефективність робіт з радіаційного захисту населення; соціально-психологічні та економічні наслідки Чорнобильської катастрофи; радіоекологічна та радіобіологічна освіта. Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу