Наприкінці минулого тижня Житомирський державний університет імені Івана Франка відвідав Богдан Петрулевич, професор Університету Казимира Великого (м. Бидгощ, Польща) та Університету Лаваль (Канада). Читайте також: Науковців запрошують до участі в конференції «Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету» Під час зустрічі ректор ЖДУ імені Івана Франка Петро Саух та Богдан Петрулевич обговорили питання сучасної освіти та труднощі, що виникають у зв’язку з її масовізацією, нестачею абітурієнтів, демографічною кризою. Зокрема, Богдан Петрулевич розповів про особливості автономії університетів у Польщі й Канаді. Також науковці детально розглянули перспективи співпраці між Університетом Казимира Великого та Житомирським державним університетом імені Івана Франка. На завершення зустрічі ректор українського вишу Петро Саух презентував Богдану Петрулевичу на згадку про ЖДУ імені Івана Франка пам’ятний подарунок. Почесний гість долучився до роботи у ІІ Всеукраїнській конференції «Особистісне зростання: теорія і практика» на соціально-психологічному факультеті. Окрім того, професор двох відомих у світі університетів презентував досвід функціонування вищої системи освіти в Канаді, Польщі, прочитав відкриту лекцію «Interpersonal pollution in organizational context» для студентів, аспірантів і викладачів соціально-психологічного факультету ЖДУ. Читайте також: ЖДУ імені Івана Франка співпрацює з Корпусом Миру США в Україні Відомий професор Богдан Петрулевич почав виклад матеріалу з соціально-екологічної теорії Урі Бронфенбреннера, згідно з якою на людину впливають позитивні та негативні чинники навколишнього середовища: соціальні інститути, ЗМІ, особливості культури тощо. Читайте також: У ЖНАЕУ влаштували ярмарок-дегустацію органічної продукції вітчизняних виробників «Кожна людина, контактуючи з найближчим оточенням, що має назву «мікросистема», засвоює певну культуру. Насамперед це – сім’я, далі – друзі та школа. Неабияке значення при формуванні особистості займають різні соціальні релігійні групи, організації охорони здоров’я. Наприклад, коли мати підтримує перші кроки дитини на шляху до незалежності. У свою чергу, мати різними способами підтримує поведінку своєї дитини.  З часом мікросистеми можуть змінюватися, коли дитина починає займатися будь-яким іншим видом діяльності, відмовившись від попереднього, або переходить до іншої школи», – наголошує науковець. На його думку, з-поміж десяти теорій особистості, що налічуються в сучасній психології, вартою уваги є модель темної особистості. Читайте також: На роздоріжжі фундаментальних наук. Пізнавальна гра визначила найздібніших «На негативному полюсі моделі знаходиться низька тривожність, висока самооцінка, стійкість до стресу, песимізм, пасивність. На позитивному полюсі особистість має такі риси, як товариськість, жвавість, оптимізм, активність, схильність до співпраці з іншими людьми. Сутність особистості – це характеристика людини, її вподобання, настрій, навички і прагнення чогось. Кожен розвивається, обирає свої цінності, свідомо керує своєю поведінкою. Позитивні та негативні якості є дуже важливими в подальшому розвитку визначенні своєї сутності», – стверджує Богдан Петрулевич. Прес-центр ЖДУ ім. І. Франка

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу