У Національному університеті “Львівська політехніка” відбулася зустріч першого заступника міністра освіти і науки України Інни Совсун із ректорами вищих навчальних закладів Львівської області. Читайте також: Другі Наукові фестини у Львівській політехніці: свято науки вдалося! Цікаву і предметну розмову про реформи у вищій школі розпочав ректор “Львівської політехніки”, голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало. Особливої актуальності набуває вона напередодні цьогорічної вступної кампанії. Виступаючи перед очільниками ВНЗ області, перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун зачепила низку вкрай важливих і злободенних питань діяльності й розвитку освітніх закладів, зокрема змін у переліку спеціальностей, прийнятих нещодавно за ініціативою керівників ВНЗ, подальших кроків у реформуванні фінансового забезпечення університетів, вдосконалення питань державного замовлення на фахівців, загалом і державні витрати на вітчизняну освітню галузь. За словами Інни Совсун, вони у відсотковому вимірі значно більші, ніж у країнах Євросоюзу. Тому постає нагальне завдання знайти та задіяти сюди додаткові позабюджетні ресурси. Читайте також: Міжнародний науковий конгрес відбувся у НУ “Львівська політехніка” На жаль, в Україні і раніше, і сьогодні державне замовлення у ВНЗ розподіляється у т.зв. ручному режимі. Це своєю чергою призводить до очевидних корупційних ризиків. Спостерігається і така тривожна тенденція: з кожним роком кількість абітурієнтів зменшується швидше, ніж обсяги державного замовлення. Гостя навела чимало порівняльних характеристик, що стосуються розвитку освітньої галузі у нас і за кордоном. Так, в Україні понад 80 % випускників шкіл вступають до університетів та інших вищих навчальних закладів. Натомість у західній Європі та США відсоток людей, які мають вищу освіту, не перевищує третини від загальної кількості населення. Державні витрати  на одного  студента в Україні нині становлять майже 3 тис. доларів. Тоді як у Польщі аналогічні витрати в півтора разу більші, у США — у три рази, а у Франції — в майже чотири рази більші. Читайте також: Про підготовку до проведення вступної кампанії-2015 року повідомили у МОН Суттєве питання, що викликало особливе зацікавлення учасників зустрічі, реформи у фінансовій сфері вищої школи. Міністерство освіти і науки України пропонує розділити кошти, що скеровуються на освіту, на чотири сегменти: базове (блочне) фінансування, соціальний фонд, фонд розвитку та фонд державної цільової підтримки. 80 % коштів надаватимуть, зважаючи на торішнє фінансування, а на виділення решти 20 % впливатимуть такі показники, як загальна кількість студентів у навчальному закладі, їх працевлаштування, якість науково-дослідницької діяльності, міжнародна співпраця, залучення коштів із недержавних наукових грантів. Що стосується останнього з перелічених компонентів, то нам варто, як зазначила Інна Совсун, скористатися практикою багатьох розвинених країн, де за кожен залучений у такий спосіб долар університет отримує долар із державної казни. Нинішній статус вітчизняних університетів  як державних бюджетних установ накладає на них багато обмежень у  самостійності їх діяльності. Тому, наголосила перший заступник міністра освіти і науки України, треба сформувати новий юридичний статус ВНЗ, що забезпечував би встановлення конкурентних розмірів оплати праці викладачів, їх чисельності та норм навантаження, загалом реальну фінансову автономію. Читайте також: Україна та Франція підписали 15 угод про співпрацю у галузі освіти і науки Наприкінці зустрічі Інна Совсун відповіла на запитання присутніх, зокрема ректора Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка Ігора Пилатюка, ректора Львівського національного аграрного університету Володимира Снітинського,  ректора Львівського інституту економіки і туризму Ігоря Бочана,  голови  Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Марії Яцейко.              Інформує прес-служба Національного університету “Львівська політехніка”