Оригінальну форму науково-дослідницької роботи започаткувала Рада молодих науковців Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

За ініціативою голови цієї Ради, кандидата філологічних наук Романа Дубровського науковці розробили програму ”Kremenets science: open air, або Наука в кросівках“, що передбачає низку формальних і неформальних зустрічей магістрантів, аспірантів, молодих кандидатів наук із метою вирішення різноманітних проблем науково-теоретичного і методичного спрямування.

Наукові конференції, семінари, круглі столи, диспути та інші класичні й апробовані форми наукового спілкування відбуватимуться в новому форматі  — режимі ”open air“. Програма містить туристичні походи й тематичні екскурсії визначними місцями  Кременецького краю, ознайомлення з історичними та природними пам’ятками, зокрема  замками, храмами, заповідними територіями Національного природного парку ”Кременецькі гори“, місцями визначних історичних подій і видатних особистостей національної історії й культури.

Науково-теоретична робота (доповіді, дискусії, обмін досвідом тощо) здійснюватиметься  просто неба  в історичному місці. Тому програма вимагає наявності зручного одягу та спортивного взуття, фізичної витривалості й любові до подорожей, національного патріотизму, а також наукової сміливості, наявності певних фахових здобутків і готовності поділитися ними з колегами.

Усупереч відомому народному прислів’ю про перший млинець, впровадження програми почалось досить успішно. Вона розпочалась науковим семінаром-турпоходом на тему ”Національна ідентичність: культурно-історичні, соціальні й економічні виміри“. Наукова проблематика семінару містила низку важливих питань: точки перетинання науково-технічного прогресу й національної ідентичності, художня література як дзеркало етногенезу, етнокультура українського суспільства, релігійна складова національної ідеї, мова як маркер національної ідентифікації, економічні аспекти національної ідентичності, а також специфіка національної ідентичності в умовах глобалізації, євроінтеграції, гібридної війни і сучасного медіапростору.

Учасників наукового семінару-турпоходу привітала проректор із наукової роботи Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук, професор Валентина Бенера. Вона побажала їм успішного науково-туристичного старту та плідної роботи й висловила впевненість, що ініціатива Ради молодих науковців академії перспективна.

Беручи до уваги те, що навчальний заклад носить ім’я Тараса Шевченка, перші виступи учасників семінару відбулись біля пам’ятника Великому Кобзареві на майдані біля центрального корпусу академії. Дискусію продовжили у сквері, облаштованому на місці родинної садиби Словацьких, що нині знаходиться на території навчального закладу. У ньому квітнуть троянди, висаджені студентами академії спільно із представниками Європейської Родини Шкіл, що названі ім’ям великого польського поета, кременчанина за походженням Юліуша Словацького. Після цього молоді науковці вирушили у  похід-семінар маршрутами до  національного природного парку ”Кременецькі гори“.

Дослідження магістрантки Марії Бешлей ”Шевченко як мовний маркер національної ідентичності“ стало своєрідним вступом до загальної дискусії. Її підтримали викладачі педагогічного коледжу Юлія Мельник і Наталія Яцюк, які розглянули формування національної ідентичності через аспект впливу релігійної віри на соціалізацію особистості, а молодий науковець академії, музикознавець Христина Шородок – через національні мотиви в релігійних традиціях Західного Поділля. Кандидат педагогічних наук Олександр Омельчук висвітлив роль науково-технічного прогресу в еволюції національної ідентичності українського суспільства, а про її збереження в умовах зарубіжжя говорила викладач коледжу Тетяна Нікіфорчук, спираючись на роман Івана Багряного ”Тигролови“. Загальнотеоретичне підґрунтя дискусіям своїх колег забезпечили кандидат педагогічних наук Наталія Бодруг і викладачі педколеджу Наталія Сербай і Вікторія Якимович, які через розкриття теоретико-методичних засад соціальних проектів і за допомогою понятійного інструментарію таких постмодерних наук, як імагологія та інші, створили пояснювальний супровід багатопланової дискусії.

Значну увагу диспутанти приділили педагогічному контексту становлення національної ідентичності громадян нашої держави. Роль сім’ї у формуванні позитивної етнічної ідентичності в дошкільні роки визначала науковець кафедри педагогіки й психології Наталія Бабій. Національно-патріотичний образ сучасного українського педагога описала кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки вищої школи Тетяна Рожко-Павлишин, а її колега по кафедрі Оксана Швець з’ясувала особливості підготовки фахівців національної дошкільної освіти засобами української поезії. Викладач педагогічного коледжу Іван Швець говорив про специфіку становлення професійної ідентичності сучасного студента з урахуванням національних реалій. Особливо гостру проблему порушила науковець кафедри педагогіки й психології Орислава Запорожець у науковій розвідці ”Формування національної ідентичності в дітей із психофізичними вадами“. Особливості роботи з людьми похилого віку аналізувала викладач коледжу Ганна Леськів-Бондарчук.

Показово, що тематика турпоходу-семінару містила частину матеріалів на краєзнавчу тему. Це підсилювало практичну сторону дискусії про національну ідентичність. Викладач педагогічного коледжу Ірина Хохрякова показала образ Кременця в українській та польській літературах, а кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії та методики технологічної освіти Віталій Цісарук дав характеристику сакральному мистецтву Почаївської лаври. Один із виступів  було приурочено до ювілейної дати: кандидат філософських наук, старший викладач кафедри української філології та суспільних дисциплін Олена Мороз аналізувала світоглядні погляди композитора-кременчанина Михайла Вериківського, 120-річчя від дня народження якого відзначатиметься восени цього року. Керівник турпоходу-семінару Роман Дубровський охарактеризував національне в естетичній концепції поетеси-кременчанки Галини Гордасевич.

Учасники першого турпоходу-семінару, члени Ради молодих науковців академії не сумніваються, що їхня ініціатива не тільки продовжиться, а й вийде на всеукраїнський і міжнародний рівень. Результати уже є: науковці з кількох вищих закладів освіти Республіки Польщі, з якими академія підтримує традиційні творчі зв’язки,  бажають опублікувати свої аналітичні розвідки в Збірнику наукових праць, до якого увійдуть матеріали турпоходу-семінару, а в майбутньому брати участь у програмі ”Kremenets science: open air, або Наука в кросівках“.

 Повідомляє інформаційний центр Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *