1 червня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич узяла участь у парламентських слуханнях на тему: «Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення». Читайте також: Настав час робити усвідомлений вибір і покладатися на власні сили, – Лілія Гриневич «Знаєте, що сьогодні називають новою глобальною валютою? Долари? Євро? Біткоїни? Ні, глобальною валютою сьогодні називають кваліфікації. Саме ті країни, в яких роблять ставку на розвиток сучасних професій, мають шанси на перемогу в світі глобальної конкуренції» – відкрила свій виступ Лілія Гриневич. Міністр зазначила, що модернізація професійно-технічної освіти –  це один із пріоритетів діяльності уряду. Адже це запорука економічного зростання. Водночас реформа децентралізації оголила труднощі з фінансуванням сфери професійно-технічної освіти. Читайте також: У львівських школах хочуть легалізувати батьківські побори «Всі ви знаєте, що внаслідок поспішних змін до бюджетного законодавства, з 1 січня 2016 року із 817 професійно-технічних навчальних закладів 722 було переведено на фінансування з місцевих бюджетів. Оскільки не в усіх бюджетах були кошти, в січні-березні 50 ПТНЗ не фінансувалися взагалі. Хоч уряд і виділив дотацію у 500 млн грн на фінансування професійно-технічної освіти, ці кошти були нераціонально розподілені місцевими органами влади і на сьогодні борги по заробітній платі і стипендіях залишаються в п’яти професійно-технічних навчальних закладах», – зазначила міністр освіти і науки України. Міністр також висловила позицію з приводу передачі майна ПТНЗ  з державної в комунальну власність. Йшлося про те, що професійно-технічні навчальні заклади слід передавати на рівень обласних рад, обласних центрів і міст обласного значення із населенням понад 200 тисяч, але тільки після того, як відповідний тип управління буде закріплений у Законі України «Про професійну освіту». Це надзвичайно важливо для того, щоб зберегти майнові комплекси ПТНЗ та не допустити відчуження їх численних земельних активів. Читайте також: У столиці обговорили напрями розвитку професійно-технічної освіти Серед іншого Лілія Гриневич виділила три джерела фінансування ПТНЗ – 1) освітні субвенції з держбюджету на здобуття учнями ПТНЗ повної загальної середньої освіти та професійної освіти за професіями загальнодержавного значення; 2) кошти місцевих бюджетів, які направлятимуться на підготовку кадрів для потреб регіональних ринків праці (регіональне замовлення); 3) кошти зацікавлених роботодавців (галузеве замовлення). Читайте також: Творчий пошук студентів – курс на ефективність та якість освіти Під час слухань також порушували питання відмови від підготовки за бюджетний кошт професій, не актуальних на ринку праці, таких як «оператор комп’ютерного набору», «секретар керівника». Натомість міністр освіти анонсувала запуск пілотного проекту із модернізації підготовки робітників найбільш дефіцитних спеціальностей – тракторист-машиніст, монтажник-сантехнік і майстер з пошиву швейних виробів. «Нам потрібна система, яка буде самоналаштовуватися на потреби економіки. Таку систему ми створимо та забезпечимо законодавчо. При цьому наше завдання – не зруйнувати наявний фундамент, а зберегти активи та розумно ними розпорядитися і, після подолання кризових явищ, перейти до перспективного розвитку. Ми розуміємо, що кваліфікації наших громадян – це конкурентна перевага нашої економіки і наш спосіб зайняти гідне місце у глобальному господарстві», – наголосила міністр. Інформує МОН України