Перед вищою освітою постають нові завдання, пов’язані з новими умовами соціалізації, зокрема виховання компетентної особистості фахівця, із розвитком таких його якостей, як високий професіоналізм, активність, діловитість, мобільність, почуття відповідальності, уміння працювати, швидко орієнтуватися в ситуації, приймати самостійні рішення, поважати працю, формувати потребу в постійному оновленні знань і самовдосконаленні, розвивати культуру міжособистісного спілкування тощо. І важливу роль відіграє мотивація студентів до навчання. Спрямованість дій будь-якого викладача визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання студентів – від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. Читайте також: ЖДУ імені Івана Франка поглиблює співпрацю з Поморською академією в Слупську Але у час стрімкого розвитку телекомунікації наш мозок заполонила всемогутня, всесвітня павутина Інтернет. При цьому відпадає необхідність у тому, щоб подумати над тим чи іншим явищем, дослідити, переконатися на власному досвіді про хімічні, фізичні, атмосферні процеси, про рослини, тварини, що нас оточують. Звісно, простіше натиснути клавішу – і ось перед очима відповіді на всі запитання. Та, сидячи перед монітором, навряд чи можна зберегти рослини і тварини, винайти інший елемент чи речовину, відкрити нову зірку чи навіть планету. Треба діяти і творити. Саме цим можна пояснити актуальність застосування позааудиторної роботи з предметів природничого циклу в навчальному процесі. Метою тижня є розширити знання учнів із цих наук, розвивати інтерес до їх вивчення, виховувати любов до природи. І дивись, з’являться новий Мендєлєєв, Ломоносов чи Ньютон… Читайте також: Майже 100 студентів Острозької академії отримали стипендії і гранти від української діаспори Проведення предметних тижнів сьогодні є однією з форм проведення позааудиторної роботи в навчальному закладі. Проведенню тижня природничих наук передує велика підготовча діяльність протягом тривалого часу. Робота тижня була спланована так, щоб заходи охоплювали різні сфери діяльності вчителів і учнів, були цікавими, корисними, сприяли інтелектуальному та творчому розвитку учнів. Метою організації та проведення різних заходів під час такого тижня є: Читайте також: Участь України в Туринському процесі стане основою для модернізації системи ПТО, – Павло Хобзей пропаганда наукових знань; підвищення інтересу студентів до предметів природничого циклу, розвиток ініціативи, студентської творчості; виховання у студентів потреби щодо використання науково-популярної літератури та інших джерел інформації для поповнення знань; поглиблення знань студентів; професійна орієнтація. Провідна роль в організації тижня належить викладачу, але особливістю є те, що брати участь повинні всі студенти. Тиждень природничих наук – це час тісної співпраці викладача та студента. І кожен день був особливим, яскравим, незабутнім. Предметні тижні приносять незабутні враження не лише викладачам і студентам, які брали безпосередню участь у заходах, а й тим, які незабаром це робитимуть. Різноманітні заходи викликають неймовірний захват, а також заохочують до вивчення предметів природничого циклу. Читайте також: У військових вишах навчаються понад 600 учасників АТО Викладачі циклової комісії фундаментальних дисциплін Ольга Балабаєва, Марина Дзюба, Лариса Чернова, Лариса Карпенко, методист коледжу Олена Черскова на чолі з головою циклової комісії Олегом Чайченком підготували для хлопців і дівчат різноманітну програму, а студенти вразили креативом й інтелектом. Серед заходів: конкурс стіннівок і захист проектів із фізики, математики, біології, хімії; ерудит-шоу «Колесо наук», науково-практична конференція, на якій студенти представили свої дослідження в напрямах природничого циклу. А заняття математики, біології, фізики, хімії, астрономії з лекцій і практичних чарівно перетворились на творчі лабораторії та конкурсні програми. Читайте також: Україна повинна підтримати українське шкільництво за кордоном, – Лілія Гриневич Апофеозом свята став конкурс малюнків на асфальті. Студенти з радістю й ентузіазмом демонстрували свої таланти. Можливо, хтось ніколи не збагне всієї глибини і значущості логарифмічних функцій, величі Золотого перетину або суті ДНК. Але, кожен студент СК НАУ вже знає: мріяти – означає мати крила, а отже – можливість здолати небо: «Рer aspera ad astra!»   Балабаєва Ольга, Челов’ян Наталія, викладачі Слов’янського коледжу НАУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу