ВОЛОДИМИР БУГРОВ: У АБІТУРІЄНТІВ ПІДВИЩИВСЯ ІНТЕРЕС ДО ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ - DSC 3842Про рекордну кількість абітурієнтів, популярні напрями підготовки, ефективну співпрацю університету зі школами розповідає проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров

На напрям підготовки «реклама та зв’язки з громадськістю», як і завжди, був шалений конкурс – 60 заяв на місце. На географічному факультеті середній результат становив аж… 49 заяв на одне місце держзамовлення! На радіофізичному, напрям «комп’ютерна інженерія», – майже 40. Це – надзвичайно високі показники

Володимире Анатолі­йовичу, розкажіть про особливості про­ведення цьогорічної вступної кампанії в КНУ імені Тараса Шевченка.

 – Ми виконали держзамов­лення як на гуманітарні, так і на природничі спеціальності. За час вступної кампанії до університету подано близько 46 тисяч заяв від 22 тисяч абітурі­єнтів. Це серйозний показник. Ми вивчили архівні дані й пе­реконалися, що такого не було за всю історію нашого закла­ду. Наприклад, минулого року було 11 тисяч абітурієнтів, по­заминулого – 14 тисяч.

ПРИНЦИП ПРОЗОРОСТІ

 – Наш ректор Леонід Губерський, голова Спілки ректо­рів ВНЗ України, закликав усіх керівників закладів під час вступної кампанії неухиль­но дотримуватися принципів прозорості, – продовжує Во­лодимир Бугров. – Адже це важливо не тільки для абітурі­єнтів, а й для закладів – і для хорошої конкуренції, і зара­ди партнерства. Тож вступна кампанія відбулася максималь­но прозоро. Всі списки в ре­жимі реального часу оновлю­валися на сайті. І можна було побачити, як абітурієнти з но­утбуками чи планшетами в ру­ках чекали, чи опиняться вони в списках, рекомендованих до зарахування.

Зросли обсяги держзамов­лення на спеціальності інже­нерно-технічного профілю: прикладну математику, інформатику, комп’ютерну інжене­рію, прикладну фізику. Це є закономірним, адже на відпо­відних факультетах у нас є по­тужні наукові школи, які дають можливість готувати хороших фахівців. Високий рівень ви­кладання підтверджується тим, що, на жаль, значний відсо­ток випускників бакалавра-ту цих факультетів продовжує навчання в закордонних ВНЗ. Щороку три – чотири десятки таких студентів природничих, інженерно-технічних і фізико-математичних факультетів їдуть навчатися за кордон. Му­симо зізнатися, що це – кра­щі випускники.

Приблизно на 15 відсотків збільшено держзамовлення на ІТ-спеціальності. Ми можемо готувати й більшу кількість та­ких фахівців. Але вітчизняний бізнес, на відміну від закор­донних ІТ-компаній, не поспі­шає брати участь у навчально­му процесі. Можливо, заходи щодо розвитку сфери інфор­маційних технологій, які нині проводить Кабінет Міністрів України, за кілька років да­дуть хороший результат, який вплине й на активізацію співп­раці бізнесу й навчальних за­кладів.

Рік у рік у нас збільшуєть­ся кількість іногородніх сту­дентів. Причому чимало заяв подано з усіх регіонів Украї­ни. Наприклад, років п’ять – шість тому більшість абітурі­єнтів була зі столиці, Київської області й найближчих облас­тей. А нині – від Луганська до Ужгорода, від Чернігова до Севастополя. До речі, я можу надати статистику хороших севастопольських шкіл. Адже ми третій рік поспіль ведемо в нашій електронній базі об­лік. І можемо відстежити заклади, з яких до нас щорічно вступає певна кількість абіту­рієнтів. Наприклад, із Севас­топольської білінгвальної гімназії № 2 хороші випускники йдуть на економічний і геогра­фічний факультети. Тож зрозу­міло, що там працює досвідче­ний вчитель географії. До нас їдуть люди з регіонів, адже ро­зуміють, що якісну освіту дасть ВНЗ із потужним професор­сько-викладацьким складом. До того ж студенти живуть не тіль­ки лекціями й практичними за­няттями. Вони відвідують теа­три, музеї, бібліотеки, а таких закладів у столиці багато.

АБІТУРІЄНТ ПОВИНЕН БУТИ «ЯКІСНИМ»

ВОЛОДИМИР БУГРОВ: У АБІТУРІЄНТІВ ПІДВИЩИВСЯ ІНТЕРЕС ДО ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ - DSC 3842–  Які цьогорічні зміни у вступ­ній кампанії Ви вважаєте най­важливішими?

– Дуже добре, що цього року до 140 підвищено міні­мальний прохідний бал з про­фільної дисципліни. До речі, ініціатором цього кроку мож­на вважати нашого ректо­ра Леоніда Губерського. Лео­нід Васильович неодноразово наголошував, що підвищен­ня прохідного бала значно по­ліпшить контингент студентів-першокурсників вітчизняних ВНЗ. У КНУ вже понад три роки бали вступників є вищи­ми за 140. Інколи цей показник перевищував 170 балів. Абіту­рієнт вищого навчального за­кладу повинен бути «якісним». Це не може бути абихто. Лише той, хто здатен засвоїти універ­ситетську програму навчання. Якщо ми прагнемо бути серед країн, які забезпечують якісну освіту, то альтернативи цьому кроку немає.

Дуже вдалою новацією є те, що до цьогорічного ЗНО до­дали всесвітню історію. Ціка­ве спостереження: зменшилась кількість заяв на міжнародне право, міжнародні відносини. Це сталося тому, що, напри­клад, на юридичний факуль­тет потрібно складати ЗНО з історії України, а на міжна­родне право – із всесвітньої. Вступники не могли подавати документи на ці спеціальнос­ті одночасно. Тому абітурієнти приходили більш вмотивовани­ми навчатися саме за цією спе­ціальністю.

ІНЖЕНЕРИ ВХОДЯТЬ У МОДУ, РЕКЛАМНИКИ – Й ДОСІ В МОДІ

– Якими є вподобання сучас­них абітурієнтів? На які спе­ціальності фіксували найбіль­ший конкурс?

 – На напрям підготовки «Реклама та зв’язки з громад­ськістю», як і завжди, спосте­рігався шалений конкурс – 60 заяв на місце. Водночас ви­сокими були показники і на природничих напрямах. На­приклад, на географічному факультеті середній резуль­тат становив аж… 49 заяв на одне місце держзамовлення! На радіофізичному, напрям «комп’ютерна інженерія», – майже 40 заяв на місце. Це величезні показники. Важли­во, що вони були високими й на прикладну фізику, і на ма­тематику, й на механіку – на ті спеціальності, які останні­ми роками не мали такої по­пулярності.

У ПОШУКАХ «СВОГО» СТУДЕНТА

 – Кожен університет повинен шукати свого абітурієнта, – пояснює Володимир Анатолійо­вич. – І створити умови для того, щоб той точно знав, що його чекає саме в цьому закла­ді, й міг планувати своє майбут­нє. Адже отримання освіти для більшості людей не є самоціл­лю, а лише трампліном для май­бутнього працевлаштування.

Цьогоріч ми поліпшили ме­ханізми співпраці університе­ту і шкіл. За кожним районом столиці закріпили два факультети – гуманітарний і при­родничий. Працівники закладу

навідуються до шкіл, розпові­дають про навчання на кон­кретних спеціальностях. Це дуже важливо, адже нині, по­при величезні обсяги інформа­ції, ні абітурієнти, ні їхні бать­ки не володіють потрібними відомостями щодо навчання у ВНЗ. А ще ми закріпили ко­жен факультет за певним ре­гіоном України. І до хороших шкіл їдуть наші викладачі. Наприклад, юридичний факультет має шефство над п’ятьма київ­ськими школами і дванадцять­ма регіональними закладами. В Черкасах є правовий ліцей, з якого кожного року кілька­десят абітурієнтів подають до нас заяви. Тож ми надаємо цьо­му закладові літературу, туди приїздить викладач юридично­го факультету, який розповідає про університет. Гарним показ­ником є те, що на юридично­му факультеті кількість оригі­налів, які здали вступники до приймальної комісії, втричі пе­ревищила державне замовлен­ня. Тобто абітурієнти йшли сюди цілеспрямовано. І коли завершилося зарахування на держзамовлення, вони хотіли навчатися на контракті.

Минулого року чи не по всій Україні був недобір гео­логів. Та цьогоріч геологічний факультет не лише виконав держзамовлення, а й набрав студентів-контрактників. Це означає, що люди довіряють факультетові, рівню освіти. Зазначу, що геологічний фа­культет отримав ще й заявки на працевлаштування від НАК «Нафтогаз України», інших роботодавців. Подано цільові заявки на працевлаштування майже половини випускників.

– Розкажіть про вступну кам­панію на магістерські програ­ми навчання.

 – Цього року на освітньо-кваліфікаційні рівні спеціа­ліста і магістра подано май­же вісім тисяч заяв. Значна кількість їх надійшла від ви­пускників бакалаврату інших ВНЗ. Оновлена система при­йому працює в нас уже про­тягом трьох років. Вона є комплексною, охоплює складання фахового вступного іс­питу, з іноземної мови, за­рахування середнього бала диплома бакалавра й додатко­вих балів за академічні здо­бутки. Ця система забезпечує рівні умови доступу до якіс­ної освіти і дає змогу оціни­ти рівень готовності випускни­ка бакалаврату до подальшого навчання. Аби уникнути кри­тичних зауважень, більшість іспитів ми провели в письмо­вій формі, а переважна кіль­кість завдань була тестовою. Показово, що за результата­ми випробувань до магістра­тури на місця держзамовлення ми зарахували 120 випускни­ків бакалаврату інших ВНЗ, а на контракт – близько трьох­сот таких осіб. Це можна вва­жати показником якості нашої магістерської освіти. Ми вдяч­ні Міністерству освіти і науки, молоді та спорту і особисто мі­ністрові Дмитру Табачнику за те, що, зважаючи на наш ста­тус дослідницького універси­тету, кількість магістерських місць держзамовлення є біль­шою за число місць на підго­товку спеціаліста.

Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 34

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *