Нещодавно в Тбілісі на факультеті бізнесу Навчального університету Сулхан-Саба Орбеліані за підтримки Причорноморського науково-дослідного інституту економіки та інновацій (Україна) відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему:  «Формування сучасного економічного простору: переваги, ризики, механізми реалізації». Львівський кооперативний коледж економіки і права представив викладач  Михайло Голубка з доповіддю “Методологічні засади формування економічного простору на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ – початку ХХ століття) в контексті фінансово-економічної та кооперативної освіти: історико-економічний підхід”.

Робота конференції проходила в напрямах секцій, а саме:
Секція 1. Економічна теорія та нобелелогія: сучасні здобутки.
Секція 2. Світове господарство та міжнародні економічні відносини: розвиток та забезпечення економічної безпеки.
Секція 3. Економіка та управління національним господарством, національні моделі економічних систем.
Секція 4. Підприємництво, торгівля та бізнес-культура: проблеми розвитку Причорноморського регіону.
Секція 5. Економіка підприємства та корпоративне управління: сучасні трансформаційні процеси.
Секція 6. Креативна економіка та людський капітал: проблеми управління знаннями.
Секція 7. Проблеми менеджменту та маркетингу в умовах глобалізації.
Секція 8. Регіональна економіка та транскордонне співробітництво.
Секція 9. Економіка природокористування та сучасні проблеми охорони навколишнього середовища.
Секція 10. Демографія, соціальна економіка і політика в умовах інтернаціоналізації ринку праці.
Секція 11. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит: національні особливості та світові тенденції.
Секція 12. Фінанси, страхування та біржова справа: інноваційно-інвестиційні стратегії.
Секція 13. Сучасні математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці.
Секція 14. Правове забезпечення підприємницької діяльності.
Секція 15. Сучасні проблеми бізнес-освіти.

моє фотоУ своїй доповіді Михайло Голубка наголошував, що відмінності у сфері фінансово-економічної та кооперативної західноукраїнської освіти другої половини ХІХ – початку ХХ століття були досить значними через вплив політики полонізації (Східна Галичина), румунізації (Північна Буковина), мадяризації (Закарпаття), а також русифікації частини України існували до подій Першої Світової війни, які ознаменували крах Австро-Угорської, Німецької, Османської і Російської імперій.

Формування економічного простору  в розвитку фінансово-економічної та кооперативної освіти в Східній Галичині зумовлені насамперед ефективно продуманою системою права Австрійської імперії, а також успішним розвитком нафтової промисловості, соляної та деревообробної галузі, функціонуванням потужної борошномельної системи, інтенсивному розвитку міжнародної торгівлі, а також дрібної торгівлі на ринках і ярмарках. Окрім того, скасування кріпосного права 1848 р. сприяло розвитку підприємницької ініціативи в сільському господарстві, яким, однак, усе ще було збережено екстенсивні технології з малими обсягами інвестицій, що сприяли недостатньому застосуванню сільськогосподарської техніки та низькій продуктивності праці.

У Східній Галичині зароджувався український середній клас, що, конкуруючи з польськими та єврейськими підприємцями у сфері промисловості, організації будівництва, мобілізації капіталу, а також у торгівлі, вливав інвестиції в економіку. Досі незнаний Борислав (так звана Галицька Каліфорнія) став відомим промисловим центром видобутку та переробки нафти, озокериту та газу не лише Східної Галичини, але й усієї Західної Європи. Завдяки мільйонним прибуткам нафтопромисловці проживали у сусідньому Дрогобичі, віддаленому Львові, Відні – столиці Австрійської імперії. Проте наймані робітники Галицької Каліфорнії, перебуваючи у вкрай жахливих соціально-економічних і побутових умовах, не могли протестувати й організовувати робітничі страйки.

Економічний розвиток Північної Буковини, у свою чергу, характеризується  неоднорідністю розселення населення, більшість якого проживала в сільській місцевості. У другій половині ХІХ на початку ХХ ст. землеробство та тваринництво – основні заняття в Північній Буковині. У свою чергу, в містах варто відзначити розвиток ремесел і мануфактурної промисловості, в якій найбільшим попитом користувалися професії коваля, кравця, кушніра, тесляра, ткача, шевця.

Найвідсталішою колонією Австрійської імперії на початок ХІХ ст. була визначена Північна Буковина, оскільки рівень життя був надзвичайно низьким серед населення. Щоб поліпшити економічне становище Північної Буковини, уряд відкривав школи, створював нові робочі місця в промисловості, які потребували висококваліфікованих працівників, а згодом було скасовано кріпосне право у 1849 р.

Особливості економічного розвитку Закарпаття, у свою чергу, зумовлені тим, що Закарпаття ще з ХІІІ ст. перебувало в складі Угорського королівства, яке з ХVI ст. увійшло до складу Австрійської імперії. Нагадаємо, що Східна Галичина у 1772 р. увійшла до складу Австрійської імперії внаслідок першого поділу Польщі, а Північна Буковина була окупована у 1775 р. Економічна політика землевласників у ІІ половині ХІХ ст. щодо міст мала двоїстий характер. Так, закарпатські міста втратили право на самоврядування, а через обмеження феодалами та казенними чиновниками прав міщан розвиток цехових ремесел був слабким. Окрім того, землевласники заохочували проведення міських ярмарків, де жваву торгівлю вели купці, будуючи крамниці та винні погреби.

Суттєво вплинули реформи щодо  скасування кріпацтва в 1848 р. на  розвиток економіки Закарпаття, та впровадження принципів оподаткування, характерних для ринкового господарства країн Європи. На початку XX ст. Закарпаття було бідним сільськогосподарським регіоном Австро-Угорської імперії. У горах через відсутність орної землі селяни випасали худобу на плоскогір’ях, а також вирубували ліс.

В Австрійській імперії українці вважалися найчисельнішою етнічною групою, проте поступалися євреям, німцям, полякам і румунам за впливом на економічні процеси. Окрім того, масова трудова еміграція, важке соціально-економічне становище, а також політика денаціоналізації та колонізації Східної Галичини та Північної Буковини стали чинниками розвитку фінансово-економічної та кооперативної освіти українців.

Зокрема, юридичне звільнення селянства західноукраїнських земель від кріпосного права хоч і відкрило перспективи для індустріального розвитку на нових ринкових засадах, проте малоземелля селян і відсутність розвинутої промисловості в Австро-Угорській імперії спричинили надлишок робочої сили. Напрямками масової еміграції селян стали Канада, США, Бразилія та Аргентина, де ще були неосвоєні території й існувала сприятлива міграційна політика. Окрім того, робітники виїжджали на сезонні заробітки до Німеччини, Чехії, Румунії, Данії, влаштовуючись чорноробами на промислових фабриках, шахтах і на будівництві. Еміграція полегшила становище західноукраїнських селян через деяке пом’якшення проблеми перенаселення в сільській місцевості. Окрім того, емігранти більшість заробітків переказували додому, тому з’явились можливості для скуповування земель.

Читайте також: Міжнародна літня школа на Закарпатті розпочала роботу

Важливо згадати, що українці у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. усвідомлювали, що для ефективного інвестування власних коштів у підприємництво необхідне створення власних банків, ощадних і позикових спілок, а також кредитних товариств, що, у свою чергу, стало поштовхом для розвитку фінансово-економічної та кооперативної західноукраїнської освіти через організацію навчання фахівців економічного профілю.

Збільшення обсягів торгівлі в Австро-Угорській імперії вимагало суттєвого покращення транспортування сировинних товарів (збіжжя, калійна сіль, ліс, нафта, озокерит, худоба та ін.) і промислових товарів (взуття, готові фабричні вироби, машини та механізми, одяг та ін.), що стало можливим завдяки будівництву залізниці, яке також сприяло виникненню нових промислових осередків в Австро-Угорській імперії через зниження залежності від мережі водного транспорту. При цьому розвиток залізничного транспорту хоч і стимулював економічний прогрес західноукраїнських земель, проте був тісно пов’язаний зі станом продуктивних сил у регіонах, у яких була розміщена залізнична інфраструктура.

Процес росту фінансово-економічної та кооперативної освіти на західноукраїнських землях був обумовлений потребами капіталізації сільського господарства в Австро-Угорщині, оскільки більшість земель Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття мала насамперед сільськогосподарське призначення. Водночас у процесі зростання обсягів торгівлі в Австро-Угорській імперії почали функціонувати акціонерні торговельні компанії, що зумовили прояви монополізму на ринку. З огляду на ці обставини, українці протиставляли кооперативні форми торгівлі для організації збуту своєї товарної продукції та створення внутрішнього ринку для західноукраїнської промисловості. Окрім того, для успішної конкуренції з багатшими регіонами Австро-Угорської імперії селянські господарства Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття почали активно користуватися послугами  фінансово-кредитного характеру та інноваціями [1, 4, 5].

На нашу думку, методологічними засадами формування економічного простору на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. та економічного прогресу були скасування кріпосного права, активний видобуток корисних копалин із надр західноукраїнських земель на експорт, розвиток залізничної інфраструктури в межах Австро-Угорщини. Відбувалась масова еміграція малоземельних селян і робітників до далеких країн, які згодом стали інвесторами для розбудови західноукраїнської економіки. За вимогами того часу та за підтримки інтелігенції й громадських структур виникла потреба у становленні фінансово-економічної та кооперативної освіти  на  західноукраїнських землях.

За результатами конференції був виданий збірник наукових праць, а викладач львівського коледжу Михайло Голубка одержав сертифікат.

Прес-секретар з роботи зі ЗМІ та зв’язків із громадськістю
Львівського кооперативного коледжу економіки і права

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *