Україно-німецька комісія з науково-технічного співробітництва розгляне 78 наукових проектів, які були подані українськими інституціями для отримання грантового фінансування від урядів Німеччини й України на 2017 – 2018 роки. Перелік проектів і процедури подальшої роботи розглядалися та були затверджені 13 липня в Берліні в рамках спільного засідання українських і німецьких експертів.

«За умовами конкурсу українські науковці мали подавати заявки на дослідження спільно із представниками наукових інституцій Німеччини. Такі двосторонні проекти отримують спільне україно-німецьке фінансування та відкривають можливість для наших науковців здійснювати дослідження на базі німецьких наукових інституцій, із використанням такого наукового обладнання, яке не завжди є в Україні», – розповів заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха.

Заявки на фінансування подавалися за двома напрямами – структурні проекти та традиційні (або проекти мобільності). Структурні проекти покликані генерувати рішення, що дадуть змогу реформувати систему організації наукової діяльності в університетах та академіях наук України, а також сприятимуть створенню нових наукових кластерів. Традиційні проекти – спрямовані на вивчення окремих наукових проблем та підтримують перехресні візити українських і німецьких науковців, які працюють над вирішенням спільних наукових завдань.

Серед 78 поданих заявок 16 є структурними проектами, за якими фінансування традиційно більше, а 62 – стосуються реалізації традиційних проектів. Уже на початку осені будуть визначені 10 з них, які отримають фінансування.

«Якщо говорити про статистику заявок, то 42 проекти надійшли від дослідників з університетів, 30 – від інститутів Національної академії наук України, а решта – від науково-дослідних організацій різних міністерств та галузевих академій», – зазначив Максим Стріха.

Серед лідерів за кількістю поданих заявок – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», Національний технічний університет «Львівська політехніка» та Інститут фізики напівпровідників імені В. Лашкарьова НАН України.

Тематика досліджень, що були подані для конкурсного відбору, охоплювала багато актуальних питань, наприклад, у галузі нанотехнологій, вивчення кліматичних змін, епідемій у тваринництві, дослідження та створення біоактивних сполук, виробництво біоматеріалів, вітроенергетика, розробка сполук проти раку та діабету, ендопротезування, дослідження та створення сучасних композитних матеріалів, запровадження технологій очищення стічних вод, синтез нанокристалів, енергетичний менеджмент, реформування структур і систем трансферу технологій, розробка ортопедичних імплантатів, спільні археологічні дослідження доби залізного віку, волоконно-оптичні розробки, проекти з координації великомасштабних експериментів тощо.

Інформація МОНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *