Стрімкий "Розквіт": з першого класу - до Малої академії наук - img 016121 серпня у МОНмолодьспорту відбулося пленарне засідання з питання пріоритетних напрямів діяльності Малої академії наук України, зокрема, інноваційного освітнього проекту «РОЗКВІТ».

У засіданні взяли участь заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту  Борис Жебровський, президент Малої академії наук, народний депутат Станіслав Довгий, президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень, директор Малої академії наук Оксен Лісовий, академік Національної академії педагогічних наук Олександра Савченко, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук Іван Бех, методисти і педагоги дошкільної, початкової та середньої ланок освіти та наукові кореспонденти Малої академії наук.

За словами Оксена Лісового, проект «РОЗКВІТ» спрямований на залучення до науково-дослідницької діяльності не лише учнів старших класів, а й дітей молодшого віку, в тому числі – учнів молодшої школи. «Всі ми добре розуміємо, що, працюючи лише зі старшокласниками, ми втрачаємо значну частину дітей, які могли б бути юними дослідниками й у майбутньому поповнити лави української науки. Мала академія наук України поставила перед собою завдання зменшити ці втрати», – наголосив він.

Незважаючи на інноваційність проекту, Борис Жебровський розповів: «У роботі багатьох колективів, особливо міста Києва, я можу навести приклади таких експериментів ще десятирічної давності. Їх уже давно розпочали, спробували, відчули та знають».

Утім, Борис Жебровський зазначає, що втілення такого проекту тісно пов’язане з великою кількістю труднощів, зокрема, з необхідністю індивідуального підходу до кожної дитини. «Це – дуже тонка, ювелірна робота», – зауважив заступник міністра.

Щодо необхідності такого методу роботи виступив Василь Кремень. За його словами, цей експеримент дасть можливість не лише засвоювати отримані знання, а й розвинути навички до навчання протягом усього життя, постійно отримуючи інформацію, і, що ще важливо – вміння практично застосовувати її відповідно до реалій життя. Він наголосив, що завдяки цьому ціла країна почне розвиватися динамічніше, оскільки мільйони людей ефективніше виконуватимуть роботу, що буде їм подобатися.

Про важливість адаптування системи освіти відповідно до сучасності розповів Станіслав Довгий: «Проблеми реформування освіти, змін, інновацій – вони  тривожать людство скільки є система освіти, скільки є школа, і періодично виникають питання, як нам змінити освіту, щоб вона адекватно готувала до сьогоднішніх реалій», – пояснив він і розказав про цілу низку друкованих видань, розроблених у рамках проекту, як-то серія «Зростаємо дослідниками» для дітей дошкільного віку, науково-методична література для вихователів та інші.

Масштабність проекту з часом збільшується, його результативність – підвищується, про що вже тепер  свідчить обсяг  роботи Центру технологій і методик реалізації дослідницького підходу в освіті «РОЗКВІТ».

Довідково:

Всеукраїнський інноваційний освітній проект Малої академії наук України «РОЗКВІТ» є однією із форм освітньої діяльності установи пропедевтично-формувального напряму.

Основна мета проекту «РОЗКВІТ» полягає у розробці системи розвитку та формування в дітей навчально-дослідницьких умінь в умовах спеціально змодельованого освітнього середовища навчально-дослідницької діяльності, функціонування якого здійснюється з використанням інформаційно-освітнього простору Малої академії наук України.

Програма «РОЗКВІТ» проектується для розвитку дітей старшого дошкільного віку, молодших школярів, учнів основної школи, а також для фахового зростання педагогів, формування в них компетентностей, до складу яких входять уміння моделювати сучасний інтерактивний процес навчання, сприяти розвитку здібностей і обдарувань дітей, формувати у вихованців дослідницькі уміння та цілеспрямовано долучати їх до навчально-дослідницької діяльності.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Один коментар до “Стрімкий "Розквіт": з першого класу – до Малої академії наук”
  1. Щодо Малої академії наук, то згодна з заступником міністра п. Борисом Михайловичем Жебровським – справді, ця робота потребує ЮВЕЛІРІВ-ВЧИТЕЛІВ, але “підкидати” діткам ідеї для пошуково-дослідницького підходу до вивчення того чи іншого предмету має право на життя. Хотілося подякувати Державному центру МАН та директору Ін-ту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України – Станіславу Довгому за друкування чудо-книги колекціонера-літературознавця, історика і пошуковця Ю.В. Пядика “Українська поезія кінця 19 ст. середини 20 століття” – потрясаючий проект! Чекаємо наступні томи з нетерпінням. Бачимо чудові плоди від співпраці науковців і освітян – Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України найшли гарних друзів-однодумців. З повагою, Екс-керівник МАН Києва, Хорозова О.М.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *