До початку вересня 2016 року МОН планує запустити тестову версію національного репозитарію академічних текстів і почати підвантажувати туди роботи, про це розповіла перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун під час прес-брифінгу «Наступ на плагіат: в Україні створюють єдину базу всіх наукових робіт».

Завдяки партнерству з Microsoft Ukraine вартість розробки програмного забезпечення репозитарію становить 180 тисяч гривень. Після цього протягом певного періоду ми сплачуватимемо по 20 тисяч гривень щомісяця за доопрацювання та використання репозитарію, але університети та наукові установи користуватимуться репозитарієм безкоштовно”, – зазначила Інна Совсун.

Головна мета створення національного репозитарію – упорядкування єдиної бази наукових текстів, із якою зможуть працювати антиплагіатні програми.

Найбільша складність, перед якою постають як приватні компанії, які працюють у цій сфері, так і окремі університети, які здійснюють перевірку антиплагіатними програмами, – це те, що немає бази текстів, із якими можна порівнювати роботи. Допоки нема з чим порівняти, будь-яке програмне забезпечення не гарантуватиме якісного результату. Зараз у приватних компаній, які займаються антиплагіатом, та в деяких університетів є свої невеличкі репозитарії текстів, але це, з погляду ефективності, не можна порівняти з єдиним національним репозитарієм”, – пояснила Інна Совсун.

Програмне забезпечення репозитарію вже розробляє Microsoft Ukraine. Генеральний директор Microsoft Ukraine Надія Васильєва зазначила, що для цього компанія використовує “хмарні технології”, які можуть значно заощадити час на створення ресурсу, оскільки в іншому випадку треба було б будувати повноцінну інфраструктуру. В основу єдиної бази будуть покладені програми  Microsoft Office 365 і Microsoft Azure.

Також Надія Васильєва зазначала, що між МОН і Microsoft Ukraine було підписано додаткову угоду, що гарантує надійність репозитарію на 99,9 %.

Під час свого виступу Інна Совсун наголосила, що проблема плагіату наразі дуже гостро постала як в українській освіті, так і в українській науці. За її даними, близько 90 % студентів в тій чи іншій формі використовують плагіат. У деяких випадках це може бути свідоме копіювання чужих текстів, іноді  це банальне завантаження рефератів з Інтернету.

Інколи проблема дещо складніша – студенти просто не знають, що вони “плагіатять”. Наприклад, соціологічні дані свідчать, що 60 % студентів вважають, що, якщо вони скопіювали чужий текст, але в реченні переставили слова місцями, то це вже не плагіат. Приблизно така сама частка студентів думає, що якщо вони переклали текст з іншої мови, то це також не плагіат», – розказала Інна Совсун.

На її думку, виникла ситуація –  проблема академічної культури в цілому, яку треба виправляти. В перспективі, саме репозитарій стане системним рішенням, що дасть поштовх до якісних змін.

У найближчій перспективі до репозитарію планується завантажити тексти дисертацій і статей. Усі дисертації, що захищалися після 2014 року – після прийняття Закону “Про вищу освіту”, – вже є онлайн на сайтах університетів. Їх першими завантажать до репозитарію, де вони знаходитимуться у відкритому доступі.

Дисертації, що захищалися до цього часу й не мусили бути відкритими, не матимуть такого доступу, але завдяки їх завантаженню до єдиної бази можна буде здійснювати повноцінну  антиплагіатну перевірку.

Схожа ситуація з науковими статтями. Деякі журнали обмежують доступ до своїх текстів, тому прочитати їх онлайн через репозитарій буде неможливо. Однак усі тексти завантажуватимуться до єдиної бази та будуть доступні для антиплагіатної перевірки. Наукові статті, що знаходяться у відкритому доступі за згодою авторів і власників видань, будуть доступні онлайн і в репозитарії.

Пізніше МОН планує додати до єдиної бази також роботи студентів вишів – бакалаврські та магістерські роботи.

Студентські роботи так само мають бути зведені до єдиної бази текстів. Очевидно, що вони не мають знаходитися у вільному доступі, тому що це навчальний процес, студенти вчаться писати і ми не повинні їх судити надто суворо. Однак наше завдання – гарантувати, що студенти самі пишуть свої тексти, а не просто позичають їх у друзів з інших вишів. Саме тому студентські роботи, в перспективі, також потраплятимуть до репозитарію”, – додала Інна Совсун.

Довідково: 22 липня 2016 року уряд підтримав пропозицію Міністерства освіти і науки України щодо створення Національного репозитарію академічних текстів і прийняв відповідне рішення.

Передбачається, що витрати, пов’язані зі створенням і введенням в експлуатацію Національного репозитарію академічних текстів, будуть здійснюватися в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерством освіти і науки на 2016 та подальші роки.

У міністерстві наголошують, що для університетів і наукових установ користування репозитарієм буде безкоштовним.

Інформує прес-служба МОН України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *