Для правників планують ввести єдиний зовнішній кваліфікаційний іспит, який після закінчення магістратури складатимуть усі юристи. Передбачається, що лише за результатами цього іспиту випускники зможуть отримати диплом і допуск до професійної діяльності. Ці питання обговорювали  на засіданні спеціально створеної робочої групи в МОН.

“Складання єдиного кваліфікаційного іспиту має стати першим кроком у доступі до професії. Тобто за результатами цього іспиту має оголошуватися конкурс на основні правничі професії: суддя, адвокат, прокурор і нотаріус. Зараз для доступу до суддівської професії  є два іспити – відбіркові іспити і на відповідність кваліфікаційним вимогам. Так от, цей відбірковий іспит має замінити єдиний кваліфікаційний іспит. Наприклад, припустимо, що оцінювання проводитиметься за 100-бальною системою, і судді оголошують конкурс на заміщення посади судді та встановлюють, що на цей конкурс можуть подаватися ті випускники, які отримали за результатами кваліфікаційного іспиту не менше 90 балів. Так само порогові бали зможуть встановлюватись і на інші правничі професії”, – зазначила член робочої групи, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.

Планується, що успішне складання  кваліфікаційного іспиту стане перепусткою до посад в органах державної влади та місцевого самоврядування, де потрібна вища юридична освіта.

Згідно з робочим варіантом концепції, заочна форма навчання для юристів має зникнути взагалі.

Давайте чесно скажемо – у нас катастрофічно знизився рівень вимог до студентів, особливо до заочників. І це не тільки проблема юридичної освіти. Той рівень вимог і контролю, що є на заочній формі, не дає нам можливості говорити про перспективу отримання якісної юридичної освіти в такому форматі”, – зазначає перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун.

mg-0056-03.08.2016

Також обговорювалась ще одна революційна пропозиція – обмежити кількість контрактних місць. Експерти пропонують встановити максимальний поріг – щоб гранична чисельність контрактників не перевищувала обсяг місць держзамовлення. Таким чином, спочатку формуватиметься держзамовлення – його обсяг ставатиме орієнтиром для визначення кількості контрактників.

Експерти зазначають, що зараз університети використовують попит на юридичні спеціальності для  заробітку, приймаючи абітурієнтів із вкрай низькими балами ЗНО. Подібне ставлення дискредитує професію і може призводити до зменшення якості освіти, тому вже давно виникла потреба в механізмі, що допоміг би вирішити ці проблеми.

Це не остаточний перелік змін,  робота над концепцією триває. До складу робочої групи, що працює над концепцією вдосконалення юридичної освіти для фахової підготовки правника, входять представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Вищої ради юстиції, Асоціації правників України, проекту USAID “Справедливе правосуддя”, Координатора проектів ОБСЄ в України та юридичних факультетів українських вишів.

Нагадуємо, що в основу кваліфікаційного іспиту для правників планується покласти пілотний проект вступу на магістратуру за спеціальністю “Право”, що відбувався цього року, за технологією ЗНО.

Повідомляє прес-служба Міністерства освіти  і науки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *