В Україні вже давно назріла потреба створити міжнародно визнаний сертифікаційний іспит з української мови як іноземної. Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, виступаючи перед учасниками VI Всесвітнього форуму українців 20 серпня в Українському домі. Читайте також: “Нова українська школа”. Нам потрібен не тюнінг системи, а нові результати, – Лілія Гриневич «Коли я буваю на таких заходах, то завжди відчуваю гордість за те, що люди, які щоденно говорять цілим спектром світових мов, розмовляють між собою українською. В такі моменти я стаю певна, що українська мова повинна мати статус мови міжнародного спілкування. Нещодавно ми затвердили загальноосвітній стандарт української мови як іноземної, відповідно до європейських рекомендацій, однак нам ще належить створити міжнародно визнаний сертифікаційний іспит з української мови як іноземної. Таким чином, ми зможемо запросити ще більше представників різних народів вивчати нашу мову, знайомитися з Україною як сучасною європейською нацією», – розповіла Лілія Гриневич. Представники діаспори підтримали цю ініціативу та наголосили, що створення такого іспиту буде важливим не лише для іноземців, які цікавляться Україною, але й для представників української діаспори. Читайте також: ЗНО-2016. Підсумки засвідчили нерівність у доступі до якісної освіти між містом і селом «Конче потрібно розробити й укласти стандарти на знання української мови, своєрідний український аналог TOEFL. Окрім того, потрібно в достатній кількості і на належному рівні розробити посібники із вивчення української мови як іноземної, бо для значного числа діаспори вона вже є такою, яку треба вивчати як іноземну», – наголосив голова української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний. Читайте також: Лілія Гриневич зустрінеться з федеральним міністром освіти і досліджень Німеччини Довідково: Стандарти й Програми з української мови як іноземної, розглянуті колегією Міністерства освіти і науки України у 2014 році, містять мінімум обов’язкових вимог до мети й змісту навчання української мови як іноземної на рівнях, визначених CEFR (Common European Framework of Reference) і рекомендованих резолюцією Ради ЄС (листопад 2001 р.) для створення національних систем оцінки мовної компетенції. Вони становлять собою системний багатокомпонентний опис цілей комунікативно-орієнтованого навчання мови, в основу якого покладена модель мовленнєвої поведінки носія української мови у сфері щоденного спілкування як орієнтир для іншомовного комуніканта. Детальніше про це можна дізнатися тут. Інформує прес-служба МОН України Читайте також: Майбутнє української економіки прямо залежить від розвитку математичної та природничої освіти, – Лілія Гриневич