Як допомогти вчителю початкових класів розпочати новий навчальний рік за оновленими програмами? На що насамперед звернути увагу? На ці запитання не втомлюються відповідати фахівці МОН і модератори з розвантаження програм. Цим питанням був присвячений і семінар-інструктаж «Початкова освіта на сучасному етапі», який днями провели у МОН для методистів Інститутів післядипломної педагогічної освіти. Читайте також: Розвантажені та оновлені програми початкової школи обговорили понад 1600 осіб Майже всі промовці наголошували: цей рік, образно кажучи, є генеральною репетицією перед значно більшими змінами – державних стандартів. Тому не варто боятися змін, не треба лякатися панічних коментарів під оновленими програмами та в соцмережах. В оновлених програмах «розчарувалися» ті, хто боїться будь-яких змін і завжди «розчаровується» в усьому новому. Зміни ж насамперед стосуються ідеології початкової освіти – дітям уже не потрібно бути однаковими, читати з однаковою швидкістю, знати лише одне правильне рішення задачі тощо. Початкова освіта нарешті визнає, що всі учні – різні, і що важливі якісні, а не кількісні показники, що передусім – свобода вчителя і повага до дитини. – Кардинально змінені цілі навчання дітей, – наголошує заступник міністра Павло Хобзей. – Перша – дати творчу свободу вчителю, друга та головна – у кожному учневі потрібно бачити особистість. Читайте також: Математика без зазубрювання, українська мова без застарілих слів. Нові програми для початкової школи Роль методистів у мотивації вчителів щодо творчої роботи – ключова. На думку Павла Кузьмовича, саме від їхньої роботи залежить 50 % успіху педагогів. І нині спільне завдання фахівців міністерства та методистів – «озброїти» вчителя необхідними матеріалами. Павло Хобзей нагадав, що знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми (їх самостійно визначає вчитель) і дублювання змісту в навчальних предметах «Основи здоров’я», «Я у світі», «Природознавство». Ключовими змінами також є те, що процес навчання привели у відповідність до вікових можливостей молодших школярів, а термінологію програм – уніфікували. Читайте також: АПН та педагогічні університети приєднаються до проекту з розвантаження програм Павло Кузьмович пояснив методистам інститутів післядипломної освіти: щоб оновлені програми запрацювали, вчителі повинні по-новому організувати свою роботу. Часто педагоги будують навчальний процес «від підручника до календарного плану» і лише інколи заглядають у програму. Має ж бути навпаки – навчально-методичне забезпечення має ґрунтуватися саме на навчальній програмі. Календарне планування: «шпаргалки» не буде Про те, на що саме звернути увагу вчителів, методистам розповідали модератори розвантаження програм. Учитель початкових класів Київського НВК № 240 «Соціум» Любов Гайова розповіла, що не варто хвилюватися щодо введеного в програму есе (замість твору-роздуму чи опису). – Есе не заганяє дитину в рамки, тому для початкової школи підходить якнайкраще, – переконує Любов Андріївна. – Тим, хто все ще не зрозумів, що ж це таке, теж не варто боятися: нині йде робота над підготовкою спеціального посібника і незабаром він буде у школах. Також Любов Гайова радить не пропускати сторінки в підручниках, що стосуються вилучених тем. На її думку, текстовий матеріал можна використати для вивчення інших тем. Наприклад, матеріал, який стосувався тем «Дієвідміна» та «Змінювання дієслів», можна використати для закріплення дієслівних, часових форм, числових форм. Чимало тем із першого і другого класу перенесено в третій клас. Це зроблено, зокрема, для того, щоб дати вчителю більше часу для мовлення на уроках. – Саме в перших класах треба навчити дитину любити рідну мову, – переконана Любов Гайова. – Щоб у дитини зміцніло бажання говорити рідною мовою, потрібно більше читати, слухати, завчати напам’ять. Для цього раджу використовувати авторські, театральні аудіозаписи. Дуже хвилює вчителів і питання календарного планування. Любов Гайова розповідає, що багато вчителів і методистів звертаються з проханням розробити календарне планування з української мови. Запитують також – що робити з молодими спеціалістами, яким буде складно зробити календарне планування на рік. Не варто робити з цього проблему, вважає Любов Андріївна. Методичні ради в школах, колеги, заступники директорів можуть допомогти недосвідченим педагогам. А для фахівця зі стажем самостійне планування власної роботи – лише додатковий «плюс». Із проханнями скласти уніфікований календарний план освітяни звертаються і до модератора з розвантаження програми «Літературне читання» Наталії Пархоменко. Вона також відповідає: уніфікованого (для району, області чи країни загалом списку) календарно-тематичного плану та списку творів для літературного читання бути не може. Учитель нарешті сам може обирати твори, які він опрацьовуватиме з дітьми, і такий план повинен скласти особисто. – Це добре, адже можливість вибору літературних творів розширює умови формування читацької культури учня, – переконана Наталія Пархоменко. Утім, певні складнощі в самостійному укладенні календарного плану спершу все ж можуть виникнути, адже вчителю доведеться ухвалювати рішення щодо художньої, виховної і дидактичної цінності того чи іншого твору. Тому Наталія Пархоменко планує зробити додаток до програми, в якому напроти імені автора буде вказано конкретний твір, щоб учителю було простіше зорієнтуватися. Програма з математики: сформувати вміння обчислювати Не зважати на нервові коментарі щодо оновленої програми з математики закликає вчителів і методистів і науковий консультант із розвантаження цієї програми, науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України Оксана Онопрієнко. Вона радить читати тексти самих оновлених програм. Принцип «ножиць», покладений в основу розвантаження, полягає в тому, щоб давати за необхідності більше матеріалу, а оцінювати – лише необхідний мінімум. Цей мінімум «прописано» у правій колонці програми, знайти і переглянути вимоги щодо оцінювання можна в кілька «кліків» комп’ютерною мишкою. За словами Оксани Онопрієнко, деякі ЗМІ підняли хвилю нерозуміння щодо скасування вимоги в першому класі заучувати таблиці додавання і віднімання. Мовляв, «діти розучаться рахувати». Нічого подібного! У програмі не акцентовано увагу на заучуванні, бо важливіше сформувати вміння обчислювати, ніж удаватися до механічного запам’ятовування. Також науковець радить методистам зіставити зміст програми і підручника та визначити, чи є в ньому необхідні завдання для реалізації новацій. Подорожувати краєм і галактикою Дуже уважно читати програму радить і модератор розвантаження програми «Природознавство», доцент кафедри педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Дарія Біда. Вона пояснює методистам, що проектна діяльність винесена за рамки програми. Але вона є важливою, оскільки навички з такої діяльності знадобляться дитині в житті. І радить пояснити вчителям, що не варто чекати, доки цікаві теми для проектів «підкаже» методист, а шукати їх разом із учнями. Також Дарія Біда радить звернути увагу на перший розділ для другого класу «Спостереження за порами року». Програма складена так, що дитина вивчає природознавство за порами року, і саме в цьому розділі дано інструментарій для роботи протягом навчального року. Пройти його механічно за місяць-два – означає залишитися без матеріалу, зібраного для всіх пір року. Цей розділ має «розпорошитися» на весь рік. Ще одна новація – узгодження програм з природознавства й інформатики. Починаючи з другого класу, на уроках інформатики вивчатимуть пошук зображень, текстів, відео в Інтернеті, знаходитимуть рідний край на картах, орієнтуватимуться в картах сузір’їв, планет. І, що вчора здавалося фантастикою, навчаться робити на карті мітки та позначення. – Дитина зможе «подорожувати» не тільки своїм краєм, а й усією Сонячною системою, – з оптимізмом розповідає науковець. – Сучасні технології дають таку можливість. Але це стане реальністю, коли вчитель прийме зміни і застосовуватиме інновації на уроках. Методисти отримали книжечки «Екоказки» і «Екопроекти», в яких зібрано кращий досвід учителів, які викладають цей предмет у школах. Скоро ці матеріали можна буде знайти на сайті EdEra. Методисти з різних областей запитували: як працювати з класними журналами за новими програмами, чи зміняться критерії оцінювання роботи учнів? Заступник директора Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Наталія Бєскова заспокоює: правила ведення журналу не змінюються. Методичні ж рекомендації щодо програм та інструкції оцінювання надійдуть в обласні управління освіти до початку нового року. І фахівці МОН, і науковці, і громадські активісти переконані, що більшість освітян підтримує зміни в початковій школі. Власне, це показало обговорення під час розвантаження програм: в Україні є «критична маса» активних учителів, які, замість скаржитися на застарілі норми, готові приділити час, застосувати свій досвід і знання, щоб змінювати школу на краще.  Світлана Галата, газета «Освіта України»