Стипендіальне забезпечення – одна з найскладніших тем з погляду суспільного резонансу. Дискусії із цього питання набули нової якості після ініціативи Міністерства фінансів, яке запропонувало змінити звичну систему. Зараз триває бюджетний процес, і суспільство цікавить, що ж матимемо «на виході».

Спочатку дозволимо собі кілька міркувань. По-перше, те, що бюджетна ситуація зараз складна – ні в кого сумнівів не викликає. При цьому своїм пріоритетом держава сьогодні визначає національну безпеку й оборону, тож  на цій сфері не зекономиш. Тому гасла на кшталт «гроші на навчання, а не на війну» у нинішній ситуації щонайменше є недоречними. Але вони лунають. Зокрема, це сталося минулого тижня під час публічної дискусії щодо стипендіального забезпечення в Українському кризовому медіа-центрі.

По-друге, навіть в умовах соціально-економічної кризи потрібно зробити все можливе, щоб зекономлені кошти (на стипендіях чи інших видатках) залишилися у сфері освіти. А щодо раціонального й ефективного використання коштів (у цьому контексті постає і питання реформування стипендіального забезпечення) варто ініціювати фахові дискусії.

Але повернімося до передісторії. Механічного скасування академічних стипендій, яке пропонувало Міністерство фінансів у інструктивному листі про підготовку запитів до проекту державного бюджету на 2017 рік, МОН не підтримало. На цьому неодноразово наголошувало керівництво міністерства. Натомість позиція освітнього відомства – порядок стипендіального забезпечення цілком можливо зробити раціональнішим.

 Змінити правила гри

Під час брифінгу в Кабміні перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець прокоментував питання про майбутнє стипендій.

Мінфін справді хоче змінити систему стипендіального забезпечення, щоб наблизитись, як вони вважають, до європейських правил гри, – розповів Володимир Віталійович. – Орієнтовно (зараз це питання дискутується) академічні стипендії будуть отримувати студенти за найвищі успіхи у навчанні. Можливо, буде гарантована стипендія для студентів інженерних, природничих, освітніх спеціальностей. Академічна стипендія може бути передбачена і для тих, хто успішно навчається, але їхні родини мають невисокі доходи. Нині ми працюємо над відповідним порядком. Наприклад, якщо дитина із Закарпаття навчається в Києві, має батьків-учителів, які отримують невисоку зарплату, то без стипендії, вона, скоріше за все, вчитися не зможе, якщо не матиме додаткових джерел доходів. Тому вона потребує підтримки. Очевидно, що в такому разі будуть перевірятися доходи родини.

При цьому чинну систему перший заступник міністра вважає багато в чому несправедливою. Як аргумент наводить ситуації, коли на деяких гуманітарних факультетах стипендії отримують 85% бюджетників, а на природничих – 43%. Також Володимир Ковтунець ставить питання – чи повинні отримувати стипендії діти «екстремально» багатих людей.

Якщо за особливі успіхи, перемогу на олімпіаді, цікаву наукову роботу, то – так, – вважає він. – Але просто так, лише за четвірки, мені здається, це не зовсім справедливо.

Соціальна стипендія, гарантована законодавством, за словами Володимира Ковтунця, залишиться. Більш-менш прийнятна сума коштів на виплати стипендій, за його словами, попередньо погоджена. Конкретних цифр перший заступник міністра поки не на називає, проте констатує: стипендії будуть, але порядок їх нарахування прагнутимуть зробити раціональнішим.

 Чи будуть «студсубсидії»?

Отже, контури можливого стипендіального забезпечення поки лише вимальовуються. Наскільки буде зменшено кількість отримувачів, і чи буде при цьому збільшено розмір академічної стипендії – на ці питання сьогодні важко дати однозначну відповідь.

Ідеться про те, як ефективно використати кошти, котрі платники податків сплачують до державного бюджету, – зауважив заступник міністра фінансів Сергій Марченко під час виступу в Українському кризовому медіа-центрі. – Щодо питання стипендіального забезпечення потрібні тривалі й системні дискусії. Зараз ми їх ведемо, зокрема і з МОН. Думаю, що ми зможемо вийти на певну формулу. Питання економії також стоїть на порядку денному, але воно є не настільки актуальним, як питання ефективності використання цих коштів. Скажімо, якщо не платитимемо академічні стипендії 80% студентів, то підвищуватимемо ці виплати найкращим, аби підвищити їхню мотивацію.

Щодо можливої підтримки на кшталт нинішніх субсидій на сплату комунальних платежів, то Сергій Марченко розповідає, що в Мінфіні розробляється проект верифікації всіх соціальних виплат. Сьогодні активно наповнюють бази даних, реєстри, щоб не тільки проводити верифікацію неправильно нарахованих сум якихось допомог, а і створити постійно діючу систему, яка дасть змогу упередити можливості зловживань.

Ми не будемо підтримувати «сірість» і ситуацію, коли 75 відсотків бюджетників отримують стипендії просто тому, що вони навчаються, – зауважив заступник міністра фінансів.

 Поглянути комплексно

Директор Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров вважає, що можливі зміни стипендіального забезпечення слід розглядати в контексті реформування державного фінансування вищої освіти взагалі. «Надалі питання в тому, як найефективніше з точки зору якості вищої освіти, підтримки талановитої молоді реформувати стипендіальне забезпечення», – наголосив під час згаданої публічної дискусії Олег Ігорович.

Виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний також закликає розглядати проблему комплексно. При цьому він акцентує увагу на дисбалансах, що сформувались у системі нашої вищої освіти, зокрема, наводить інформацію – в бюджеті вишів капітальні видатки зараз становлять лише 0,3 відсотка, натомість витрати на стипендії – 30 відсотків.

Мені здається, студентам вигідніше мати обладнання, ніж стипендії. При таких капітальних видатках у вишах не буде якісної освіти, – зауважує експерт.

Ще один приклад, який наводить Єгор Стадний: із коштів, які держава виділяє на підготовку одного медика у виші на рік, 8,7 тисячі гривень іде на стипендію, залишаються неповні 12 тисяч. І як тут вести мову про якість медичної освіти?

Далі виправдовувати чинну систему не можна, – вважає експерт. – Нам треба уникати популізму. Я за те, щоб вивільнені кошти залишались у системі освіти. Але треба бути сміливішими щодо їхнього перерозподілу. В стипендіях, зокрема соціальних, я бачу питання доступу до вищої освіти для тих, хто не може вступити в той чи інший виш, адже нема за що жити в певному місті. Узагалі, у більшості розвинених країн акцент робиться саме на соціальних стипендіях. Щодо академічних стипендій: вважаю, що їх потрібно менше, але більшого розміру, що справді мотивуватиме молодь. Скажімо, у сусідній Польщі академічну стипендію отримують 10 відсотків студентів. А 2 тисячі гривень, наприклад, – це значно потужніша мотивація, ніж 825.

 Отримувати за рейтингом

Структурно змінити стипендіальну систему, але при цьому не зменшувати обсяг видатків на стипендії – така позиція всіх сторін широкого обговорення, яке відбулося 22 серпня у Національному педагогічному університетів імені Михайла Драгоманова з участю студентських лідерів з різних регіонів України.

Президент Української асоціації студентського самоврядування Микита Андреєв від імені УАСС презентував одне з бачень зміни системи нарахування стипендій, розроблене правлінням цієї організації. Отже, пропонується складати рейтинг студентів у розрізі спеціальності-курсу, за яким вони і отримуватимуть кошти. Як варіант в УАСС пропонують, аби підвищену стипендію у розмірі прожиткового мінімуму отримували перші не менше 5% студентів рейтингу.

«Таким чином ми виконаємо одразу дві норми Закону «Про вищу освіту»: по-перше, стипендія має нараховуватися за рейтингом, по-друге, хоча б підвищена стипендія була на рівні прожиткового мінімуму», – зауважує перший віце-президент Української асоціації студентського самоврядування Олександра Новик.

Від себе додамо: такий підхід справді має право на життя, адже, скажімо, умовна четвірка, яку студент отримав, навчаючись у провідному технічному виші, «важить» значно більше, ніж, скажімо, п’ятірка на гуманітарному факультеті регіонального ВНЗ.

 Позиція профспілок

Освітянська профспілка також відреагувала на ініціативи Мінфіну. В листі до Прем’єр-міністра ЦК профспілки зауважив, що реалізація відповідних заходів яких призведе до звуження прав осіб, які навчаються.

У листі наголошується, що під загрозою опинилися понад 426 тисяч студентів вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації та більш ніж 103 тисячі студентів І–ІІ рівнів акредитації, які на початок 2015–2016 навчального року отримували академічні стипендії.

«Забезпечення стипендіями лише студентів із числа вразливих верств населення є дискримінацією та порушенням гарантій Основного закону держави», – зазначають у профспілці.

Голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь під час прес-конференції зауважив, що заплановане підвищення тарифів на комунальні послуги згубно вплине на фінансовий стан і сімей і, відповідно, студентів, тож у таких умовах вести мову про зменшення рівня охоплення стипендіями неприпустимо.

P.S. Найближчим часом нас очікує цікавий бюджетний процес і запеклі дискусії, і не лише щодо стипендій. 31 серпня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зауважив, що Кабмін готує чесний, реалістичний проект Державного бюджету на 2017 рік і планує без затримки внести його на розгляд Верховної Ради. Серед пріоритетних напрямків, що закладаються до структури кошторису держави, глава уряду назвав і освіту.

 Дмитро Шулікін, «Освіта України»

Читайте також: Мінфін хоче скасувати не лише стипендії, а й бюджетну форму навчання у магістратурі

Читайте також: Не пропущу бюджет на наступний рік, у якому буде скасування стипендій, – Петро Порошенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *