Чи багато дітей, закінчуючи школу, визначилися із майбутнім фахом? Соціологічні дослідження свідчать, що таких – меншість. Отже, значення профорієнтаційної роботи в закладах освіти за таких реалій важко переоцінити. Нещодавно стартувала апробація комплексної профорієнтаційної діагностичної програми для старшокласників «Абітурієнт», у якій беруть участь 12 шкіл Києва, Черкас і Київської області.

91% громадян України працюють не у тій сфері, де можуть максимально проявитися їхні природні здібності, повністю реалізуватися інтелектуальний та творчий потенціал, де людина може бути найбільш корисною для себе і держави. Таку цифру навів директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки Юрій Кононенко під час наради щодо апробації програми у МОН. Він також зауважив, що міністерство зацікавлене в інноваціях, зокрема, й у такій важливій сфері, як профорієнтація. Тут висловлюють сподівання, що ця, а також інші програми, які використовуються у навчальних закладах, сприятимуть якісному покращенню ситуації.

Отже, згідно з наказом МОН від 23 серпня №1016 протягом вересня листопада цього року передбачається апробація програми. Тим самим наказом затверджено і перелік шкіл, а також алгоритм проведення апробації.

КПД «Абітурієнт» – комп’ютеризована діагностична система, призначенням якої є: науково обґрунтований з точки зору психології достовірний прогноз навчальної та професійної успішності особистості в різних сферах діяльності.

Як розповіла автор програми, психолог, науковий співробітник Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України Наталія Бєльська, діагностична система складається із трьох психодіагностичних тестів, що досліджують: по-перше, інтереси, схильності, цінності; по-друге, рівень розумового розвитку(IQ), структуру здібностей, ступінь засвоєння шкільної навчальної програми; по-третє, особистісні особливості і характер.

Якщо ми даємо прогноз професійної успішності дитини, це означає, що її здібності відповідають схильностям, і все це має відповідне особистісне забезпечення, – зауважила Наталія Анатоліївна. – Для кожного виду діяльності є відповідний комплекс необхідних, професійно важливих якостей. Наприклад, людина зі слабкою нервовою системою, замкнута, нерішуча не зможе тривалий час працювати у педагогіці.

До речі, з проблемою вірного вибору професійної траєкторії нині стикаються в усьому світі. Наталія Бєльська наводить приклад США – країни з потужною ринковою економікою. Так ось, 2 із 3 підприємців там «прогорають». «Справа не в тому, що людина – не розумна, – зауважує Наталія Бєльська, – а в тому, що її психотип, структура особистості не відповідають обраному типу діяльності».

 Структура тесту

Розглянемо детальніше кожен із трьох субтестів. Інтереси і схильності досліджуються з допомогою модифікованого варіанта тесту професійних уподобань Джорджа Холланда (МТПП), який використовується в усьому світі. Українські розробники дещо вдосконалили тест – Холланд виділяє 6 напрямів професійної діяльності, а вітчизняна модифікація – 8.

Отже, у наших старшокласників досліджуватиметься ступінь вираженості інтересів і схильностей до таких типів професій: підприємницькі (бізнес та управління); пов’язані з ризиком; соціальні (педагогіка, медицина, обслуговування); конвенційні (економіка, право, держслужба), інтелектуальні (наука, аналітика), артистичні (творчі), техніко-реалістичні (технічні системи та об’єкти), природньо-реалістичні (живі системи).

Другий субтест, який перевіряє рівень IQ і структуру здібностей, – найоб’ємніший з усіх трьох і займає левову частину часу на виконання всіх завдань. Він досліджує ступінь засвоєння шкільної навчальної програми та рівень готовності до вступу у виш.

Тестів на IQ нині багато, зокрема в інтернеті, – зауважує Наталія Бєльська. – Але всі вони без нормативів, інтерпретації і не дають можливості зробити висновок, який нам потрібен – наскільки дитина готова до вступу до ВНЗ.

Отже, тест визначає рівень розумового розвитку в цілому, а також рівень розвитку конкретних інтелектуальних здібностей: загальної обізнаності та ерудиції, об’єм лексикону; здатності до встановлення аналогій; здібності до класифікації та узагальнення (від часткового до загального); здібності до встановлення ієрархічних відношень (від загального до часткового); математичних здібностей; техніко-конструктивних здібностей і просторового мислення.

І, нарешті, останній субтест проводиться за методикою 16-факторного особистісного опитувальника Кеттела. Його функція – виміряти особистісне забезпечення заявлених інтересів (або відповідність індивідуального особистісного профілю типовому професійному).

 Звіт і інтерпретація

За результатами тестування кожного учня автоматично генерується повний звіт обсягом 10–15 сторінок, що містить докладний опис результатів, включаючи інтерпретацію кожного психологічного показника у кожному тесті.

У звіті зіставляються виявлені інтереси і тип особистості, виявляються ступені особистісного забезпечення професійних орієнтацій.

Важливий момент: у звіті наявні рекомендації з особистісного росту в разі виявлення потенційних психологічних проблем. Заключне резюме містить прогноз потенційної навчальної та професійної успішності, а також конкретні рекомендації щодо вибору професії (профілю навчання).

Отже, ця програма інтерпретує результати замість досвідченого психолога, – резюмує Наталія Бєльська. – Використовувати звіт теоретично може й людина без спеціальної підготовки.

 Організаційні моменти

Завідувач сектора організації заходів Інституту модернізації змісту освіти Олена Артеменко ознайомила учасників наради, серед яких були директори шкіл, що беруть участь в апробації, з деякими організаційними моментами. Отже, час тестування складає приблизно 70–90 хвилин. Для того, щоб розпочати роботу з «Абітурієнтом», необхідно увійти у систему за посиланням (www.cleverdia.com) і пройти процедуру реєстрації.

Олена Артеменко наголосила – участь одинадцятикласників у тестуванні є добровільною. Відповідальний за проведення апробації КПД – шкільний психолог, у разі його відсутності – заступник директора або класний керівник. Технічний супровід здійснює вчитель інформатики або інший працівник закладу, визначений адміністрацією загальноосвітнього навчального закладу.

За 3–5 днів до тестування відповідальний за апробацію проводить опитування учнів 11-х класів щодо вибору майбутнього професійного шляху. Власне основне тестування відбувається у позаурочний час групами відповідно до кількості комп’ютерів у кабінеті інформатики.

Одне з основних завдань цього проекту – активізувати роботу школи, – зауважила Олена Артеменко. – Психолог чи інша відповідальна за профорієнтацію особа побачить результат і зможе спланувати свою роботу у відповідному напрямі. Можливо, в 11-му класі тестування проводити вже й запізно. Але завдяки таким заходам буде можливість побудувати систему профорієнтаційної роботи заздалегідь.

Через 3–5 днів після тестування проводиться повторне опитування учнів 11-х класів, які брали участь у тестуванні. На підставі проведеної роботи готується висновок про апробацію програми «Абітурієнт» у відповідному ЗНЗ і надсилається до Інституту модернізації змісту освіти.

У грудні планується подання звіту про апробацію на розгляд Науково-методичної ради з питань освіти МОН, потім прийматиметься рішення про подальшу долю цієї системи, зокрема, про можливість її подальшого використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

 Мовою статистики. Фактори вибору

Наталія Бєльська під час наради навела і деякі статистичні дані щодо професійної орієнтації. Отже, 37,8% старшокласників уже визначилися із професією, 24,4% – не знають, ким стати, 37,8% – не впевнені у своєму виборі. 55% вважають, що знають, які вимоги ставить людині професія, котру вони збираються обрати, але при цьому 70,2% старшокласників хочуть знати про це більше. 88% вважають важливою будь-яку додаткову інформацію, що може вплинути на вибір професійного шляху. Трійка провідних факторів вибору професійного шляху виглядає таким чином: покликання – 84,7%, майбутній дохід (зарплата) – 82,3%, можливість творчості – 51,7%. Приклад батьків займає ледь не останнє місце – його вказали лише 19,2% старшокласників.

83,1% старшокласників вважають для себе найкращою професією ту, до якої у них є здібності. 86% – хочуть дізнатися, які здібності допоможуть їм стати успішними у роботі і яка саме робота підходить їм найбільше. 55% старшокласників самостійно звертаються по допомогу до тестів при вирішенні питання вибору професії.

 Дмитро Шулікін, газета «Освіта України»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *