20 жовтня фахівці Малої академії наук України та Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України провели навчально-практичний семінар із методики розвитку дослідницьких умінь учнів. Захід у рамках проекту «Відкрита освітня лабораторія» відбувся в Полтавському територіальному відділенні МАН. Читайте також: Як удосконалити систему позашкільної освіти, обговорили на Запоріжжі З учителями й учнями шкіл Полтавщини працювали кандидати педагогічних наук – завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань НЦ «МАНУ» Ігор Чернецький і завідувач відділу підтримки обдарованості та міжнародної співпраці ІОД НАПН України Наталія Поліхун. «Одним із пріоритетів сучасної освіти є набуття учнями життєвих компетенцій. Іншими словами, вони мають уміти застосовувати свої знання, щоб вирішити ту чи іншу проблемну ситуацію. Найбільш ефективно ці компетенції формуються, коли діти досліджують щось самостійно. Діяльнісний підхід до побудови шкільних занять розвиває інтерес до здобуття нових знань. Як учителі, так і самі учні ставлять багато різноманітних експериментів, що забезпечує якість навчання. Фактично, це нова матриця навчального процесу», – пояснив Ігор Чернецький. Як навчити дітей проводити дослідження не лише під час факультативних чи позашкільних занять, а й просто на уроках – саме про це дізнавалися педагоги. У пригоді їм стануть методичні підходи й розробки, виконані в Інституті обдарованої дитини і в Малій академії наук. Читайте також: У Запорізькому національному університеті розробляють Кодекс честі Роботу з юнацтвом фахівці спрямували на те, щоб сформувати якомога більше ключових навичок дослідника. Серед них – робота з інформацією, експерименти, оформлення і презентація результатів. Наталія Поліхун розповіла дітям про надзвичайні результати сучасних наукових досліджень. Йшлося також про те, як реалізувати дослідницький проект і представити його на міжнародних конкурсах, які етапи треба пройти для отримання Нобелівської премії. Власне, задавали орієнтир, певну висоту, до якої варто прагнути. Читайте також: Науковці ХПІ виграли грант німецького фонду – 20 000 €   Інший блок семінару був суто практичним. Працювали школярі в командах. Об’єктами дослідження обрали льодові кулі, за якими спостерігали візуально і за допомогою цифрового мікроскопа. Хлопці й дівчата описували зовнішні характеристики, внутрішню структуру, властивості кулі, явища і процеси, які з нею відбуваються. Потім формулювали якомога більше запитань до об’єкта і вчилися обирати з-поміж них дослідницькі. Також учасники семінару ознайомилися з можливостями сучасних цифрових вимірювальних комплексів. Їх активно використовують у школах, вишах і лабораторіях провідних країн світу. Нині ці комплекси стрімко завойовують популярність в Україні. Є вони, зокрема, в арсеналі лабораторного комплексу НЦ «МАНУ» «MANLAB». Читайте також: Наступність між дошкільною і початковою ланками освіти обговорили на конференції в Сумах За допомогою таких приладів школярі з’ясовували поведінку суміші подрібненого льоду і звичайної кухонної солі. Як відомо, сіллю взимку посипають дороги й хідники, щоб лід розтанув. Однак не всі знають, що температура суміші значно знижується. У цьому учні переконалися, вимірявши її датчиком температури, як з’ясували, –16  C. Надалі визначали оптимальне співвідношення солі та льоду, необхідне для того, щоб лід розтанув. Читайте також: Кафедру фізики і астрономії УДПУ імені Павла Тичини очолює новообраний академік НАПН України «Великий акцент робився на мотиваційній складовій. Ми показали дітям, що вони можуть бути успішними. Кожен впорався із завданням, у всіх усе вийшло. Наприкінці учасники оцінювали свою готовність до самостійної дослідницької діяльності за спеціальною шкалою», – зазначила Наталія Поліхун. А вчителям фахівці Малої академії наук та Інституту обдарованої дитини передали інструментарій, за допомогою якого можна підготувати вихованців до самостійних досліджень. За інформацією НЦ «МАН»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу