Міністерство освіти і науки повідомляє, що опитування на тему “Медіаграмотність, демократичні цінності  та громадська активність школярів” серед школярів-підлітків не проводитиметься, адже 3 листопада лист-рекомендація був відкликаний. 

14100469_1237034919673884_9019844513571833369_n 03.10.2016Міністр освіти і науки Лілія Гриневич на своїй сторінці у Фейсбук зазначила: “Міністерство цим питанням займалося ще 2 тижні тому, а третього листопада ми вже відкликали свій лист і навіть оголосили догану. Посадовець, не розібравшись у деталях, продублював листа, що його МОН розіслало ще минулого року. Це реальна проблема, зважаючи на те, що це вже третій технічний прорахунок за останні півтора місяці. Вже очевидно, що це питання треба вирішувати на іншому – системному рівні. Не лише в школі, а й в Міністерстві забагато паперів. Увага розпилюється, а якість роботи падає. Зараз ми працюємо над дебюрократизацією у сфері освіти – будемо повністю змінювати логіку спілкування з місцевими органами влади, школами тощо. Це точно піде на користь усім.

32

Нагадаємо, що лист МОН щодо ідентичного опитування вже надсилався місцевим органам управління освітою 17 листопада 2015 року і пізніше дослідження було проведене українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ».

Дослідження проводилося  для міжнародної мультидисциплінарної консультаційної компанії НІРАС у рамках програми формування медіаграмотності серед школярів, що фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Тоді ж анкеті з ідентичними запитаннями було надано сертифікат Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, дія якого закінчилась 30 червня 2016 року.

Ще раз наголошуємо, МОН відкликав листа-рекомендацію про проведення опитування ще до виникнення публічного обговорення, однак через численні перекручення і виривання даних із контексту додатково інформуємо:

Під час минулого опитування 90 % дітей опитувалися українською мовою. Рішення про наявність російськомовної анкети було прийняте соціологами, адже під час соціологічних опитувань із метою отримання максимально правдивих та відвертих відповідей інструментарій пропонується мовою, зручною для респондента. Російськомовна анкета надавалась за бажанням людини, яка проходила опитування, щоб вона відповідала тією мовою, якою їй комфортніше.

В анкеті подавався перелік ціннісних тверджень різного спектру, а не лише ті, що представлені в медіа та соцмережах. Зокрема, дописувачі не згадували про твердження з анкети:

  • “Я б хотів(ла), щоб Україна увійшла в ЄС”
  • “Школярі повинні брати участь в самоуправлінні школою”
  • “Демократія неможлива без хорошої, вільної журналістики”
  • “Я вірю, що окремо взята людина може впливати на суспільство, в якому живе”
  • “Демократія неможлива без вільної журналістики”

Ознайомитись із повним текстом анкет для 7-9 класів та 10-11 класів.

Важливо зазначити, що попереднє опитування показало переважання патріотичної і демократичної налаштованості української молоді: 47% опитаних підлітків бачать Україну частиною Європейського Союзу. З повними результатами проведеного опитування можна ознайомитись за посиланням http://mymedia.org.ua/articles/proekty/demokraticheskie_tsennosti.html 

Вищезазначене опитування проводилося в рамках проекту MYMEDIA. Його мета – розвиток незалежних ЗМІ та підвищення професійного рівня журналістів. Заходи з медіаграмотності серед учнів старших класів розпочалися в січні 2014 роки шляхом проведення всеукраїнського конкурсу. Переможці конкурсів мали змогу взяти участь в тренінгах із медіаграмотності в м. Києві та у Львівському Медіа Форумі.

Планувалось, що повторне опитування проводитиметься як серед учнів, які пройшли тренінг, так і на всеукраїнському рівні, щоб виявити дієві механізми для формування критичного мислення в середовищі української молоді. Однак, на думку МОН, подібна анкета має бути суттєво доопрацьована.

Наразі Міністерство освіти і науки України планує скоротити кількість листів, що надсилаються школам та місцевим органам управління освітою. Це відбуватиметься в рамках проекту “Діти та папери: як досягти балансу в школі?”, що спрямований на системну дебюрократизацію освітнього процесу.

Зокрема, після підбиття підсумків проекту планується повністю змінити логіку спілкування між місцевими департаментами та МОН, що дасть змогу значно зменшити паперообіг у системі освіти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *