У рамках децентралізації освіти у 2016 році зобов’язання щодо фінансування професійно-технічних навчальних закладів було передано на місцевий рівень. З наступного бюджетного року заклади професійної освіти мають перейти на фінансування з обласних бюджетів і бюджетів міст обласних центрів. Цей процес – вкрай важкий, адже не лише змінює логіку фінансування, що працювала роками, а й зміщує пріоритети при підготовці кадрів. Читайте також: Зарплата вчителям у 2017 році збільшиться не на 30, а на 50 % – Лілія Гриневич Міністерство освіти і науки підготувало короткий матеріал про те, чому саме ці 19 професій увійшли до переліку професій загальнодержавного значення та за якими критеріями вони обиралися. Фінансування професійної освіти перейшло на місцевий рівень. Це означає, що замовлення на кадри повністю формуватиме місцева влада, з огляду на потреби власного ринку праці. Але треба розуміти, що мережа навчальних закладів залишилась старою, і побудована вона за логікою, коли замовлення формується на загальнодержавному рівні. Читайте також: На базі ДПТНЗ «Броварський професійний ліцей» відкрили навчально-практичний центр “У нас є, наприклад, професія “Машиніст бурової установки”, за якою проводять підготовку лише в одному закладі на всю Україну.  Тобто заклад обслуговує всю країну, проте за умов децентралізації фінансувати навчання з власних доходів має лише одна область, в якій розташовано ПТНЗ. Очевидно, що місцева влада може бути не зацікавлена витрачатися на підготовку кадрів, які потім працюватимуть деінде і не приноситимуть кошти у місцевий бюджет”, – пояснює заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. За такої ситуації, попри реальний попит на професії на державному ринку праці, місцеві органи влади можуть відмовитись від них, що створить суттєві проблеми для роботодавців. Зокрема, до переліку професій загальнодержавного значення з цієї причини увійшли професії: налагоджувальник верстатів і маніпуляторів із програмним керуванням; бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ; помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ; моторист бурової установки; машиніст бурової установки; складальник корпусів металевих суден; живописець; монтажник систем вентиляції, кондиціонування повітря. пневмотранспорту й аспірації; бджоляр; Павло Хобзей зазначає, що, наприклад, бджільництво – потужна галузь сільського господарства в Україні. Україна поступово стає провідним експортером меду до Євросоюзу. За підсумками 2015 року Україна посіла перше місце у Європі та третє місце у світі за обсягом виробництва цього продукту у світі. “Мед виробляють по всій Україні, але проводить підготовку фахівців за цією спеціальністю обмежена кількістю навчальних закладів. Ми повинні проводити реформи та йти на непопулярні кроки для того, щоб покращити систему освіти в Україні. Але на шляху змін ми повинні подбати, щоб з фінансових причин не припинилась підготовка на потрібні українській економіці спеціальності”, – зазначив заступник міністра освіти і науки України. До переліку потрапили також гостродефіцитні професії, за якими не лише обмежена кількість закладів проводить підготовку, а й уже зараз є гостра потреба на ринку праці. Зокрема це: виноградар; верстатник деревообробних верстатів; верстатник широкого профілю; токар; тістороб; фрезерувальник; монтер колії; слюсар із ремонту дорожньо-будівельних машин і тракторів; помічник машиніста тепловоза; помічник машиніста електровоза. “Для ілюстрації: загалом по країні для здобуття професії “виноградар” на першому, другому та третьому курсах у ПТНЗ навчаються 44 учні.  При цьому на ринку праці зараз 1622 вільні вакансії для таких спеціалістів. Наступного року з 44 учнів випуститься лише третя частина й, очевидно, що навіть це не зможе в достатній мірі задовольнити наявні потреби. І така ситуація за всіма вибраними гостродефіцитними спеціальностями. Той же “верстатник деревообробних верстатів” – навчається 1426 учнів, потреба –2600”, – роз’яснює Павло Хобзей. Список професій загальнодержавного значення буде затверджуватися щорічно, починаючи з 2017 року. В процесі формування бюджетів на наступні роки його можна буде корегувати, з огляду на виклики і потреби, що постануть перед українським ринком праці. Читайте ще: Затверджено перелік професій загальнодержавного значення, за якими навчання в ПТНЗ здійснюватиметься за кошти держбюджету Інформує прес-служба МОН України