Сьогодні в Данії працюють шість українських шкіл, але ця — особлива. Взяти до уваги хоч би те, що тут навчаються навіть однорічні малюки, на уроках старші діти вивчають евретику і креатив. А ще школа “Ластівка-Ікаст” — єдина, де урок проводить через скайп вчителька, яка живе в Україні. Докладніше про навчання в школі СВІТUA розповідає Інна Ганношина, адміністратор школи, член правління організації “Ластівка-Ікаст”. “Ми працюємо вже майже 2 роки.  Недільну школу “Ластівка-Ікаст” створили за ініціативою Анни Іванової за підтримки української організації в Данії “Ластівка”. На постійній основі в нас навчаються 30 дітей віком від 1 до 10 років. Діти вивчають українську мову, креатив, малювання, евретику (цікаву математику), також є розвиваючі заняття для малюків (1-3 роки), де основна увага приділяється розвитку мовлення, пам’яті, уваги та моторики у дітей”.  Як розповідає пані Інна, головне завдання школи  – не лише надати шкільні знання дітям, а й передати мову та культуру України. Тому в школі проводять  патріотично-виховні заходи, що розкривають українську культуру. “Ластівка-Ікаст” серед інших подібних українських шкіл у Данії відрізняється тим, що ми єдина школа, урок у якій проводить через скайп вчителька, котра фізично є в Україні, – розповідає Інна. – Це вчителька математики з Житомира — Тетяна Василівна Кучинська. У нас вона викладає евретику (цікаву математику). Заняття відбуваються онлайн і зазвичай або сам-на-сам із вчителем, або кожен індивідуально підключається до конференц-зв’язку. Крім того, онлайн-навчання розраховане на дорослих. У нашому ж випадку діти мають можливість працювати в групі як у звичайному класі. І лише вчитель — онлайн.  Здається, такий метод не дуже дієвий, бо діти ще не досить дорослі (8-10 років). І зазвичай відволікаються на щось інше, коли ніхто не дивиться. Але практика показує, що діти, навпаки, більш сконцентровані і значно зацікавлені, бо урок нестандартний. Більше того, діти відчувають більшу відповідальність за свої дії в класі і намагаються не пропустити інформацію, яку отримують через скайп. Також пані Інна зазначила, що більшість вчителів мають українську педагогічну освіту, але не всі мають практику. “У звичайному житті вони не є викладачами, але приходять до школи на волонтерських основах, щоб передати дітям мову та культуру України“, – розповідає вона.  “Школу фінансують лише батьки, хоча є і деяка підтримка зі сторони Данії. Приміром, безкоштовне приміщення та невеличкі гранти. На жаль, жодної підтримки від української держави ми не отримуємо. Батьки забезпечують все необхідне: книжки, канцтовари, приладдя для креативу, обіди.  Проблема ще в тому, що більшість українських підручників не підходять для наших дво-, тримовних дітей. Бо ці підручники є надто складними для них. Але зазвичай підручники замовляємо в Україні“. Джерело: СВІТ UA