Земля навчальних закладів і її рейдерські захоплення, фінансування освітнього процесу в вишах, постійні новації в правилах прийому,  підготовка фахівців для аграрного сектору, про це та інше днями говорили на нараді-семінарі у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Необхідність такої зустрічі ректорів університетів і директорів коледжів та технікумів з керівництвом міністерств освіти та науки і аграрної політики та продовольства України назрівала давно. І, нарешті, ініційована знизу і підтримана Асоціацією працівників вищих аграрних навчальних закладів України, зібрала в НУБіП мало не всіх їх керівників.

dsc_1719

Відкриваючи роботу семінару, перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець віддав належне університету-господарю, відзначивши його творче і креативне студентство та потенційні можливості як національного вишу. Він зазначив, що  інформаційні технології посідають четверте місце в економіці країни. А перше – агропромисловий комплекс, який має забезпечити прорив України на світовому ринку і фахівців для якого готують навчальні заклади.

dsc_1850

Володимир Ковтунець виокремив дві основні проблеми. Перша – фінансування і не стільки державне, скільки фінансової автономії вишів, яка працює в усьому світі. Університети мають отримувати більше самостійності, а з їхніх навчально-дослідних господарств слід зняти податкове ярмо. За його словами, проект відповідного закону вже підготовлено і подано до парламенту. Друга проблема пов’язана з прикладною професійною освітою, яку вимагає ринок праці. Вирішення обох завдань нам під силу.

dsc_1835

Заступник  міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова звертаючись до учасників наради, зазначила: “маємо зробити все, аби аграрний сектор розвивався і не здавав своїх позицій. Важливо сформувати модель, в якій би знайшли своє місце всі форми господарювання, – від самозайнятих господарств до великих агрохолдингів. Усі вони повинні використовувати інновації та грін-технологій. І велика роль в цьому належить освітянам і науковцям в спільній співпраці з бізнесом”. Вона також зупинилася на проблемі технічних спеціальностей, зокрема підготовці трактористів, стану сільськогосподарського машинобудування, що визнане одним з основних пріоритетів міністерства: на нього планується виділити орієнтовно 500 мільйонів гривень, хоча ця цифра не остаточна. Буде підтримано тваринництво, овочівництво та садівництво.

dsc_1826

Олена Ковальова адресувала запитання до колег з міністерства освіти і науки, що стосувалося доступу до вищої освіти сільської молоді та якості освіти на селі в цілому. Саме на це, на її думку, треба звернути особливу увагу.

Проблеми і перспективи підготовки кадрів для аграрного сектору розповів голова Асоціації працівників вищих аграрних навчальних закладів, ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко: “А про яку підготовку кадрів для АПК можна говорити, коли державне замовлення для аграрних вишів у середньому складає 30% від потреби галузі, 80% наявної в навчальних закладах техніки морально та фізично застаріли, на 50% задовольняється потреба вишів у земельних ресурсах, які до того ж постійно потерпають від рейдерських захоплень, на всі виші маємо менше п’яти тисяч голів великої худоби, а вартість енергоносіїв та комунальних послуг зашкалює!” 

Заступник міністра освіти і науки України Роман Греба зупинився на земельних та майнових питаннях. Зокрема, зазначив він, у користуванні навчальних закладів перебуває більше 90 тисяч гектарів землі. Це одночасно і перевага, і загроза, оскільки існує багато бажаючих цю землю приватизувати. Для упередження випадків рейдерського захоплення, а також ефективного використання земельних ресурсів МОН спільно з Держгеокадастром планують створити інтерактивну мапу земель ВНЗ. Для поліпшення ж матеріальної бази Роман Греба порадив використати досвід НУБіП, в якому впродовж двох років за підтримки виробників сільськогосподарської техніки відкрилися ряд найсучасніших лабораторій.

dsc_1834

 

Представник бізнесу – голова Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький, як представник нової генерації ділових людей, відразу закцентував увагу на потенційному роботодавці для випускників ВНЗ. Скоріше за все це будуть середні та великі аграрні підприємства, а не малі ферми та апарати міністерств. Ринок праці через кілька років потребуватиме не простих операторів, а справді висококваліфікованих фахівців-дослідників, які зможуть враховувати всі фактори впливу на ведення господарства, та приймати відповідальні професійні рішення. Щоб заповнити вакуум в практичному навчанні за підтримки УКАБ запрацював портал agriintern.in.ua, на якому розміщені пропозиції щодо проходження практик для студентів. На жаль, за місяць його послугами скористалися лише півсотні молодих людей.

 Чи багато змінилося в якості освіти за останні чверть століття? Відповідь на це намагався дати голова Державної інспекції навчальних закладів Руслан Гурак. На його думку, головне в якості – організація освітнього процесу, студент і викладач. Проте аналіз скарг, які надходять до інспекції засвідчує, що головними проблемами ВНЗ є земля, майно тощо. Також він навів приклади типових порушень, з якими стикався при проведенні перевірок на місцях – відрахування студентів, розподіл педнавантаження, своєрідне бачення умов прийому тощо. Руслан Гурак звернувся до керівників вишів не допускати таких помилок.

dsc_1940

За підсумками наради вироблені конкретні пропозиції, які будуть передані до профільних міністерств.

Інформує прес-служба Національного університету біоресурсів і природокористування України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *