Усіма підручниковими питаннями – від конкурсу оригінал-макетів до видання й доставки книжок – опікується Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти». Тут кажуть: цей напрям роботи є пріоритетним. Тож деякі питання підручникотворення «Освіта України» попросила прокоментувати виконувача обов’язків директора ІМЗО Володимира ТКАЧЕНКА.

8870– Сьогодні ретельно аналізується змістова частина навчально-методичної літератури, що видана впродовж 2012 – 2016 років і має відповідний гриф Міністерства освіти і науки. Основна мета – перевірка на відповідність навчальної літератури реаліям сучасності, – розповів Володимир Володимирович. – Згідно з наказом МОН від 4 листопада 2016 року №1332 «Про поліпшення якості навчальних видань» саме цими днями проводяться засідання науково-методичних комісій Науково-методичної ради з питань освіти МОН. Процес іще триває. Проте незабаром стануть відомі перші результати.

– Про які обсяги літератури йдеться?

– Це велика кількість видань. Нині проводиться лише перший етап – аналіз літератури, яка має відповідний гриф. Це – сотні книжок. А під час другого етапу аналізуватимуть навчальну літературу, що отримала схвалення науково-методичних комісій, – декілька тисяч назв.

Також вищезгаданим наказом затверджено склад робочої групи з розроблення проекту оновленого Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів і свідоцтв Міністерства освіти і науки України. Цю групу очолив заступник міністра Павло Хобзей. До неї увійшли, зокрема, радник міністра Іванна Коберник, академік-секретар Відділення загальної середньої освіти Національної академії педагогічних наук Олександр Ляшенко, заступник директора Інституту педагогіки НАПН Тетяна Засєкіна, працівники МОН, НАПН та ІМЗО.

– Як саме вирішена «гаряча» ситуація з підручниками 4 та 7 класів і чи проведена «робота над помилками»?

– Слід сказати, що у 2015 році вперше у державі застосовано порядок видання, придбання та доставки підручників з урахуванням оплати 50 відсотків їх вартості за рахунок коштів державного бюджету та 50 відсотків – із місцевих бюджетів. Утім, проблеми з підручниками для цих класів існують і досі. І не стільки у змістовій частині, скільки в наявності цих книжок у школах.

За кошти держбюджету видано та доставлено 125 назв підручників накладом понад 2 мільйони 200 тисяч для учнів 4 класу. А для семикласників – 183 назви накладом понад 3 мільйони 300 тисяч. Придбання видань для учнів 4 та 7 класів у 2016 році здійснюється за кошти освітньої субвенції та місцевих бюджетів органами управління освітою. А згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1340-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2015 рік, та перерозподіл обсягу освітньої та медичної субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам у 2015 році» видатки освітньої субвенції обсягом 80 млн грн мали бути розподілені в тижневий строк між бюджетами міст обласного значення, районними та бюджетами об’єднаних територіальних громад. Тому закупівлі підручників здійснюють міста обласного значення, районні відділи освіти та територіальні громади. Пріоритетність закупівель визначають замовники.

Можемо підбити підсумки: з 80 млн грн освітньої субвенції на придбання підручників та 64,9 млн грн коштів місцевих бюджетів реалізовано всього 80,7 млн грн, а забезпеченість підручниками учнів 4 і 7 класів у середньому по Україні становить 76,75 %. Виконання договірних зобов’язань видавництв перед замовниками триває, підручники надходять в області.

Чому склалася така ситуація? У своїх численних зверненнях до МОН департаменти освіти і науки облдержадміністрацій зазначають про наявні проблеми, що не дали можливості придбати всі видання до 1 вересня. По-перше, сесії відповідних рад із запізненням затвердили розподіл коштів (наприклад, у Київській і Сумській областях – наприкінці червня – на початку липня). По-друге, кошти освітньої субвенції почали надходити на рахунки замовників теж із запізненням. По-третє, збіглось у часі виконання видавництвами замовлення з видання навчальної літератури для 8 класу та для 4 і 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Наголошу: на сайті Інституту модернізації змісту освіти розміщено всі електронні версії підручників для учнів 4 і 7 класів ЗНЗ, а також є посилання на сайти видавництв, що видавали зазначену навчальну літературу. Вже завершена робота щодо розміщення електронних версій підручників для 8 класів. Для зручності освітян, батьків і дітей вони структуровані відповідно до навчальних предметів. Безумовно, електронні версії частково вирішують проблему нестачі підручників у школах.

– Яким буде держзамовлення на підручники наступного року? Чи передбачене на наступний рік друкування підручників для дітей з особливими освітніми потребами?

– Міністерство освіти і науки України надало пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині бюджетної програми «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на видання, придбання, зберігання та доставку підручників і посібників для забезпечення студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів. Бюджетними пропозиціями передбачено видання у 2017 році підручників для учнів 9 класу ЗНЗ, учнів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі шрифтом Брайля, та навчальні посібники серії «Шкільна бібліотека».

У майбутньому планується створення єдиного ресурсу для електронних версій підручників. Цей проект потребує людських та фінансових ресурсів. Тому зазначати конкретні дати його запуску поки зарано.

– На Вашу думку, чи є передумови для створення українського інтерактивного електронного підручника?

– На мій погляд, діти добре сприйматимуть інтерактивні електронні підручники з додатковими розважальними іграми. Декілька років тому в одному з ліцеїв Полтави був запроваджений пілотний проект. Інтерактивний підручник, запропонований дітям, був не лише гарним і яскравим, а й не давав змоги дітям обманювати батьків: при швидкому гортанні сторінок підручник повертав їх назад, кажучи: «Із такою швидкістю ти читати не можеш». Усі завдання були послідовними: кожне наступне базувалося на висновках попередніх, тобто не можна було вирішити друге, не виконавши перше.

Вважаю, що створення українського електронного підручника буде важливим проривом у ланці нової школи, адже він може мати низку переваг. Тож ініціативу створення подібних проектів будемо лише підтримувати.

Я вважаю, що Інститут модернізації змісту освіти сьогодні потребує оновлення структури, створеної під ті завдання, які ця установа повинна виконувати. Насамперед слід посилити та розширити деякі відділи, робота яких буде тісно пов’язана зі змістом освіти, школою. Реформування нової української школи також потребуватиме потужних відділів, які об’єднають більшу кількість фахівців, котрі мають опікуватися змістом освіти, виховною роботою, здійсненням організаційних заходів щодо видання та доставки навчальної літератури, оновленням засобів навчання.

Довідково

Володимир ТКАЧЕНКО – український науковець, доктор історичних наук, професор. Виконувач обов’язків директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Народний депутат України V скликання. Народився 13 березня 1964 року в Чернігові. Закінчив історичний факультет Чернігівського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка. Упродовж 1986–1989 років працював учителем історії, права й суспільствознавства Кобижчанської загальноосвітньої школи №1 Бобровицького району Чернігівської області. Із 1989 по 2006 роки обіймав посади асистента, старшого викладача, доцента, докторанта кафедри всесвітньої історії Чернігівського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка. З 2006 по 2010 роки – професор кафедри управління та євроінтеграції Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. У 2011 та 2012 роках – головний науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. З 2012 по 2014 роки – ректор Міжгалузевої академії управління, а з 2015 по листопад 2016 року – головний науковий співробітник ДНДІ МВС України. Автор понад 150 публікацій з історії України, історії стародавнього світу, археології, історії держави та права, методики викладання історії, кримінального права.

Спілкувалася Дарина Матат,
«Освіта України» № 49 (12.12.2016)
Купити онлайн

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *