Закон про мови передбачає досить великий обсяг роботи, які мають провести управління освіти обласного і міського рівня. ПедПРЕСА поцікавилася, як він виконується в областях, чиї ради проголосували за надання російській мові статусу регіональної.

Так,  Миколаївська міська рада вже прийняла рішення про надання російській мові статусу регіональної. Сьомого вересня відбудеться сесія облради, що також розгляне це питання. Позатим на Миколаївщині співіснує кілька досить чисельних діаспор. В області проживає близько 20% етнічних росіян, тому функціонує 17 шкіл з російською мовою навчання, а в українських школах є окремі класи, де предмети читають російською.

Інші діаспори на Миколаївщині проживають компактно. Наприклад, у селі Богемка Врадівського району мешкають громадяни лише чеської національності, тож цілком логічно, що там є своя школа й дитсадочок. Біля Миколаєва в селі Терновка – болгарське поселення зі школою, де вивчають болгарську. В районному центрі Баштанка проживають етнічні турки, там у школі вивчають турецьку мову. В Миколаєві функціонує єврейська школа.

А тепер по суті. Логічно, і це випливає із закону, влада починає його виконувати після отримання заяв батьків, що їхні діти хочуть отримувати освіту рідною мовою. Проте, за словами начальника управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації Валерія Мельниченка, після ухвалення мовного закону управління не отримувало таких заяв. Управлінець пояснює це тим, що на Миколаївщині немає проблем із задоволенням мовних потреб громадян. І запевняє: якщо така проблема виникне, ресурсів для її вирішення достатньо.

Така ситуація й на Донеччині, де облрада визнала регіональною російську мову. В регіоні з 1095 комунальних шкіл українською мовою навчають 880 закладів. З них 402 школи з повним викладанням українською, 152 російськомовні школи з українськими класами, 326 – українськомовні, але з російськими класами. Начальник управління освіти і науки Донецької ОДА Юрій Соловйов стверджує, що такий розклад дає можливість задовольнити мовні потреби як українськомовних, так і російськомовних учнів.

Більше того, на Донеччині проживає велика грецька діаспора. І мовні проблеми дітей, які навчаються грецькою мовою, задоволені: функціонують 20 шкіл, де грецьку як предмет вивчає майже 2800 учнів. В якості факультативу цю мову опановують у 12 школах 212 учнів. Також є школа, де іврит є окремим предметом. Функціонують сім недільних шкіл, де вивчають іврит, татарську та грецьку мови.

Соловйов прямо каже, що рішення облради ніяк не вплинуло на мовний баланс у школах області, бо управління давно готове до будь-якого розвитку подій. Є всі необхідні ресурси, заклади на 100 % забезпечені підручниками регіональною мовою.

Знову-таки, ситуація залежить від заяв батьків. Але за останніх вісім років управління отримало всього три звернення щодо мови навчання. Тобто воно задовольняло мовні потреби меншин ще до появи закону.

Також не спостерігається притоку заяв на мову навчання в Запорізькій області, хоча там проживають досить численні болгарська та грецька діаспори. За словами начальника управління освіти і науки Запорізької ОДА Олександра Вєрозубова, вистачає не лише підручників регіональною мовою, а й кадрів та матеріально-технічних ресурсів. Проте управлінець визнає: якби мовний закон спричинив ажіотаж серед батьків, проблем з підручниками було б не уникнути.

Луганщина один з регіонів України, де панує україно-російський білінгвізм. Дійсно, російською там навчаються 51,9 %, українською – 48,1 % учнів загальноосвітніх навчальних закладів. У ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації російською навчається 10,1 % студентів, українською – 89,9 %, в установах ІІІ  – ІV рівнів акредитації – російською – 19,6 % студентів, українською – 80,4 %. З 67 професійно-технічних навчальних закладів російською навчають у 88,1 %, українською – в 11,9 %.

Начальник управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації Ірина Цимбал загалом задоволена. На її думку, появу мовного закону в області випередило прийняття облрадою в 2010 році «Програми розвитку і функціонування української та російської мов у Луганській області на 2011 – 2014 роки».

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу