Добре, коли програми є не лише на папері, а й широко впроваджуються, в тому числі – й на регіональному рівні

Серед таких — Державна цільова програма впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій «100 відсотків». Ми пам’ятаємо, які дискусії в суспільстві викликали нові навчальні плани для 5 — 9 класів, коли МОНмолодьспорту звинуватили ледь не у викоріненні в школі української мови. Ці два аспекти освітніх реформ розглянули на черговому засіданні колегії міністерства під головуванням Дмитра Табачника.

Програма, що влучила «в десят­ку», — саме так охарактеризував «100 відсотків» заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту Укра­їни Борис Жебровський. За його сло­вами, сьогодні 98 відсотків вчителів во­лодіють навичками використання ІКТ. Причому значного прогресу вдалося до­сягти саме за останній рік.

— Фактично, це — ліквідація ком­п’ютерної неграмотності учительства. Це історична подія, і сьогодні ми ма­ємо вже інших педагогів, — зазначив Борис Михайлович.

НАРАДИ ПО «СКАЙПУ»

Будемо відвертими: не можна сказати, що всі ці 98 відсотків із комп’ютерами «на ти», але якщо порівняти із ситуаці­єю, наприклад, п’ятирічної давнини, то, як кажуть, «відчуйте різницю».

Як зазначив один із виступаю­чих, проведення нарад з допомогою «скайпу», он-лайн консультації, веб-конфренції — сьогодні реальність жит­тя освітян.

На засіданні колегії хід виконан­ня програми «100 відсотків» розгля­нули на прикладі міста Кривого Рогу і Борщівського району Тернопільської області. На місцях працювала комі­сія з представників Департаменту за­гальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту, Інституту іннова­ційних технологій та змісту освіти, а також Державної інспекції навчальних закладів України.

Інформацію з регіонів до членів ко­легії донесли начальник відділу експе­риментальної педагогіки та управління освітою Департаменту загальної се­редньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту Оксана Дайко, начальник Управління освіти і науки виконкому Криворізької міськради Наталя Касимо­ва і начальник відділу освіти Борщівської райдержадміністрації Тернопіль­ської області Степан Герчак.

Є в цих адміністративних оди­ницях спільні і відмінні особливос­ті. Серед спільних — певний відсоток комп’ютерної техніки, яка була постав­лена до 2005 року.

Але й вона, як запропонував на коле­гії начальник Управління освіти і науки Рівненської ОДА Іван Вєтров, в перспек­тиві знадобиться для викладання інфор­матики у других класах.

Цю пропозицію підтримав і Дмитро Табачник. Також, як уже повідомляла «Освіта України», невдовзі буде розро­блено механізм, за яким частина техніки з банків, міністерств і відомств переда­ватиметься навчальним закладам.

НА ЗАНЯТТЯ ОН-ЛАЙН

Ще один аспект — під’єднання шкіл до інтернету. Звичайно, в мегаполісі зро­бити це простіше. А ось у районах є певні «але»… Так, більшість сіл, а від­повідно і шкіл в Борщівському районі знаходяться в каньйонах річок Збруч, Дністер і Серет. Крім того, там не­має єдиного провайдера, який зміг би протягнути оптоволоконну лінію, щоб мати під’єднання до високошвидкісного інтернету. Проте педагоги шукають вихід, наприклад, використовують 3С зв’язок.

На колегії зробили акцент і на до­сягненнях освітян і учнів. Так, Борщівський район визначено цього року пілотним у реалізації національного проекту «Відкритий світ», в якому бе­руть участь п’ять шкіл та проект «Щоденник.ua». Вчителька інформатики однієї зі шкіл міста Борщів була пере­можцем другого та учасником третьо­го туру всеукраїнського конкурсу «Вчи­тель року» в номінації «інформатика». Педагогічні працівники широко вико­ристовують у своїй діяльності і елек­тронні підручники, і програми для пе­ревірки знань, мультимедійні засоби, самостійно створюють навчальні посіб­ники. Про високий рівень набуття нави­чок у володінні ІКТ свідчать результати всеукраїнського дистанційного моніто­рингу. В ньому брали участь випускни­ки Борщівської ЗОШ № 1. Вони посіли восьме місце із 136 учасників.

Є чим похвалитися і Кривому Рогу. Особливої уваги заслуговує робота за­гальноосвітньої школи № 12 та гуманітарно-технічного ліцею № 129. Вчителі школи № 12 створили власні мультиме­дійні посібники: «Підготовка до школи», «Навчання грамоти», «Жива і нежива природа», «Небесні тіла» тощо. Ліцей № 129 — експериментальний навчаль­ний заклад МОНмолодьспорту. Для роз­ширення освітнього простору та виходу за рамки класно-урочної системи в цьо­му ліцеї введено систему дистанційно­го навчання з окремих предметів, сис­тему роботи з обдарованими учнями. В поточному навчальному році розпоча­то дистанційне навчання в рамках місь­кої школи олімпійського резерву «Крок до олімпу». В он-лайн режимі в місті проводилась осіння установча сесія та консультаційно-практичні заняття нау­ково-технічного факультету Дніпропе­тровського відділення Малої академії наук. Тож ІКТ сприятимуть максималь­ному охопленню школярів МАНівським рухом.

ДАТИ БІЛЬШЕ СВОБОДИ ВИБОРУ

Ще однією важливою подією для осві­тян стало схвалення колегією типових навчальних планів для 5 — 9 класів ЗНЗ. Нагадаємо, що ці плани розробля­ються в міністерстві на основі базового навчального плану і містять конкрети­зацію розподілу навчальних годин між предметами. Як відомо, 23 листопада минулого року Кабмін затвердив но­вий держстандарт і новий базовий на­вчальний план.

Після цього робоча група міністер­ства почала розробляти типові навчаль­ні плани. Їх було кілька варіантів. Деякі варіанти для різних типів шкіл (а вони не однакові) винесено на обговорення.

— Почалася реакція, різні домисли, тому хочу довести до вашого відома, що там насправді є нового і до чого ми при­йшли, — сказав Борис Жебровський.

Отже, нові навчальні плани, що ви­несли на розгляд колегії, вирізняють­ся кількома нововведеннями. В запро­понованому варіанті на одну дитину з 5 по 9 клас припадатиме більш як удвічі варіативних годин — 9,5 проти 4 чин­них. А в спеціалізованих школах їх буде ще більше.

— Це — основна вимога часу — дати більше свободи вибору, щоб кожна шко­ла мала своє сучасне обличчя, — про­коментував нововведення заступник мі­ністра.

По-друге, зрівняно кількість годин на вивчення предметів суспільно-гума­нітарного і природничо-математичного циклів. Якщо говорити про вищезгадані ІКТ, то в 5 — 9 класах продовжується вивчення інформатики, яке тепер роз­починатиметься з другого класу. Сьогод­ні, нагадаємо, інформатика вивчається лише з 9 класу. Також з 5 класу за­проваджується вивчення другої інозем­ної мови.

ЖОДНОЇ ХВИЛИНИ…

— Звичайно, ці навчальні плани по­трібно забезпечити програмами, кадра­ми, — прокоментував Дмитро Табач­ник. — 20 тисяч шкіл — це велике господарство, і майже в кожній тре­ба створити кадровий потенціал. Пер­шокласники навчатимуться за новими

стандартами з першого вересня цього року. І директор повинен бачити, що через кілька років у нього буде п’ятий клас, де викладатимуть другу іноземну. Через рік буде другий клас з інфор­матикою. Він має реагувати на ситу­ацію. Тому ми робимо все поступово, заздалегідь.

Також за новими планами збільшено кількість уроків фізичної культури, а з ними і рухову активність до трьох го­дин на тиждень у всіх класах.

— Особливо хочеться наголосити, що всі запропоновані новації стали мож­ливими винятково в межах гранично допустимого навчального навантажен­ня, встановленого головним держав­ним санітарним лікарем, — сказав Бо­рис Жебровський. — Хочу заспокоїти всіх наших опонентів — жодної хвили­ни з навчального навантаження учнів з української мови, історії України, укра­їнської та світової літератури не було забрано.

Отже, колегія погодилася із запропо­нованими типовими навчальними пла­нами. Більше того, вже є можливість ознайомитись з проектами навчальних програм для 5 — 9 класів на сайті мі­ністерства у розділі «Громадське обго­ворення».

 

Підготував Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України» № 14

 

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Коментарі закриті.