Кому потрібні українські дипломи? - studentГонитва за престижем починається ще за шкільною партою. Завзяті учні роблять усе, аби отримати золоту медаль. І нічого, що зараз відзнака про відмінне навчання перетворилася на просту прикрасу і не дає при вступі до вищого навчального закладу жодної переваги. Спрацьовує український менталітет: що більше у тебе медалей – то ти розумніший. Що «поважніший» ВИШ закінчив – то також розумніший. А відтак роботодавці «заберуть тебе з руками і ногами». На практиці ж виявляється – ані медалі, ані диплом – не вирішальні для вдалого працевлаштування.

 

Напередодні вступної кампанії регулярно з’являються рейтинги ВИШів, ТОП-10 чи ТОП-20 країни. Втім, більшості вітчизняних роботодавців, як виявляється, байдуже не тільки який у випускника диплом, а й його наявність взагалі.

Кому потрібні українські дипломи? - diagr1

Це довели соціологічні дослідження міжнародного кадрового порталу hh.ua – 51% респондентів-роботодавців не цінують диплому про вищу освіту. Щоби вдало влаштуватися на роботу, потрібні першочергово – досвід роботи (74%), знайомства (44%), особисті якості (43%) і навіть удача (21%). Диплом про вищу освіту у цьому переліку аж на п’ятому місці (17%).

Ходити по співбесідах для випускника технічного ВИШу Романа Андрійчука перетворилося на хобі. Навіть після працевлаштування він все одно продовжує зустрічатися з потенційними роботодавцями. Романові – за тридцять, і він уже написав зо три десятки резюме. «Перші були найневдаліші. Скромні. Я вписував тільки те, що вважаю важливим. Школа. Інститут. Передзвонювали – один із п’яти, а то й рідше, – каже Роман. – Коли я прикрасив резюме, розписав, який диплом отримав, вписав туди усі додаткові курси і семінари, на яких побував – то й вакансій побільшало». Нині професійний шукач роботи впевнений – «гучний диплом» працевлаштуватися допоможе. На нього звернуть увагу, коли читатимуть резюме. Але щойно відбудеться особиста зустріч, пріоритети зміняться.

НАСКІЛЬКИ ГУЧНІ УКРАЇНСЬКІ ДИПЛОМИ?

Кому потрібні українські дипломи? - spivbesida

Випускник інженерного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури Антон Делікатний нині працює в громадській організації. Хлопець вірить у престижність ВНЗ і психологічний вплив на працедавця «престижного» диплому. «На сайтах хедхантерів можна зустріти припис щодо дипломів конкретних університетів, – говорить Антон Делікатний. – В суспільстві живуть стереотипи про кращі та гірші факультети, наприклад, “всі знають”, що в КНУБіА готують кращих в країні архітекторів, професійних програмістів випускає КПІ, а економістів КНЕУ…».

Директор з розвитку бізнесу юридичної фірми «Ілляшев і партнери» Ріта Розен склала свій список гідних випускників. «Ми пишаємось тим, що приймаємо на роботу найкращих випускників таких провідних вишів, як Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія». , – каже Ріта Розен. – Рівень знань наших спеціалістів підтверджується дипломами з відзнакою та знанням двох-чотирьох іноземних мов».

За даними досліджень hh.ua, найбільш авторитетними для роботодавців є дипломи рейтингових національних ВНЗ – університету ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянської академії, КПІ, університету ім. В. Гетьмана (КНЕУ) тощо. Втім, часто їхніх випускників доводиться перевчати.

Кому потрібні українські дипломи? - student 1«Гучні дипломи і практичні навички – різні речі. «Гучні дипломи» інколи навіть шкодять, – розповідає Наталія Красненкова, директор компанії соціальних комунікацій «PR-House». – Випускники Могилянки мають завищену самооцінку, яка не підкріплена практичними навиками. У них високі очікування щодо зарплати, знання лише теорії і нуль розуміння, як зробити кампанію. Я бачу таких випускників на високих посадах у великих фондах, де значні бюджети і абсолютно провальні PR та рекламні кампанії».  За словами Красненкової, випускники Інституту культури відірвані від реальності, студенти журфаку – відповідальні, але також не мають практичних навичок.

 

НАВЧИТИ ДУМАТИ НЕМОЖЛИВО?

Проблема відірваності системи освіти від світу бізнесу існує. Це визнають і роботодавці, і студенти і соціологія. Дослідження показали: 61% опитаних роботодавців не задоволені практичними  навичками нинішніх випускників, 38% поскаржились, що вони не вміють вирішувати проблемні ситуації, 32% помітили, що молодь не має навичок у роботі з клієнтами.

Кому потрібні українські дипломи? - ratingНТУУ «КПІ», за даними рейтингу «Компас», другий рік поспіль тримає лідерство серед ВИШів країни. Перший проректор Юрій Якименко виданню «Сегодня» пояснив, як це вдається: «Ми слідкуємо за ринком, готуємо спеціалістів, які максимально затребувані. Щорічно проводимо «Ярмарок вакансій», у якому беруть участь 120 підприємств». Також у КПІ створюють спільні з бізнес-компаніями центри підготовки фахівців і залучають до такої роботи світові фірми.

Участь роботодавців у навчальному процесі дуже важлива і для другого у рейтингу «Компас» ВИШів  – Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Адже тільки так підприємства можуть ознайомити студентів із тими вимогами, які їм згодом поставлять при працевлаштуванні. Диплом – це репутація ВНЗ. І роботодавці розглядають його як гарантію певного мінімуму знань. Проректор КНУ з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров запевняє: «Випускники ВИШів підготовлені до роботи, але зміст самої роботи залежить від того, хто дає роботу. Звісно, університет розглядає рейтинг як інструмент вимірювання якості, а для абітурієнтів рейтинг виступає маркетинговим інструментом – впливає на вибір місця навчання».

РОБОТОДАВЦЯМ ПОТРІБЕН ВОГНИК В ОЧАХ  

Кому потрібні українські дипломи? - diagrПри підборі молодих спеціалістів фірми оцінюють розумові здібності  претендентів, креативність, здатність аналізувати, навчатися новому. 13% компаній звертають увагу на додаткову освіту, 21% на досвід роботи і лише 20% на ВНЗ, який закінчив молодий спеціаліст.

«До випускників пі-ар відділень ми ставимо такі вимоги: він має вміти добре писати та бути освіченою людиною, бути в контексті подій. Наше перше питання на співбесіді: які сайти ви починаєте читати вранці? Якщо відповідь: «кореспондент» чи «українська правда» – то це крок до успіху. – ділиться досвідом директор компанії Наталія Красненкова. – Майбутньому співробітнику бажано знати ринок медіа, мати нестандартні ідеї для донесення своєї думки. Решта – технологія, і її можна буде опанувати, але навчити думати неможливо».

Вочевидь, рівень підготовки залежить від спеціальності, яку здобув випускник. Юридичну фірму, до якої «Педагогічна преса» звернулася за коментарем, кваліфікація студентів влаштовує.

«У нас – понад 30 юристів. Щороку ми проводимо конкурс серед студентів та приймаємо на стажування 3-5 випускників. Опісля найкращий студент чи студентка отримують запрошення на роботу в нашій фірмі, – каже директор з розвитку Ріта Розен. – Якість підготовки фахівців у Вишах з якими ми співпрацюємо – досить висока і нам не доводиться перевчати молодих спеціалістів»

НАЙЦІННІША ІНВЕСТИЦІЯ – В ЛЮДЕЙ

Кому потрібні українські дипломи? - robotaЯкщо хочеш зробити щось добре, зроби це сам. Таке золоте правило вивели для себе десятки,  а то й сотні підприємств по всій країні. Освітні відділи та тренінгові центри у 2013-му перетворилися на справжні корпоративні університети. Журнал «Фокус» наводить такі дані – у 45% компаній із переліку Forbes Global 2000 такі університети є. Перші почали з’являтися ще півстоліття тому у General Electric та McDonald’s. Нині в світі більше 4 тисяч корпоративних університетів.

Про особливості допідготовки «Педагогічній пресі» розповіли в одному із українських підприємств харчової промисловості «Миронівський хлібопродукт». Оскільки їм також забракло кваліфікації випускників аграрних ВИШів, там відкрили власну кузню кадрів. Фахівець із розвитку персоналу Наталія Петричка каже, тієї практики, що організовують навчальні заклади, а це один раз після третього курсу та тиждень у магістратурі, вкрай мало. «У наших вишах є певна база. Але не можу сказати, що цієї бази нашому підприємству достатньо. Люди, які приходять на роботу мають дуже мало практичного досвіду. Навіть якщо вони володіють інформацією, то не розуміють, що від них вимагає саме виробництво».

Кому потрібні українські дипломи? - robota2Щоби заповнити прогалини, на підприємстві створили так звану школу кар’єри. Студентів 3-4 курсів запрошують познайомитись із виробництвом, показують, як відбувається випуск продукції, розповідають, у чому полягає робота. Тож іще студентами молодь бачить власні перспективи, знає, ким вони можуть стати і чого досягти. Після закінчення університету вони повертаються на підприємство. Для нових працівників тут діє система стажування. Через ти місяці їх атестують і або запрошують на роботу, або ні.

Інвестиції в персонал – найцінніші, кажуть роботодавці. Більшість тих, хто прийшов спробувати свої сили, залишається на постійно. Це підтверджують й у компанії, що займається розробкою програмного забезпечення. «У нас є спеціальні курси, на які можуть записатися випускники. Це для того, щоб людина без досвіду роботи зрозуміла і навчилася працювати», – каже HR-спеціаліст роботодавця у сфері ІТ Зоряна Балко.  Таке навчання є безкоштовним. Втечі «кадрів» тут не бояться, адже впевнені, що можуть запропонувати людям і кар’єрний ріст, і гідну зарплату. Вочевидь, такі схеми ефективні і приносять компаніям прибуток, інакше хто б їх реалізовував?!

 

 

 

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *