Про перспективи складання ЗНО з іноземної мови для вступу в магістратуру, про запровадження ДПА у формі ЗНО для студентів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, а також – про можливе майбутнє підготовки молодших спеціалістів і молодших бакалаврів розповідає директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров.

Нещодавно на сайті МОН у рубриці «Громадське обговорення» з’явився проект наказу «Деякі питання забезпечення доброчесності доступу до магістерських програм», у якому йдеться про запровадження вступних випробувань з використанням ЗНО під час вступу на магістратуру з права, а також – про тестування з іноземної мови. Розкажіть про це докладніше.

– Вступні іспити до магістратури сьогодні – наймасштабніша частина вступної кампанії, яку виші реалізовують самостійно за традиційними правилами та підходами. Вони, з одного боку, давно є усталеними, з іншого – суспільство ставиться до них із певною недовірою, і мабуть – не зовсім безпідставно.

На тлі успіху впровадження ЗНО для відбору вступників на базі 11 класів будь-яка система внутрішніх іспитів у ВНЗ буде здаватися десь несправедливою, десь – потенційно корупційною чи, принаймні, такою, що не забезпечує рівності прав вступників. Саме тому нам потрібні зміни.

Кілька тижнів тому відбулася презентація звіту «Огляд ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017», який підготувала Організація економічного співробітництва та розвитку. Приверну увагу до кількох фрагментів цього цікавого і досить нестандартного для вітчизняної освітньої аналітики документа. У сьомому розділі в цілому визнано, що після запровадження ЗНО корумпованості в доступі до вищої освіти стало значно менше. Але у частині, присвяченій доступу до магістерських і докторських програм, ідеться про те, що «університети мають мало стимулів запроваджувати більш вибірковий, справедливий, прозорий прийом на магістерські програми і ризикувати отримати негативні наслідки щодо кількості студентів та обсягів державного фінансування. Більшість із величезними зусиллями намагаються привабити студентів, аби ті заповнили занадто велику кількість місць. Фактично, університети мають серйозний фінансовий стимул приймати якомога більше студентів на магістерські програми й уникати серйозних процедур відбору, які поставлять їх у невигідне становище, порівняно із закладами освіти, які й далі надаватимуть доступ без обмежень, та механізмів запобігання корупції». Далі наведені рекомендації про розширення сфери використання зовнішнього незалежного оцінювання.

Упровадження тестування при вступі до магістратури фактично започатковано в 2016 році – зі спеціальності «Право». Підготовка магістрів з права є критично важливою для держави, адже випускники відповідних програм претендуватимуть на важливі правничі посади у державі. Від того, як ефективно працюватиме судова система, адвокатура й нотаріат, залежить майбутнє України як правової демократичної держави.

У 2016 році відбувся експеримент, у якому взяли участь дев’ять ВНЗ. У 2017 році планується провести єдине фахове вступне випробування з обов’язковим використанням ЗНО для вступу для здобуття вищої освіти магістра за спеціальністю 081 «Право» незалежно від раніше здобутої освіти. А в 2018 році це вже має працювати не як експеримент, а як стандартна стабільна система з відповідною інституалізацією та фінансуванням.

Зауважимо, що запровадження ЗНО для вступу на магістратуру з права є одним із пунктів середньострокового плану пріоритетних дій Кабінету Міністрів України. Тому цьому завданню, і розвитку академічної доброчесності при вступі до магістратури в цілому, приділяється увага на високому державному рівні.

ЗНО з іноземної

Щодо інших спеціальностей – для всіх вступників до магістратури ще з 2010 року запровадили обов’язковий іспит з іноземної мови. До речі, тоді це бурхливо обговорювали, чимало людей сумнівалися в доцільності цього кроку. Наразі всі переконалися в правильності й раціональності цього рішення, яке позитивно вплинуло на вивчення іноземної мови студентами. Тепер настав час не тільки стимулювати вивчення іноземних мов, а й працювати над тим, аби воно було по-справжньому ефективним і давало гарний вимірний результат.

Міністерство сформулювало пропозицію й винесло її на громадське обговорення – розпочати з 2018 року запровадження ЗНО з іноземної мови як одного із вступних іспитів до магістратури. У 2018-му є наміри провести експеримент зі вступу до магістратури за спеціальностями галузей знань «Гуманітарні науки», «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Право», «Сфера обслуговування». З 2019 року будемо прагнути запровадити тестування з іноземної мови для вступників до магістратури з усіх спеціальностей.

– Ще один важливий документ, над яким працюють у міністерстві, передбачатиме зміну підходів до розподілу державного замовлення на підготовку магістрів?

– Проект Процедур та критеріїв розміщення державного замовлення на підготовку магістрів (на основі освітнього ступеня бакалавра) – дуже непростий і відповідальний документ, тому зараз він теж оприлюднений для громадського обговорення. Впродовж тривалого часу розподіл місць державного замовлення на магістратуру проводився конкурсною комісією, але мотиви ухвалення рішень були не завжди зрозумілі спільноті. Раніше це не було критичним, але нині ситуація змінюється.

Конкурувати за магістратуру

У 2016 році (без претензії на абсолютну точність цифр) державні ВНЗ сфери управління МОН випустили десь 110 тисяч бакалаврів за державним замовленням, для яких було запропоновано приблизно 60 тисяч бюджетних місць магістрів і 40 тисяч – спеціалістів. Частина місць спеціалістів залишилася невикористаною. У 2017 році в нас передбачається близько 100 тисяч бюджетників – випускників бакалаврату, але очікуємо лише місця для магістрів (конкретну кількість Кабінет Міністрів України визначить пізніше). Тобто якщо раніше державним замовленням на магістра і на спеціаліста забезпечувалися практично 90 відсотків випускників бакалаврату, то тепер стаття 72 Закону України «Про вищу освіту» гарантує лише, що «загальний обсяг державного замовлення на підготовку фахівців ступеня магістра на поточний рік становить не менш як 50 відсотків кількості осіб, які у поточному році здобудуть ступінь бакалавра за державним замовленням». Тобто конкуренція між вступниками до магістратури суттєво загостриться, посилиться і боротьба ВНЗ за ці місця.

Що стосується вступу до вишів на базі повної загальної середньої освіти, де ситуація є традиційно гострою, було реалізовано підхід, який дає змогу міністерству забезпечити прозорість процедури розміщення державного замовлення. Його відпрацювали в 2015–2016 роках, коли перейшли до адресного розміщення державного замовлення. Внаслідок цього місця пішли за випускниками, які довели свій високий рівень знань і обрали пріоритетний навчальний заклад.

Повернімося до вступу на магістратуру. Тепер, коли вступ стає гостро-конкурентним, МОН пропонує прозору модель розподілу місць державного замовлення. Вступники до магістратури не складають ЗНО, тому застосовувати принцип адресного розміщення держзамовлення тут неможливо. Тому хочемо запропонувати формульний підхід, у якому є основна змінна – кількість випускників бюджетного бакалаврату в конкретному ВНЗ – і декілька інших, використання яких передбачено Законом України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» і відповідною постановою КМУ. Звісно, необхідно враховувати наявність відповідних акредитацій та дані, пов’язані з науковими досягненнями навчального закладу, зокрема публікаціями та індексами цитування. На підставі цих показників розробляється формула, яка дасть можливість розподілити бюджетні місця між вишами за прозорими і зрозумілими правилами.

– Як цей принцип може вплинути на можливість вступу випускника-бакалавра до іншого навчального закладу?

– Принципово вплинути він не може, адже вступник має право на вступ до магістратури будь-якого навчального закладу. Дійсно, деякі навчальні заклади толерують своїх випускників баклаврату, тому у критеріях передбачено заохочення за залучення бакалаврів з інших університетів. Але тенденція змінюється: ВНЗ зацікавлені у кращих бакалаврах – майбутніх магістрантах, що особливо характерно для кращих вишів країни, а поступове впровадження ЗНО, упевнений, зробить систему вступу до магістратури справедливішою.

– Чи міститиме згадана формула показники для переміщених університетів?

– Так, маємо з розумінням поставитися до особливих умов, у яких опинилися ці ВНЗ. Але при цьому треба зважати і на їх спроможність забезпечувати якісну вищу освіту.

– Триває робота над Положенням про державну підсумкову атестацію студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти, який передбачатиме поширення ЗНО на студентів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації. Розкажіть про нього докладніше.

– Є два виміри запровадження зовнішнього незалежного оцінювання: як державної підсумкової атестації і як обов’язкового елемента конкурсного бала при продовженні навчання молодшими спеціалістами на бакалавра. У 2018 році МОН розглядає лише перший – ЗНО як ДПА за курс повної загальної середньої освіти.

ЗНО для студентів коледжів і технікумів

Зауважу, що ЗНО – це не загроза. Це – можливість. Студент повинен мати можливість бути об’єктивно оціненим за загальнодержавними методиками і дізнатися про рівень своїх знань. І – отримати відповідні записи в атестаті, адже оцінки, які виставляють викладачі, можуть бути суб’єктивними. Не можна недооцінювати фактор інформованості студента про його успіхи для вибору траєкторії подальшого навчання.

Таке оцінювання має бути обов’язковим елементом отримання атестата про повну загальну середню освіту. Це нині передбачено і в законопроекті «Про освіту», який Верховна Рада України ухвалила в першому читанні.

Сьогодні учні шкіл і студенти технікумів і коледжів перебувають у нерівних умовах. Існує думка, що частина студентів технікумів і коледжів узагалі вступили туди після дев’ятого класу, щоб уникнути ЗНО. Але правила мають бути однаковими для всіх. Тому запровадження ЗНО має ще й важливе соціальне значення – підтвердження того, що загальна середня освіта особою здобута і пройдена державна підсумкова атестація.

Є ще один бік медалі: сьогодні університети, здійснюючи набір молодших спеціалістів на бакалаврат, набирають студентів лише за фаховими іспитами. Не хочу сказати, що фахові іспити – це погано. Цього просто замало. Для справедливості й комплексності оцінки треба враховувати і фахові іспити, які характеризують рівень професійної підготовки, і загальноосвітню підготовку. Бо в тому і сенс підготовки молодшого спеціаліста на базі дев’яти класів, що вона здійснюється одночасно із завершенням здобуття повної загальної середньої освіти. Тому в перспективі було б правильно, аби молодші спеціалісти для продовження навчання на бакалавраті проходили через конкурс, у якому враховувалися б, наприклад, як предмети ЗНО, так і фахове випробування, організоване вищим навчальним закладом. Звичайно, за винятком тих, хто вступав до технікумів і коледжів на основі ЗНО.

– Упровадження ЗНО також дасть змогу викладачам ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації побачити, наскільки ефективним є їхнє навчання загальноосвітніх предметів?

– Безумовно, адже сьогодні побутують дві протилежні точки зору. Одна: що загальноосвітня підготовка у ВНЗ І–ІІ р.а. є значно кращою, ніж у більшості шкіл. Інша – що вона не є конкурентною і значно гірша за шкільну. Перевірити ці гіпотези нині неможливо, бо більшість випускників технікумів і коледжів не складають ЗНО.

Але найголовніше, щоб цю оцінку отримали самі здобувачі освіти, вступники та їхні батьки. Так вони матимуть змогу прийняти найкраще рішення про майбутнє здобуття освіти.

– Нині тривають засідання робочої групи з розроблення проекту концепції реалізації державної політики щодо підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Розкажіть про те, які є варіанти майбутнього такої підготовки.

– Є кілька точок зору стосовно того, як може розвиватися освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста. Робоча група була створена наприкінці зими, відбулися вступні наради, і за їх підсумками на третій нараді членам робочої групи було запропоновано шість контрастних сценаріїв урегулювання питання підготовки молодших спеціалістів і пов’язані із цим питання запровадження молодших бакалаврів.

Контрастні сценарії

Перший – так званий консервативний сценарій. Він передбачає конвергенцію рівнів шляхом фактичного перейменування молодшого спеціаліста на молодшого бакалавра (або навпаки) та його позиціювання в системі вищої освіти без вимоги здійснення викладання на основі обов’язкових наукових досліджень викладачів. Передбачається надання можливості набору на молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) на основі базової загальної середньої освіти й одночасне здобуття повної, а також можливість продовження навчання на рівні бакалавра зі скороченим терміном. Треба зауважити, що реалізація такого сценарію можлива лише за умови фактичної відмови від концепції Закону України «Про вищу освіту» і низки принципових установок вищої освіти.

Зазначимо, що деякі громадські організації ВНЗ І–ІІ р.а. прагнуть саме цього сценарію. Побоююся, що це свідчить про те, що в деяких із цих закладів не готові до змін, необхідних для модернізації та забезпечення якості освіти.

Запропоновано було також два поміркованих сценарії. Один з них передбачає, що залишиться тільки рівень молодшого спеціаліста, другий – що лише рівень молодшого бакалавра.

Третя група сценаріїв – прогресивні, які передбачають підготовку і молодших спеціалістів, і молодших бакалаврів, але зі збереженням можливості для молодших спеціалістів здобуття вищої освіти за скороченими програмами.

Четвертий сценарій – радикальний, за якого молодший спеціаліст є вищим рівнем професійно-технічної освіти, а молодший бакалавр – ступенем вищої освіти.

Після обговорення більшість підтримала думку про необхідність будувати один сценарій на основі прогресивних, який передбачатиме одночасне функціонування молодшого спеціаліста і молодшого бакалавра, але з певною взаємодією між ними. Нині триває робота над текстом проекту концепції та політичної пропозиції, і сподіваюся, що незабаром вона буде оприлюднена для громадського обговорення.

Окрема ланка?

Дискусії тривають. Цілком можливо, що будуть представлені й інші, альтернативні концепції, спричинені термінологічними нюансами.

– Якими саме?

– Наприклад, є точка зору, що молодший спеціаліст – це вищий рівень професійної освіти. Дехто з керівників ВНЗ І–ІІ р.а. вважає, що це має бути вища професійна освіта – окрема ланка. Але, по-перше, масштаб цієї ланки є недостатнім, адже сьогодні на молодшого спеціаліста навчаються трохи більше 350 тисяч осіб. Дещо менше громадян здобувають рівень кваліфікованого робітника в системі професійно-технічних навчальних закладів. От разом вони можуть утворити нормальну самодостатню ланку, яка могла б мати самостійне нормативне регулювання для двох різних рівнів, які співпрацюють, але не є тотожними.

До того ж використання самого терміну «вища професійна освіта» є доволі контраверсійним. Якщо молодший спеціаліст буде вищою професійною освітою, чим він відрізнятиметься від бакалавра – просто вищої освіти? Тим, що бакалавр не буде професійною освітою? Як може вища професійна освіта передувати просто вищій освіті?

Інша дискусійна тема стосується прийому на навчання. Коледжі й технікуми могли б готувати молодшого бакалавра, але тільки ті, які брали б на навчання випускників 11 класів (адже для вищої освіти потрібна повна загальна середня освіта), і мали б не педагогічних, а науково-педагогічних працівників. Така модель розвитку є привабливою для порівняно невеликої кількості закладів, які можуть стати повноцінними закладами вищої освіти. Але для більшості коледжів і технікумів логічнішим є шлях набирати на навчання дев’ятикласників для підготовки молодших спеціалістів. Ідея вищої освіти на основі дев’яти класів суперечить і закону України, і логіці Європейського простору вищої освіти і наукових досліджень: здобувати одночасно і середню, і вищу освіту там не прийнято. Те, що така практика в нас реалізовувалася при підготовці молодшого спеціаліста, можна вважати перехідною моделлю, коли Україна переходила від радянського нормативного регулювання освіти до гармонізації нашого освітнього простору з європейським. При цьому міністерство підтримує те, що молодші спеціалісти повинні мати можливість продовжити навчання на бакалавраті з урахуванням здобутих ними результатів навчання, тобто за скороченими програмами.

Максим Короденко, газета «Освіта України» №15-16, 2017 р.

Один коментар до “МОН пропонує прозору модель розподілу місць держзамовлення для магістратури, – Олег Шаров”
  1. Коледжі і технікуми були і мають бути! Якщо ми говоримо про те що коледж дає спеціаліста середньої ланки для промисловості, то маємо його обов’язково заставити працювати там. Здобувати вищу освіту молодший спеціаліст може лише заочно а бажаючи йти навчатись на стаціонар бакалаврату нехай складають ЗНО. Обов’язкове відпрацювання після коледжу спасе і промисловість і коледжі в системі освіти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *