Наше минуле – це досвід. Та історично сформована та випробувана школа життя, передана нам, мабуть, на генетичному рівні батьками, дідами, всім народом. А як відомо, без історії немає майбутнього. Адже нації, які відмовляються шанувати і примножувати надбання своїх попередників, поглинає ріка забуття. 

Саме з метою пізнання молоддю традицій сільського життя наших пращурів викладачами кафедри економіки Уманського НУС було організовано та проведено виїзний науково-методичний семінар на тему «Соціально-економічний розвиток села через призму історичного минулого».

Місцем проведення було обрано державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» у с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області. У роботі семінару взяли участь співробітники музею та першокурсники факультету економіки та підприємництва.

Доповіді учасників семінару розпочала кандидат історичних наук, доцент кафедри Лариса Фицик. Вона зазначила, що трипільська землеробсько-скотарська археологічна культура доби неоліту та початку бронзового віку (близько 5400 – 2750 рр. до н. е.) займає особливе місце не лише серед великої археологічної спадщини України, адже за рівнем соціальн-економічного розвитку трипільці наблизилися до рівня цивілізацій Єгипту та Близького Сходу, а їх культурні пам’ятки донині є загадками для сучасних археологів та культурологів. Тому було наголошено на потребі більш глибокого вивчення цієї яскравої сторінки економічної історії нашого краю.

У доповіді «Матеріальна культура трипільців» доцент Наталія Котвицька наголосила, що трипільська культура мала яскраво виражений хліборобський характер, відзначила високий рівень розвитку землеробства та скотарства трипільських племен.

Студенти  Денис Калюжний і Сергій Лукашенко підготували повідомлення про розвиток ремісничого виробництва та землеробства у трипільців.

Перед учасниками семінару виступив директор історико-культурного заповідника Владислав Чабанюк – відомий український археолог, який усе своє життя присвячує дослідженню трипільських поселень на території Черкащини. Він провів екскурсію у новоствореному музеї поселень-гігантів трипільської культури, представив знаряддя праці давніх наших земляків, їх побутові речі та керамічні вироби зі своєрідними розписами й орнаментом, які до цього часу викликають захоплення високою якістю виконання та вишуканістю форм. Усі артефакти (а таких понад 600 експонатів!) знайдені під час розкопок  і займають у музеї площу більше 400 м2.

DSCF5449

Присутні детально ознайомилися з експозицією музею, побачили експонати із фондосховищ, які є недоступними для пересічних відвідувачів,  отримали можливість потримати в руках речі, яким більше 5 тисяч років.

Студенти разом з викладачами відвідали відтворені сучасними археологами будинки трипільців,  а наприкінці екскурсії відбувся перегляд короткометражних фільмів про історичне значення трипільської культури. Також усі відвідали крамницю виробів з глини, дерева та тканин місцевих умільців.

Учасники семінару отримали незабутні враження та були вдячні організаторам такого виду науково-методичного семінару, адже ми – нація хліборобів, і саме трипільцям завдячуємо тій всепоглинаючій любові та повазі до рідної землі, сільськогосподарської праці.

 За матеріалами прес-центру Уманського НУС