ЛЕОНІД ГУБЕРСЬКИЙ: ПІДГОТОВКА МАТЕМАТИКІВ-ОЛІМПІЙЦІВ – ЦЕ РЕТЕЛЬНО ВИБУДУВАНА СИСТЕМА ПОШУКУ, ВІДБОРУ І СЕЛЕКЦІЇ ЮНИХ ТАЛАНТІВ - 2752 8c2a66cb002eb9e5daaa1f2d47e1e869b01418ccІз чудовим результатом наші молоді математики виступили на Міжнародній студентській математичній олімпіаді, яка відбувалася 26 липня – 1 серпня в місті Благоєвграді (Болгарія). Третє місце в командному заліку, здобутий Гран-прі (абсолютний перший результат) і два десятки призерів – такий підсумок тривалої підготовки і напружених інтелектуальних зусиль нашої збірної.

Ми просто допомагаємо молодій людині усвідомити, що вона має талант, а потім уже шліфуємо його

Міжнародна математична олімпіада відбувається уже протягом понад два­дцяти років, збираючи обдаро­вану молодь з усього світу. Цьо­го разу в ній брали участь 316 студентів із майже 100 провід­них університетів 42 країн світу. Від України до Благоєвграда по­їхала команда у складі 23 учас­ників, які представляли провід­ні ВНЗ: Київський національний університет імені Тараса Шев­ченка, Харківський національ­ний університет імені Івана Каразіна, Національний технічний університет «Київський політех­нічний інститут», Львівський національний університет іме­ні Івана Франка, Дніпропетров­ський національний університет імені Олеся Гончара, Одеський національний університет імені Іллі Мечникова.

Дуже приємно, що найпрестижніший Гран-прі дістався саме українцеві – студентові п’ятого курсу механіко-математичного факультету університе­ту Шевченка Данилові Радченку. А серед призерів виявилося три студенти-першокурсники. Тим більш приємно, що в командному заліку наші математики залиши­ли позаду сильну збірну Москов­ського держуніверситету, в яко­му дуже потужна математична школа, а також Будапештського університету, який дав світу кіль­ка Нобелівських лауреатів.

Ядро української команди склали студенти механіко-ма­тематичного факультету Київ­ського національного університету. Тож «Освіта України» вирішила, що логічно буде роз­питати ректора цього ВНЗ Лео­ніда Губерського про підготовку наших «олімпійців», заохочення молоді до участі в таких змаган­нях і значення олімпіад для роз­витку науки та освіти.

ОЛІМПІАДА ЯК РЕКЛАМА

 – Леоніде Васильовичу, який престиж математичної олімпіа­ди в Благоєвграді і яке значен­ня має успішний виступ на ній вихованців університету?

 – Участь, а тим більше пере­мога будь-якої країни в заходах такого рангу вказують на якість освіти, яку здобувають студен­ти. Не випадково такі держави, як США, Росія, Китай готують команди для наукових олімпіад не менш ретельно й цілеспря­мовано, ніж до класичних Олім­пійських Ігор.

Крім того, успішний виступ у міжнародних олімпіадах – це непогана реклама для уні­верситету, який посилає туди студентів. Такий приклад. Ми­нулого і позаминулого року ми непогано виступили на олімпіа­дах. І якщо традиційно студенти-іноземці йшли навчатися на бакалаврат до Інституту між­народних відносин, юридич­ний чи економічний факуль­тети, то цього року вступали до магістратури на факультети кібернетики, радіофізики, хімії тощо. Тобто інформація, що наші студенти виграють олім­піади, для цих людей є орієнти­ром. Ми теж маємо користь від олімпіад – вони допомагають стежити за світовими тренда­ми в науці і на ринку освіт­ніх послуг.

ПОЛЮВАННЯ ЗА ГОЛОВАМИЛЕОНІД ГУБЕРСЬКИЙ: ПІДГОТОВКА МАТЕМАТИКІВ-ОЛІМПІЙЦІВ – ЦЕ РЕТЕЛЬНО ВИБУДУВАНА СИСТЕМА ПОШУКУ, ВІДБОРУ І СЕЛЕКЦІЇ ЮНИХ ТАЛАНТІВ - 2752 8c2a66cb002eb9e5daaa1f2d47e1e869b01418cc

 – Розкажіть, будь ласка, про підготовку математичних олім­пійців.

 – Безпосередньо їх, вжи­ваючи спортивну терміноло­гію, готують до змагань тре­нери. Ними можуть бути не лише викладачі, а й аспіран­ти, які вже брали участь в олім­піадах. Тренування просто не­обхідні: якщо рядовий студент розв’язує досить складні за­вдання, наприклад, з математи­ки, то студент з команди «олім­пійців» працює із завданнями набагато вищого рівня склад­ності. На олімпіадах пропону­ють завдання, які за рівнем тягнуть на кандидатські дисертації.

Власне, підготовка прохо­дить на додаткових заняттях без відриву від основного на­вчання. Звичайно, ніхто не знає, які завдання будуть на олімпіа­ді, наприклад, з математики – щоразу учасникам пропонують нові. Тому аналізуються зада­чі, які були на минулих олім­піадах. Потім відбираються схо­жі на них, які й даються для розв’язання майбутнім учасни­кам олімпіади.

 – Відразу виникає запитання, звідки беруться майбутні ге­нії, як ви їх знаходите?

 – Підготовка математиків-олімпійців – не просто про­цес тренувань і передача до­свіду від тренера до учасника. Насправді це ретельно побудо­вана система пошуку, відбору і селекції юних талантів, яка не­можлива без місточка між ви­щою школою, наукою і серед­ньою школою. Як і у великому спорті, перемога на міжнарод­них наукових олімпіадах – пік досягнень студента і науковця. Спорт вищих досягнень почи­нається зі спортивних майданчиків біля школи і секцій, так і ми проводимо копітку роботу: шукаємо, відбираємо, селекціо­нуємо юні таланти, починаючи зі шкільних олімпіад. Важливу роль у відборі обдаровань ві­діграє Український фізико-математичний ліцей, який став повноцінним підрозділом уні­верситету.

Ми делегуємо наших учите­лів з фізмат-ліцею і виклада­чів університету на треті етапи обласних олімпіад. Чому обласних? Навіть юнаки й дівчата, які посіли четверте – п’яте місця на обласних олімпіадах, мають серйозні здобутки в точ­них дисциплінах. Тож ми на­магаємося їх відстежувати ще коли вони навчаються у вось­мих – десятих класах. Заці­кавлюємо, заохочуємо їх: про­водимо співбесіди, надсилаємо літературу, запрошуємо на факультетські олімпіади. Тоб­то орієнтуємо молодь на вибір професії. Причому це не випад­кові юнаки й дівчата – вони мають хист до точних наук. Як правило, потім вони йдуть навчатися до університету на відповідний факультет і вже з першого курсу ми продовжує­мо з ними роботу.

Повертаючись до вашо­го запитання про підготовку «олімпійців», скажу, що тре­нери і їхні підопічні утворю­ють справді команду, члени якої знайомі кілька років і ро­зуміють одне одного з півсло­ва. Доцент Наталя Скрипник з Інституту біології і науко­вий співробітник Андрій Чернінський тривалий час працю­ють з командою по біології. Активно працює з молоддю професор з фізико-математичного ліцею Борис Рубльов. На­уковими керівниками коман­ди Київського університету та України цього року були: асис­тенти університету Шевченка Дмитро Мітін, Андрій Бонда­ренко, Іван Юрченко, Ярослав Журба, а також студент магі­стратури механіко-математич­ного факультету Андрій Арман.

 – Описана Вами система по­шуку талантів нагадує полю­вання за головами.

 – Ні, швидше, за нашою молоддю полюють фахів­ці з-закордону. Зверніть ува­гу на це (показує журналіс­тові «Освіти України» список призерів і переможців міжна­родних шкільних олімпіад). Ми стежимо за їхньою подальшою долею. Подивіться, де частина з них навчається тепер  – у Московському фізико-технічному інституті. Вочевидь, там нашим учням запропонували певні умови, на які ті погоди­лися.

НАЙКРАЩІ В УКРАЇНІ

 – До речі, про умови. Що може університет Шевченка запро­понувати учням? Наприклад, певні умови при вступі?

 – Особливих пільг не­має – є Умови вступу, які, наприклад, цього року перед­бачали додаткові бали для пе­реможців олімпіад. Та пільги насправді їм не потрібні – це дуже сильні й підготовле­ні молоді люди, яким іспити не страшні. Ми не дивуємо­ся, коли переможці чи призе­ри учнівських олімпіад отри­мують по 800 і більше балів. Проте у нас є основне, що за­цікавить далекоглядного абіту­рієнта – надання якісної осві­ти, престижність навчання у нашому ВНЗ. Для подальшої кар’єри це безперечний плюс. До того ж більшість наших пі­допічних ще зі школи знає (бо ж з ними контактують наші рекрутери), що тут їх підтрима­ють, навчать, допоможуть зі­йти на вершини фаховості.

На першому місці все-таки – мотивація самих вступ­ників. Наша роль тут важлива, але не головна – ми просто допомагаємо молодій людині усві­домити, що вона має талант, а потім уже шліфуємо його. Наша заслуга лише в тому, що ми робимо це чи не найкраще в Україні.

 – Як Ви ставитеся до стиму­лювання талановитих студен­тів підприємцями? Ця практи­ка дуже поширена, наприклад, у Європі.

 – Так, матеріальна під­тримка талантів – поки що не наша сильна сторона. Тут ми можемо запропонувати їм підвищену стипендію. Обда­ровані, блискуче підготовлені випускники становлять якість кадрів, зокрема й для бізнесу. Дуже хотілося б, щоб наші під­приємці звернули увагу на цей факт. Зрештою, чому б вели­ким компаніям не встановити стипендії для талановитих сту­дентів? Навіть японські корпо­рації започаткували стипендії для нашої молоді – геологів і фізиків. Звичайно, для їхньо­го бізнесу це благодійництво, але й престиж також. В Укра­їні свого часу теж була така традиція. Іменем Михайла Терещенка (до речі, навчався в нашому університеті) назва­ли вулицю, на честь мецена­тів Богдана і Варвари Ханенків є музей. Ці люди чимало зробили для розвитку науки й освіти, тому нащадки завжди пам’ятатимуть про них.

Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 36

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *