Про сильні сторони і проблеми шкіл, використання інноваційних освітніх технологій, стимулювання учителів і критерії ефективності роботи директорів шкіл розпитали столичних педагогів. Про результати дослідження розповідає керівник комунального неприбуткового підприємства «Освітня агенція міста Києва» Юрій Корольов.
Не секрет, що від успіхів чи невдач у царині освіти залежить майбутнє суспільства. А от наскільки високою буде якість освіти, багато в чому залежить від роботи навчальних закладів, а отже – від ефективності освітнього менеджменту.
Моніторингове дослідження «Організація менеджменту в освітній діяльності загальноосвітніх навчальних закладах міста Києва», проведене нашою установою, вивчало організацію менеджменту в освітній діяльності столичних загальноосвітніх навчальних закладах. В опитуванні взяли участь учителі й директори столичних шкіл.
Головна задача шкільного менеджменту – створення умов для оптимального функціонування і розвитку навчального закладу. А для цього потрібно бачити і реально оцінювати ресурси.
Сильні сторони школи
Як показало опитування, більшість директорів шкіл і педагогів вважають, що сильною стороною їхньої школи є: функціонування студій, гуртків, секцій, які нині є дуже затребуваними (так вважають 92,6% директорів і 89,4% учителів); використання сучасних інформаційних засобів навчання (91,6% і 88,5% відповідно); впровадження інноваційних педагогічних технологій (89,2% і 88,4%). Слід зазначити, що їхні відповіді на запитання відрізняються. Керівники навчальних закладів ситуацію оцінюють оптимістичніше.
Проблемою для шкіл, згідно з результатами дослідження, залишається інтеграція у міжнародний освітній простір. Про те, що школи беруть участь у міжнародних проектах, сказали лише 38,9% директорів і 36,5% учителів. Співпрацю з міжнародними освітніми організаціями своєї школи відзначили лише 28,1% директорів та 24,5% педагогів.
За результатами дослідження, матеріально-технічна база навчальних закладів не вповні відповідає сучасним вимогам. Опитування свідчить, що найкраще навчальні заклади забезпечені навчальними посібниками (це сказали 45,8% директорів і 58,3% учителів) і меблями (відповідно 44,8% і 62,3%), найгірше – комп’ютерною технікою (11,8% і 23,6%).
Сучасний навчальний процес неможливий без використання інноваційних педагогічних технологій. За даними опитування, найчастіше у школах використовуються проектні (91,5% опитаних), інтерактивні (66,2%) та інформаційно-комп’ютерні технології (65,4%). Найменше використовується розвивальне навчання (13,8%), технології розвитку критичного мислення (9,2%), презентації (6,9%) та пошукове навчання (6,2%).
Напрямки розвитку
Що потрібно для того, аби покращити якість навчального процесу? На думку вчителів, для цього необхідно передусім обладнати класи сучасними технічними засобами (на цьому наголосили 79% опитаних). Учителі також запропонували збільшити кількість годин на поглиблене вивчення навчальних предметів (34,3%), запровадити нові гуртки (28,8%), підвищити рівень кваліфікації окремих педагогів (21%), урізноманітнити позакласні заходи (18,6%), змінити профіль (спеціалізацію) школи (12,5%).
Директори вважають стратегічними напрямами розвитку навчального закладу такі: підвищення майстерності педагогів (93,6%), упровадження інноваційних технологій (91,6%), зростання іміджу школи (88,7%), покращення матеріально-технічного забезпечення (87,7%), урізноманітнення позакласних заходів (79,8%), комп’ютеризацію навчально-виховного процесу (69,5%).
Та які б інноваційні ідеї чи організаційні зміни не запроваджувалися, їх успішність залежить від роботи вчителя. Як стимулюють його працю керівники шкіл? Опитування директорів навчальних закладів показало, що частіше стимулом є словесна подяка (99%) та грамота (96,1%). Лише 33% директорів зазначили, що стимулюють роботу вчителів грошовими винагородами.
Разом з тим, самі вчителі прагнуть удосконалювати свій професійний рівень. Більше половини опитаних педагогів (52,2%) мають науковий ступінь або його здобувають, а 74,4% респондентів є переможцями професійних конкурсів.
Про конфлікти і партнерів
Успішність роботи школи великою мірою залежить від мікроклімату в колективі, від уміння кожного працювати в команді. Й організація такої взаємодії, вміння розв’язувати конфліктні ситуації є однією із задач шкільного менеджменту.
Які основні причини конфліктів у педагогічному колективі бачать керівники шкіл? Як свідчить опитування, це: різні погляди вчителів на організацію навчально-виховного процесу (36% опитаних), психологічна несумісність окремих педагогів (31%), низький рівень самоконтролю у деяких вчителів (25,6%), брак педагогічних здібностей у частини фахівців (12,3%), порушення педагогами трудової дисципліни (7,9%).
Партнерами освітян у розвитку навчального закладу є батьки учнів. Чи залучає їх шкільний менеджмент до організації навчально-виховного процесу? Як зазначили вчителі-учасники дослідження, найчастіше батьки залучаються до організації позашкільної роботи (94,7%). Вони також допомагають у плануванні роботи школи (46,8%). Про те, що батьки жодним чином не беруть участі у житті школи, сказали лише 0,3% опитаних учителів. 72,1% педагогів також зазначили, що вони комунікують з батьками учнів online.
Очевидно, що ключовою фігурою в управлінні школою є директор. Саме від його роботи залежить, наскільки ефективно розвиватиметься школа.
Готовий до змін
На думку вчителів, ефективний керівник школи має бути готовий до змін і нових викликів (62,1%), здатний самостійно приймати рішення (56,5%), вміти інтегрувати в освітній процес інновації (55,7%), стратегічно мислити (55,3%),підтримувати ініціативу працівників (51,9%).
Юрій Корольов, для «Освіти України» №32, 2017 р.
